Ринок землі та "нормандія": Яке попередження отримав Зеленський від обласних рад

У Верховній Раді вже з'явилася своєрідна опозиція з трьох фракцій: "ЄС", "Батьківщини" та "Голосу". Вони окреслили свої "червоні лінії", за які Зеленський не може перейти в Парижі на "нормандській зустрічі", 9-го грудня. Також політики закликають недопустити розпродажу української землі, особливо іноземцям. І розробити чіткі правила гри. Чимало претензій було до уряду після того, як зняття мораторію на продаж землі проголосували в першому читанні. 

Втім, Верховна Рада – є лише одним зрізом суспільної думки. Набагато цікавіше, як дивляться на ситуацію в регіонах. Нардеп Олексій Гончаренко взагалі пропонував провести виїзне засідання обласних рад у Києві під час другого читання закону про ринок землі. На парламентських слуханнях щодо ринку землі представники аграріїв підтримали цю пропозицію.

Depo.ua зробив спробу прояснити ситуацію. Ми звертнулися до голів облрад і поставили їм два запитання: 

1) Чи збираєтесь ви робити політичну заяву від облради щодо закону по ринку землі, який зараз буде голосуватися в другому читанні у ВР? І як ставитеся до ініціативи провести виїзне засідання в Києві?

2) 9-го грудня відбудеться нормандська зустріч. Які червоні лінії для вас є недопустимі на ній зі сторони української влади? І чи будете ви озвучувати ці червоні лінії від облради?

"Достукатися" до головних обласних посадовців виявилося не так вже й просто, тож у випадках, коли взяти коментар не вдалося, ми використали відкриту інформацію. Також зауважимо, що найчастіше не було відповіді на запитання, про готовність поїхати у Київ, втім, саме на нього чиновники зазвичай відповідали і найобтічніше.

Київ

У коментарі Depo.ua начальник прес-служби Київоблради Геннадій Гребньов заявив, що Київська обласна рада не планує робити ніяких заяв щодо прийняття закону з продажу землі. Не планує робити жодних заяв і голова облради Микола Стариченко. "Якісь заяви щодо прийняття закону про ринок землі можуть робити окремі фракції Київської обласної ради, але офіційних заяв щодо цього поки немає. Зараз обласна рада зосереджена на прийнятті бюджету області на наступний рік", – пояснили в пресслужбі.

Такої ж позиції дотримано і щодо інших питань: облрада у свої роботі зараз орієнтується виключно на бюджет, то ж в політичні справи не втручатиметься.

Львів

Львівська обласна рада ще 19 листопада висловила недовіру уряду України – з вимогою відставки Кабінету Міністрів України – через прийняття в першому читанні проєкту "земельного" Закону. За проголосувало 56 депутатів обласної ради. "Вимагаємо продовжити до 1 січня 2025 року мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та розпочати широке публічне обговорення щодо впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення", – заявили в Львів облраді, заразом висунувши купу додаткових вимог від надання всім громадянам права попередньо отримати земельну ділянку у 2 гектари до заборони купівлі землі іноземцями чи навіть юрособами, заснованими іноземцям (що заважатиме заснувати таку компанію підставним особам-українцям, львівські депутати уточнювати не стали, – ред.).

Що стосується зустрічі в Нормандії, то її на Львівщині також не лишили без уваги: 5 грудня на позачерговій сесії депутати ухвалили заяву "Про недопущення порушення національних інтересів України". В якій визначили червоні лінії для Зустрічі в Нормандії: звільнення всіх політичних в'язнів та військовополонених, жодних компромісів щодо федералізації, євроатлантичного курсу, виборів на Донбасі до виводу "зелених чоловічків" та роззброєння їхніх місцевих поплічників, деокупації та повернення Криму, жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії. А заразом закликали всіх вийти 8 грудня на Майдан Незалежності, аби продемонструвати владі єдність та рішучість у відстоюванні суверенітету країни.

Одеса

Ще 26 листопада обласні депутати Одещини майже одноголосно виступили проти Закону про землю. Виключення склали лише очільник ОДА Максим Куций, який вважає закон потрібним аграріям, та депутат Олександр Адзеленко, який проти закона у нинішній редакціїї, проте готовий підтримати у випадку внесення правок. Зазначимо, що голова Облради Сергій Паращенко наприкінці обговорення намагався дати слово представникам партії "Слуга народу", але ніхто з них до сесійної зали не прийшов.

Що стосується інших запитань, то відповіді на них в прес-службі Облради дізнатися не вдалося.

