Навіщо роботодавцям в Харкові під час війни провізори

Скоротили банківських спеціалістів, ювелірів та економістів

Ринок праці в Україні та Харкові змінюється через економічну кризу та війну. Чи не вперше за новітню історію країни є попит на військових фахівців та, як ніколи раніше, - психологів. Але є галузі, що зазнали руйнівних ударів. Так, найбільш уразливими виявилися банківська та ювелірна сфери, які традиційно розвиваються лише під час економічного зростання.

"Багато банківських співробітників через скорочення надсилають мені резюме, але куди я їх влаштую? Фахівці фінустанов - не економісти і не бухгалтери, це особлива "заточка" мозку. Тому, щоб перебудуватися, їм потрібно буде опускатися на сходинку нижче", - наголошує директор кадрової агенції Владислава Мріль.

Великі скорочення торкнулися також маркетологів, менеджерів із персоналу та економістів. А от головні бухгалтери як користувалися попитом у роботодавців, так і продовжують користуватися, зазначила рекрутер.

Кризових менеджерів шукають за протекцією

Не сталося дива і в галузі кризового менеджменту - і в першу чергу через те, що фахівців такого рівня важко відшукати. "Є люди, які називають себе кризовими менеджерами. Переважно, це топ-менеджери, які попрацювали у великих організаціях. Але я з пересторогою ставлюся до цих фахівців, тому що немає у них досвіду до кінця довести щось розпочате: зазвичай, у великих компаніях усі розпорядження спускалися зверху. І криза-менеджерам говорили: ось так треба зробити, дій", - поділилась своїми сумнівами Владислава Мріль.

Аби вивести підприємство зі стану піке, його керівник повинен допустити кризового менеджера до всіх секретів компанії. На такі дії погоджуються, лише коли беззаперечно довіряють репутації запрошеного фахівця. "Інформацію про ефективного професіонала передають із вуст в уста. Якщо він дійсно вивів когось із занепаду, його можуть порекомендувати. Але найчастіше за допомогою у кризовій ситуації звертаються до консалтингових компаній, де працюють консультанти з маркетингу. Там більше досвіду і гнучкості мислення", - каже голова кадрової агенції.

Попит на кризових менеджерів існує завжди. Бо мова не тільки про складні умови господарювання, але й про заснування нових компаній, реструктуризацію, диверсифікацію, злиття та поглинання, пояснює віце-президент Української PR-ліги, кандидат економічних наук Олена Дерев'янко. "Тобто це керівники для часів, коли бізнес проходить зону турбулентності: ефективні, багатозадачні і, зрозуміло, дорогі. Тому, як правило, після досягнення стабільності вони поступаються місцем менеджерам-адміністраторам. Або примусово, бо власники воліють платити менше. Або добровільно, бо шукають драйву і викликів, які цікаво зустріти і подолати. І, до речі, іноземний досвід далеко не завжди стає у пригоді, навіть навпаки. Наші умови господарювання вимагають особливих компетенцій, які не притаманні "топам", що не мають українського досвіду виживання у бізнес-середовищі, властивості якого близькі до сірчаної кислоти", - зазначила Олена Дерев′янко.

"Хороших швачок переманюють зарплатами"

А от на розвитку ІТ-ринку криза не позначилася взагалі, каже Владислава Мріль. Ця галузь у студентському Харкові росте надзвичайно динамічно. "Навіть з'явилися рекрутингові компанії, які спеціалізуються на доборі персоналу для ІТ-компаній. Зарплатня у цій сфері стабільна і цікава через те, що розвивають її іноземні інвестори, тому оклад нараховують у валюті. $ 500 на місяць - це мінімум, бо навіть студенти отримують від $700 і вище", - зазначила директор кадрової агенції.

У Харкові є великий попит на кравчинь, бо швейне виробництво зараз працює на українського споживача та намагається пробитися до європейського. "Хороших швачок навіть переманюють зарплатами. І не лише для створення якісного одягу на новому обладнанні. Серед моїх клієнтів є такі, що шиють подушки та ковдри із прицілом на польського покупця", - каже Владислава Мріль.

