Лаяти, сварити – непродуктивно: Як боротися з алкогольною залежністю

Багато чинників підштовхують людину до зловживання алкоголем. Це можуть бути психологічні проблеми, коли людина намагається впоратися з невпевненістю та тривожністю за допомогою спиртного. Або це може бути така собі "душа компанії", яка не може відмовити друзям випити чарку-другу. Людина може мати фізіологічну схильність до алкоголізму – чисто на рівні обміну речовин. Також варто зважати і на соціокультурне середовище, яке нерозривно пов’язує хороший відпочинок із уживанням спритного. Про проблему зловживання алкоголем в інтерв’ю Depo.Харків розповів завідувач відділу медико-просвітницької роботи Київського міського центру громадського здоров'я, кандидат медичних наук Отто Стойка.

На фото: Отто Стойка

Наскільки гостро в Україні стоїть проблема з алкогольною залежністю? Як багато алкозалежних отримують належне лікування?

– Це складне питання. Адже у нас є різні рівні цієї проблеми. До медиків в основному потрапляють люди, у яких уже є алкогольні психози. Це пацієнти з глибокими розладами психіки, які вже мають високу залежність. Люди, що просто зловживають, не потрапляють до цієї статистики. У цьому проблема. Загалом на 100 тисяч населення приходиться п'ять-шість випадків алкогольного психозу. У Києві трошки більше. І то ці цифри не показові. Ми також можемо говорити про рівень та характер вживання алкоголю серед населення. У цьому плані ми не пасемо задніх. За різними оцінками, у нас на рік виходить 12-14 літрів спирту на душу населення. Ми не найбільші споживачі в Європі, але в першій десятці присутні.

Як людині зрозуміти, що у неї проблеми з алкоголем? Які "дзвіночки" на це вказують?

– Є питання, які можуть це прояснити. Зокрема, є опитувальник на 12 питань. Там людина може самостійно відповісти на питання щодо зловживання алкоголем. Наприклад, як часто вона вживає алкоголь на самоті, чи робить вона це для того, щоб розслабитися, чи випиває, коли в неї неприємності на роботі, або є якісь проблеми з оточуючими та близькими, чи п’є вона на самоті, чи може відмовитися від вживання алкоголю, коли їй це пропонують. Це такі ніби прості питання. Але вони свідчать про те, що можуть бути проблеми. Це в тому випадку, коли людина на декілька із них відповідає ствердно.

Або, наприклад, є такий тест – Audit. Ми навчали лікарів його проводити. Але при збереженні самокритичності можна це зробити самостійно. Там рахуються бали. Як часто за останній рік ви не могли зупинитися пити? Як часто ви не могли виконувати свої обов’язки через те, що випивали? Як часто вам доводилось пити зранку, щоб прийти до тями після випитого напередодні? Як часто ви відчували докори сумління після того, як випили? Або чи отримували ви (або хтось інший з вашої вини) травму через те, що ви випили? У людини, яка зловживає, виникають такі симптоми та поведінкові наслідки. Відповіді на ці питання дійсно можуть натякнути на проблему.

Пам’ятаю, як колись до мене звернувся мій знайомий, який теж займався соціальними питаннями. Розповів, що вони разом із колегами майже щодня вживають алкоголь після роботи. Навіть напиваються. Він сам помітив, що це стає проблемою. Я його направив на консультацію до нарколога. Вій вийшов із цього стану. Людина молода, ще не залежна. Але побутове пияцтво у нього вже було. Дуже важливо, що він зміг вчасно це помітити. І вийти з цього стану.

Чому часто і самі алкозалежні, і їхні близькі не визнають проблеми?