Дніпро

На Дніпровщині, як і загалом по Україні, також намагалися визначитися із ставленням до земельних ініціатив зеленої команди. Але не впоралися навіть з цим простим завданням. На щастя, заразом провалилося голосування і за інші відверто "сепарські" проєкти.

Зокрема, 25 жовтня Дніпропетровська облрада намагалася проголосували за одразу декілька рішень – на підтримку законопроєктів "Про народовладдя", "Про мирне врегулювання конфлікту на Сході країни" та "Продаж землі сільськогосподарського призначення". Але жоден не набрав необхідної кількості голосів. З питання підтримки "мирного врегулювання" з 83 депутатів, присутніх у залі, у голосуванні взяли участь лише 48, з них 36 були "за". На підтримку народовладдя голосували 37 депутатів, "за" був 21. Більш активними були депутати при голосуванні за землю: з 60 голосуючих "за" висловився 51. Втім, для ухвалення будь-яких рішень необхідно набрати 61 голос.

Отже, можна зробити висновок, що загалом в Дніпропетровській облраді є досить помітний пул депутатів, які мають вже сформовану позицію і щодо земельного питання, і щодо Нормандської зустрічі, причому, судячи з голосування щодо "народовладдя" і "миру" йдеться не про "червоні лінії", а скоріш про "зелені коридори", які під Іловайськом. Але критичної ваги вони поки що не набрали.

Харків

Голова Харківської облради Сергій Чернов – один з небагатьох чиновників, які не побоялися оголосити свою позицію. "Щодо моєї позиції стосовно землі, то вона давно публічно озвучена. Так, Українська асоціація районних та обласних рад, яку я очолюю, рекомендувала Верховній Раді, Президенту і Кабінету Міністрів України продовжити дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до напрацювання та ухвалення відповідних законодавчих актів, які гарантуватимуть захист інтересів громадян України", – відповів він Depo.Харків.

Проте їхати під Верховну раду з показовим "засіданням" не став би, бо "на вулицях і під стінами будь-яких приміщень ніколи серйозні питання не вирішуються, це потрібно робити в стінах і з аргументами". Що стосується зустрічі з Путіним, то тут Чернов продемонстрував, можна сказати, політичну обережність, хоча на особисте ставлення натякнув. "Червоних ліній з боку облради по Нормандській зустрічі бути не може, бо це не її повноваження. А як у громадянина України, мої червоні лінії полягають в тому, щоб прийняті рішення відповідали вітчизняному законодавству, були направленні на припинення війни, розбудову України, мир і добробут для кожного українця", – сказав він.

Запоріжжя

Запорізька облрада в питанні землі продемонструвала солідарність з іншими регіонами країни: ще у жовтні депутати одноголосно закликали центральну владу продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. "З метою запобігання подальшому зубожінню населення України та уникнення посилення соціальної напруги в суспільстві ми, депутати Запорізької обласної ради, звертаємось до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з вимогою не допустити поспішного відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення та продовжити дію мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 01 січня 2025 року", – закликали депутати.

Коментуючи ухвалене звернення, перший заступник голови облради Єгор Семенков назвав його спільною позицією облради. Ця позиція залишається незмінною й на сьогодні. Однак інших звернень депутати не готують. Наступна сесія облради відбудеться 12 грудня, усі проекти, що на нею виноситимуться, вже оприлюднені. Ніяких нових звернень серед них немає. У прес-службі також зауважили, що голова облради не може говорити від імені усього депутатського корпусу щодо питань, по яких не висловлено спільної позиції.

Івано-Франківськ

На Івано-Франківщині на законопроєкт про землю відреагували одними з перших. І закликали Київ продовжити мораторій на її продаж ще на рік, щонайменше до 2021-го. Депутати закликали обмежити кількість землі в одні руки, встановити мінімальну ціну за землю, створити Земельний банк, а також відтермінувати дію цього закону до закінчення війни на Сході.

Закарпаття

Отримати відповідь безпосередньо від голови Закарпатської облради не вдалося, адже він був у відрядженні. Але 13 листопада закарпатці, як і представники інших областей, звернулися до Верховної Ради України щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Хмельницький

Щодо закону про продаж землі Михайло Загородний, голова Хмельницької ОР висловився досить однозначно: "Позиція була виказана на позачерговій сесії – ми не будемо стояти осторонь. Є більше 3 тисяч правок до законопроекту, я вважаю, що є мудрі і освічені люди в Верховній Раді, і вони повинні задуматися і врахувати їх. Якщо ж ні – буде тоді жорсткіша заява облради, і ми будемо йти під Верховну Раду. Але я думаю, що здоровий глузд, все-таки переможе. Просто деколи нові люди, коли чимось починають займатися, думають, що вони фахівці, аналітики, професіонали. А потім виявляється, що треба виправляти. Я думаю, що вони зараз на тій стадії, що дочитають, допрацюють, довивчать, продумають, спрогнозують. Або вони працюють не на Україну".