Ті підприємці, які сприймають кризу як шанс для розвитку, шукають досвідчених менеджерів із зовнішньоекономічних зв′язків - щоб іноземні мови знали та у попиті на світових ринках розбиралися.

"Не менш перспективні напрямки сьогодні - місцеве виробництво. Є клієнт, який набирає персонал, збільшив обіг - він виробляє товари медичного призначення: грілки, піпетки, соски, бандажі, милиці. Потрібні фахівці з виготовлення продуктів харчування, технологи, але там спостерігається здешевлення процесу виробництва", - зазначила голова кадрової агенції.

Роботодавці шукають провізорів, медсестер, токарів та електриків

"Харківщина зараз - лідер в Україні за працевлаштуванням, тому що ми знаходимо роботу кожному другому", - без надмірної скромності говорить заступник директора обласного центру зайнятості Анатолій Толстих. Так, із початку кризи і війни безробітних побільшало, але не вдвічі, як очікували песимісти, а лише на 2-3 тисячі чоловік. Зараз на обліку у центру зайнятості перебуває 68 тисяч осіб, чимало серед них і переселенців із окупованого Донбасу.

Взагалі у Харківській області майже 60% працездатного населення при роботі, це третє місце по Україні, зауважує Толстих.

Найбільше серед безробітних, за даними центру зайнятості, сьогодні колишніх держслужбовців, керівників різного ґатунку та менеджерів - майже 4,5 тисячі осіб. Фахівці із сільського та лісового господарств та риборозведення посідають друге місце за кількістю безробітних - майже 3,2 тисячі осіб. Дещо менше безробітних серед працівників сфери торгівлі - трохи більше 2,1 тисячі осіб. Більше 600 бухгалтерів та майже півтисячі економістів зараз стоять на обліку у центру зайнятості, юристів трохи менше - лише 120, але все одно зрозуміло, що фахівців цієї професії сьогодні більше, ніж потрібно працедавцям. "Проблема перенасичення ринку юристами-економістами залишилася. Зараз розробляють новий законопроект, у якому функції прогнозування на ринку праці буде віддано службі зайнятості. Сьогодні ця функція закріплена за міністерством економіки, тому якість прогнозу не відчувається", - зазначив заступник директора.

А от на кого існує стабільний попит, так це на провізорів, фармацевтів, лікарів та медичних сестер. Не вистачає слюсарів, токарів та електриків, тому що зараз їх практично не готують у ПТУ. Є в Харкові гостра нестача двірників, кондукторів громадського транспорту.

Продовжує поки що працювати і проект для підтримки малого бізнесу при обласному центру зайнятості. "Пишуть бізнес-план - і держава виділяє від 9 до 30 тисяч гривень для старту. Але зараз ця послуга діє у первую чергу для воїнів-учасників АТО і переселенців. Але звернень більше, ніж грошей", зазначив Анатолій Толстих.

Абітурієнти цікавляться ІТ, хімією та китайською мовою

Попри тенденції на ринку праці, який останні п′ять років перенасичений економістами та юристами, в абітурієнтів ці спеціальності й досі користуються високим попитом, зазначив директор Департаменту науки та освіти Харківської обладміністрації Анатолій Бабічев.

"Великий конкурс цього року був у Харківському національному медичному університеті, багато вступило до Юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. У Харківському національному університеті ім. Каразіна серед топових спеціальностей - іноземні мови, медицина, традиційно економіка та ІТ-спеціальності. Несподіванкою стала хімія - на ці факультети у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" та університеті ім. Каразіна був високий конкурс", - наголошує Бабічев.

360 абітурієнтів Каразінського університету цього року зацікавилось перспективною спеціальністю "китайська мова". Майбутніх студентів не зупинив навіть шалений конкурс - бюджетних місць було всього чотири.

Є зменшення кількості абітурієнтів - через те, що немає випускників із Криму, Донецька та Луганська, зазначив чиновник. "У абітурієнтів із так званих "ДНР" і "ЛНР" немає справжніх документів про закінчення школи, а ті папірці, що їм видають, не визнає жодна країна світу", - пояснив директор Департаменту науки.

Більше новин про соціальні проблеми в Харкові читайте на Depo.Харків