– Справа в тому, що часто це поступовий процес. Тобто не одразу люди стають залежними. Для цього можуть знадобитися роки. І за цей час складається певний стереотип поведінки. Який згодом призводить до зловживання алкоголем. А сама людина в цей час думає, що трошки більше випила, трошки частіше стала відзначати свята. Тобто знаходить виправдання своїй поведінці. Але проблема поступово розвивається і людина втрачає критичне мислення. Цьому сприяє сам алкоголь. Людина втрачає об’єктивність. І близькі в тому числі. Вони теж можуть не помічати проблему чи звикнути до такої поведінки. Вони думають, що людина просто полюбляє випити. Але коли проблему неможливо не помічати, близькі вже стають співзалежними. Тоді вони, навпаки, починають звинувачувати алкозалежну людину у всіх негараздах родини. І вішають на неї ярлик такого собі цапа-відбувайла.

Є навіть такі спеціальні групи, які працюють з родичами залежних. Де вони анонімно розповідають про свої проблеми. Як помітили норвезькі фахівці, через деякий час у ці групи приходили самі алкозалежні. Тобто коли родичі вже можуть спокійно ставитися до цієї проблеми, до свого близького, вони беруть його з собою. Коли всі вже готові. Тоді відбувалася така групова терапія. Так, визнати проблему – це важливо. Але тут ще варто налаштувати себе на те, що не все буде простим. Тому треба допомагати в першу чергу собі, зуміти заспокоїтись та все тверезо оцінити. Часто люди сприймають цю ситуацію емоційно, вони нервують, тиснуть на залежну людину. І все, вони не можуть оцінити ситуацію критично, не знають, як підштовхнути рідного до лікування.

Існує такий стереотип: людина приходить додому в стані алкогольного сп’яніння або просто напивається, а її починають лаяти, сварити. Але це непродуктивно. Адже наразі у людини немає жодного критичного мислення, вона нічого нормально сприймати не буде. А близькі тільки зайве витрачатимуть свої емоції. Інша справа – коли у людини працюватиме критичне мислення, а сам родич зможе заспокоїтись. Тоді треба підготуватися до цієї розмови, до якихось пропозицій. Наприклад, сходити до спеціаліста, нарколога чи просто сімейного лікаря. Або в групу анонімних алкоголіків, поспілкуватися з тими, хто був в подібній ситуації. Або між собою з’ясувати, як вирішити цю проблему. Так буде менше емоцій і більше конструктиву.

Які фактори впливають на те, що людина стає залежною від алкоголю?

– Є фізіологічна схильність до алкоголізму, чисто на рівні обміну речовин. Це можна побачити на прикладі корінних народів півночі. Вони легко спиваються. Чому? Тому що, зазвичай, мають мало ферментів, які розщеплюють алкоголь. Це алкогольдегідрогеназа. Завдяки їхньому харчуванню у цих народів немає потреби в цьому ферменті. Їхня травна система переважно налаштована на споживання м’яса, а не фруктів чи овочів. А в людей півдня вже є більше цього ферменту. Бо вони вживають більше фруктів та овочів, у перетравлюванні яких він бере участь. Є і такий момент.

Є психологічні причини. Буває, що алкоголіками стають компанійські люди. Про таких кажуть – "душа компанії". У них приємний характер, вони люблять спілкуватися. Але разом із тим легко п’ють і не можуть відмовитися від алкоголю. Проте саме через легкий характер ці люди часто отримують подібні запрошення. І так ця "душа компанії" може спитися. Буває, навпаки – людина замкнена, вона відчуває депресивний стан або дійсно має депресію, вона в поганому настрої, у неї стрес. І вона вгамовує це все алкоголем. Так, є люди, які на фізіологічному рівні схильні швидше спитися. Але тут найбільший фактор – це все-таки вразлива психіка. Наприклад, коли є стреси, депресивні стани, психічні проблеми, наприклад, посттравматичний синдром. Це все підвищує вразливість. І людина може звернутися до найдоступнішої психоактивної речовини – алкоголю.

Як культура вживання алкоголю впливає на формування залежності?