Щодо нормандської зустрічі Загородний зауважив, що то сфера компетентності Києва, але в разі потреби регіони також скажуть своє слово. "Зовнішня політика – то політика президента і відповідного міністерства. Якщо ми кожен будемо втручатися в зовнішню політику – це вже занадто. Разом з тим, неприпустима здача українських інтересів, ані кроку назад, тобто українські інтереси насамперед. Якщо ж президент зробить неправильні кроки, то це буде Майдан".

Тернопіль

За словами Віктора Овчарука, голови обласної ради Тернопільщини, від закону про продаж землі депутати не в захваті і готові навіть їхати на Київ. "Весь депутатський корпус Тернопільщини не підтримує закон про продаж землі. Це позиція всіх органів місцевого самоврядування. Ми не можемо продавати землю під час війни. Ми не можемо ігнорувати позицію аграріїв, які зараз виступають проти цього закону. Адже саме аграрії першими підтримали українську армію. Це велика відповідальність. Тому весь депутатський корпус планує поїхати під Верховну Раду та виступити проти закону про зняття мораторію" – заявив він.

Кропивницький

Як прокоментував голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко, депутати на позачерговій сесії у п’ятницю, 29 листопада, ухвалили звернення до президента, Верховної Ради, прем’єр-міністра із закликом відтермінувати проведення земельної реформи до референдуму. Засідання було відкритим – там, окрім депкорпусу, були й аграрії. Частина з них виступала за продаж землі, але з певними умовами, а частина говорила про те, що треба продовжити мораторій і спочатку провести референдум. "Лунали виступи з боку тих, хто хотів продати землю, що не можуть розпоряджатися землею деякі люди, яким ця земля не потрібна, які не можуть фізично обробляти. Закликали, щоб на рівні держави створили таку структуру, яка буде співпрацювати у напрямі закупівель за ринковими цінами землі, яку хоче продати власник. Або ж пропонували, щоб на рівні громади була можливість закупити цю землю для подальшого використання в громаді, здачі в оренду і отримання доходів", – зазначив Чорноіваненко.

Також пропонувалося створити земельний банк, який буде надавати кошти за пільговими кредитами громадам та фермерам. "У нас немає можливості у фермерів мати вільні обігові кошти (йдеться про ті ферми, де є від 5 до 100 га землі)", – пояснює цю мотивацію посадовець. Під час ухвалення звернення виступаючі говорили, що "люди стануть заможними через те, що почнуть продавати землю", звучало й зворотнє, мовляв, гроші закінчаться швидко, і місто тоді теж не зможе жити за рахунок села. Хоч виступи були різними, усі 33 депутати, присутні на засіданні, одноголосно висловилась за те, щоб "без дозволу народу, який є джерелом влади в Україні та володіє надрами та землею, продаж земель сільгоспризначення не здійснювався".

Стосовно того, чи будуть депутати проводити виїзні засідання сесії, до облради жодного офіційного звернення від народних депутатів не було. "10 грудня буде чергова сесія обласної ради, де ми будемо розглядати зміни до бюджету і затверджувати бюджет на 2020 рік, і я не виключаю, що це питання може прозвучати. Але ж зрозуміло, що проведення сесії у такому форматі – це тільки консолідоване рішення обласної ради, а не моє особисте як голови", – коментує очільник депкорпусу.

Стосовно "червоних ліній", які не можна переходити українській владі під час переговорів в Парижі, облрада Кропивниччини раніше вже висловила свою думку – на позачерговій сесії  18 жовтня. Депутати підтримали звернення в частині того, що спочатку – захист власних кордонів, виведення за ці кордони всіх чужинських військових формувань. Чорноіваненко наголошує, що Закон про вибори повинен бути єдиний на всій території України, аби працювали всі державні структури як ЦВК, діяли зареєстровані політичні партії як суб’єкти виборчого права та працювали українські ЗМІ. Тому абсолютна більшість депутатів засудила імплементацію так званої "формули Штайнмайєра", де ключовим спірним моментом є проведення виборів і пролонгація закону про окремий статус територій, а вже потім виведення військ агресора та інших збройних формувань. "А це практично здача інтересів. І на непідконтрольній українській владі території неможливо проводити ніякі вибори. Ми заздалегідь можемо знати їхній результат. Тому я сподіваюсь на те, що президент 9 грудня зробить все необхідне, щоб відстояти інтереси нашої країни і з виступів це бачу і надіюсь, що так і буде", – підсумовує посадовець.

Полтава

Полтавська облрада вже висловилася щодо свого ставлення до закону про продаж землі. "Про своє бачення ситуації щодо даного законопроекту депутати Полтавської обласної ради вже заявили під час позачергової сесії, яка відбулася 29 листопада. Ми не проти запровадження ринку землі в цілому. Однак переконані, що законопроект №2178-10 в тому вигляді, в якому він був проголосований в першому читанні, є "сирим". Прийняття його не є доречним", – розповів голова Полтавської облради Олександр Біленький. За його словами, пропозиції щодо вдосконалення проекту були підготовлені депутатським корпусом спільно із селянами та аграріями і направлені Президенту, Кабінету Міністрів та Верховній Раді. А подальші дії будуть залежати від того, наскільки ці пропозиції будуть враховані.

Щодо "походу на Київ", то такі ініціативи, за словами Біленького, не розглядалися. Але будь-який розвиток подій не виключено, бо все буде залежати від того, в якому вигляді закон буде винесений та проголосований народними депутатами у другому читанні.

Що ж стосується Нормандської зустрічі, то тут позиція голови Полтавської облради однозначно патріотична. "Моя особиста позиція дуже проста: українська влада буде там, де є український воїн. Вибори можна проводити лише на території, яку ми контролюємо. І тільки після десепаратизації регіону! Тому повне і негайне виведення російських військ з території Донбасу. Ніяких загонів "народної міліції", тим більше за рахунок українського бюджету! Визволення заручників та відповідальність за військові злочини" – каже Біленький.

"Росія не від хорошого життя погоджується на перемовини – санкції діють і вплив їхній все жорсткіший, – продовжив він. – Йти на поступки зараз – втратити все, за що боролися. Так, українці стомилися від війни, люди хочуть миру! Але спитайте будь-кого, чи готовий він заради миру на Донбасі утримувати державним коштом місцеву "адміністрацію" та військові підрозділи "міліції ЛДНР", вкидати величезні кошти на відбудову інфраструктури, але не мати можливості їх контролювати - відповідь буде зовсім іншою. Ми, як орган місцевого самоврядування, що представляє інтереси жителів нашого регіону, лишаємо за собою право надавати оцінку будь-яким суспільно важливим подіям в країні".

Вінниця

Відповіді голови вінницької облради Анатолія Олійника були лаконічними. "26 вересня на черговій 39-й сесії 65 депутатів підтримали проєкт рішення "Про звернення депутатів Вінницької обласної Ради 7 скликання до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України". Таким чином, більшістю голосів депутати Вінницької облради висловили свою позицію щодо такого підходу до ринку землі", – відповів він щодо проєкту про продаж землі.

Щодо виїзду під стіни Верховної ради Олійник нагадав, що, згідно статті 7 Регламенту обласної Ради, пленарні засідання вона може провести у сесійній залі приміщення Ради на Соборній, 70, але й в іншому приміщенні за рішенням Ради зібратися теж можна. "Стосовно моєї участі під стінами Верховної Ради: я – посадовець і, керуючись Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", де у статті 12 вказано, що "посадові особи місцевого самоврядування не можуть бути організаторами і безпосередніми учасниками страйків та інших дій, що перешкоджають виконанню органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування передбачених законом повноважень", – наголосив голова.

Що стосується нормандської зустрічі, то в цьому питання для Анатолія Олійника є червоні лінії. "На сьогодні моя позиція чітка: держава Україна має мати свої державні кордони, захищати їх і відстоювати також свій суверенітет та незалежність у всіх проявах, – заявив він. – І якщо будуть здійснені будь-які кроки, які хоч трохи загрожуватимуть нашій незалежності чи суверенітету, для мене особисто це буде неприйнятним. Так, світ знає про досягнення компромісів: Північний і Південний В’єтнам, розпад Югославії, Камбоджа та низка інших прикладів того, як примирюються нації. Однак, до сьогодні ми маємо Північну і Південну Корею. Тому все, що стосується прийняття питання нав’язаного в Україні країною агресором, Росією, за їхнім сценарієм для мене особисто є неприйнятним".