– Справа в тому, що у нас був створений такий собі алкогольний культ. Європа – лідер за рівнем вживання алкоголю. Є США, але вони її не наздоганяють. Бо тут створений культ, особливо у Східній Європі. Можливо, так сказався соціокультурний компонент. Авторитарні режими цьому якраз посприяли. Люди відчували себе пригніченими, їм було важливо розслабитися, поговорити з друзями, випити з ними. Тобто це така соціальна складова. Також північні народи більш схильні до вживання більшої кількості спритного. Наприклад, у скандинавських країнах прийнято вживати міцний алкоголь. А от в південних країнах більше п’ють вино. Як, наприклад, у Молдові, Франції, Італії. Люди створюють атмосферу, де вживання алкоголю – це добре і весело. Людей, які не схильні до алкоголізму, це може і не привести до пияцтва. Але в компанії можуть бути ті, хто до алкоголю вразливий. А для них ще створюється відповідна атмосфера. Тому на це треба звертати увагу.

Цей культ підігрівається алкогольною промисловістю. Я часто помічаю рекламу, особливо якщо вона стосується здоров'я. Можу сказати, що найякісніша реклама – це реклама алкогольних напоїв. Бо там рекламуються якісь базові цінності: чиста вода, чисте зерно. З’являються навіть такі назви, як "Воздух". А це взагалі те, без чого людина не може прожити. А піарники та медійники всю цю тему так вишукано подають. Зокрема, дослідження показали, що чим більше з’являється реклами алкоголю на телебаченні, тим більше його вживають підлітки та молоді люди. Так, ця реклама у нас обмежена, але все одно вона є. І вона достатньо потужна. Плюс традиції і алкогольний культ у певних соціальних групах. Усе це сприяє зловживанню алкоголем.

Що треба зробити людині, яка хоче позбавитися залежності? Що може зробити оточення, щоб їй у цьому допомогти?

– У першу чергу, потрібно звернути увагу на оточення людини, на те, з ким вона випиває, та хто цьому сприяє. Хто, скажімо так, провокує ці моменти. І поміняти це якомога швидше. Якщо людина сама цього не може зробити, то їй варто поговорити з близькими. Головне, щоб вони не входили в цю компанію. Атмосфера в колективі дуже впливає. Наприклад, одна моя знайома викладачка казала: "Ой, я от не знаю нікого, хто не п’є. Крім вас та мене". У неї в оточенні всі люблять пити. А їй смак алкоголю просто не до вподоби. Я ж не вживаю спритне через власні переконання. Я їй кажу: "У моєму оточенні фактично немає людей, які випивають". Бо це віряни, люди, які ведуть здоровий спосіб життя, люди, які самі були залежні та вже багато років не вживають, колишні спортсмени. Для мене невживання алкоголю – це природній стан. Я не потребую особливих зусиль. Але людині, яка була в іншому середовищі, вони знадобляться. Бо якщо вона не захоче випивати, то оточуючі, скажімо так, почнуть вередувати. А то і психологічно тиснути.

На фото: Алкоголь може розсварити тебе зі світом

Варто просити допомоги у людей, як самі через це пройшли. І надихатися їхнім досвідом. Для когось достатньо прочитання книг, чиї автори позбавилися залежності. Пам’ятаю, як мене свого часу вразила книга Федора Углова "У полоні ілюзій". Він описував, як ми сприяємо тому, що деякі люди можуть спитися. Я прочитав цю книжку і взагалі перестав вживати будь-який алкоголь.

Також можна пройти тести та замислитись над поставленими питаннями, дати над них відповіді. Можна обговорити цю проблему з людиною, яка викликає довіру. Або з лікарем, якщо не хочеться обговорювати проблему з близькими. Варто зрозуміти, що є привабливим у тверезому способі життя, як живуть люди, які не вживають алкоголь, що для них є критерієм для того, щоб не пити. Тобто шукати такі варіанти. Варто показати людині гарний приклад. Чому ефективно працюють товариства анонімних алкоголіків? Тому що там людині не потрібно себе якось ідентифікувати, ніхто не питає її паспортні дані. Водночас поруч перебувають схожі на неї люди. Вона слухає їх, а потім через якийсь час зможе сама розповісти про свої проблеми. Ці групи працюють за принципом "рівний – рівному", люди підтримують один одного в тверезості та створюють таку атмосферу, де навіть при запущених формах алкоголізму можна змінити свою поведінку і стати тверезою людиною.