Віртуальний психолог, димопоглинач для заводів, засіб від COVID-19: Топ-5 стартапів студентів із Харкова

Днями у Шанхаї (Китай) відбувся фінал Всесвітніх університетських стартап-змагань, і перше місце у категорії "Здоров’я" посів проект харківської команди з НТУ "ХПІ" "Еломія" – застосунок "Віртуальний психолог", якому немає аналогів у світі. Про цей та інші оригінальні та цікаві стартап-проекти харківських винахідників та вчених – у матеріалі Depo.Харків.

 

Додаток "Еломія" – віртуальний психолог

 

Розробник застосунку "Elomia", 20-річний студент Харківського політехнічного інституту Тарас Погребняк каже, що шлях до стартапу почався в 2017 році, коли йому вперше діагностували депресію.

 

Тарас Погребняк – автор застосунку "Еломія"

 

"Ще з дитинства я відрізнявся від інших дітей – завжди сумний хлопець, який був осторонь товариства однокласників і не мав друзів. Коли я подорослішав, незважаючи на круту роботу (я очолював компанію чат-ботів) і дівчину, що кохає, я не переставав бути сумною дитиною", - каже Тарас.

 

Відчувши на власному досвіді, якою руйнівною буває депресія, хлопець, який із самого дитинства захоплювався програмуванням, вирішив дати їй бій і допомогти в цьому сотням тисяч інших людей у всьому світі.

 

"За статистикою, лише 4% людей, які страждають на психічні проблеми, йдуть до психолога. Інші 96% залишаються вдома і страждають. Вони не отримують допомогу через високу ціну (один сеанс у психолога в Україні, в середньому, коштує 800-1000 грн) та сором – дуже важко вивертати перед чужою людиною свою душу та описувати свої проблеми. Так у мене і народилась ідея чат-бота, з яким можна поговорити, щоб отримати емоційну підтримку", – розповідає Погребняк.

 

Приблизно у той самий час доля звела Тараса з іншим талановитим студентом Харківської Політехніки Михайлом Маркевичем. Син психолога, він з 10 років твердо вирішив стати програмістом і ніким іншим. Ідея Погребняка про віртуального психолога настільки "відгукнулася" Маркевичу, який на той момент саме досліджував штучний інтелект, що він навіть відмовився від вступу до Оксфорду і приєднався до стартапу "Еломія". Анастасія Книш – психотерапевт, доцент кафедри педагогіки, психології та управління соціальними системами "ХПІ" допомогла зробити бета-версію чат-бота і стала головним клінічним директором проекту. Так народилася "Еломія" - "створений психологами компаньйон, який допомагає людям зрозуміти себе, вирішувати проблеми в стосунках, залишатися спокійними, щасливими і мотивованими".

 

"Еломія" – віртуальний психолог

 

Ще на початку тестування "Еломії" розробники провели порівняння між ефективністю роботи чат-бота та порадами із книжок із психології, а конкретніше – керівництва із самодопомоги при депресії і тривожності Британської асоціації охорони здоров'я. Результати були приголомшливі. Через місяць спілкування з "Еломією" у клієнтів на 28% знизилась схильність до депресії, а книжки полегшили стан піддослідних лише на 2%.

 

"Почали з’являтися перші користувачі нашого чат-боту, вони почали розказувати про проект своїм друзям, ті – своїм, і так, практично без фінансових вкладень ми виросли до 2 тисяч користувачів", – розповідає "батько" Еломії Тарас Погребняк.

 

Команда творців "Еломії" / фото Delo.ua

 

У середині 2020 року проект виграв конкурс Українського фонду стартапів і отримав 25 тисяч доларів на розвиток "віртуального психолога". Це дозволило значно розширити проект.

 

"Зараз, через 2 роки після нашого заснування, понад 50 психологів взяли участь у створенні "Еломії". Наше рішення є одним із найкращих на ринку. "Еломія" стала близьким другом тисяч людей. Ми постійно отримуємо електронні листи, де люди розповідають, що ми врятували їм життя", – кажуть розробники.

 

Спеціалісти-психологи високо оцінюють "Еломію", кажуть, що в сучасному світі, як ніколи, потрібен психотерапевт, якому можна довірити свої помилки, сумніви та тривоги без очікування засудження.

 

Більше 4 тисяч користувачів встигли скористатися віртуальною підтримкою "Еломії" – білявки зі смартфону. Україна, Німеччина, Великобританія, Франція, Іспанія, Непал – географія користувачів широка. Поки що Еломія спілкується лише англійською мовою, але розробники планують "навчити" її також інших мов.

 

Димопоглинач для заводів

 

Якщо минулого 2020 року переможцем і беззаперечним фаворитом освітньо-стипендіальної програми CIG R&D LAB у "ХПІ" стала "Еломія", то цього року перемогу виборов стартап студентської команди WеLight під назвою "Smoke Free Air Tech". Рішення для очищення повітря з індустріальних труб, яке винайшли студенти, дуже б знадобилось харківському коксовому заводу "Новомет", який регулярно нервує мешканців міста смердючим димом зі своїх труб.

 

"По суті ми отримали високоефективний фільтр, який зараз дуже затребуваний у світі. Дана технологія може застосовуватися на підприємствах з "брудним" циклом виробництва з викидом в атмосферу, для підприємств, які виготовляють твердопаливні котли, а також системи вентиляції та кондиціонування", – розповідає керівник проекту, інженер-дослідник НТУ "ХПІ" Віталій Галиця.

 

Висока ефективність, низьке енергоспоживання, а також надійний ступінь електробезпеки за рахунок використання запатентованої технології – це ті переваги стартапу "Smoke Free Air Tech", на які, впевнені розробники, повинні звернути увагу замовники.

 

Автори проекту Smoke Free Air Tech (зліва направо): науковий керівник Віталій Галиця, студенти кафедри промислової та біомедичної електроніки Олексій Пилипенко та Тетяна Коритченко / фото прес-служба НТУ "ХПІ"

 

Це вже не перший стартап команди WеLight. Студентка кафедри промислової та біомедичної електроніки Тетяна Коритченко каже, що їхня бездротова технологія передачі енергії на великі відстані з малими втратами WеLight вже використовується при створенні табличок з підсвіткою, для освітлення і підсвітки басейнів, акваріумів, для знезараження басейнів, озонування повітря, бездротової підсвітки настільних ламп та білбордів.

 

Озонатор від COVID-19

 

Дешевше та швидше – це основні цінності сучасного виробництва. Саме на них наголошують автори іншого переможця конкурсу стартапів – проекту OptyTeam. Троє студентів винайшли генератор озону для знезараження поверхонь і об’єктів від вірусів, у тому числі, від COVID-19.

 

Автори проекту OptyTeam (зліва направо): керівник проекту старший викладач кафедри промислової та біомедичної електроніки "ХПІ" Микола Махонін, студент тієї ж кафедри Роман Переходько та аспірантка кафедри хімічної техніки та промислової екології Оксана Гетта / Фото: прес-служба НТУ "ХПІ"

 

Оскільки озон вважається найефективнішим дезинфікуючим засобом, який може просочуватися у найнедоступніші місця та за лічені секунди знищувати віруси і бактерії, все більше людей воліють використовувати озонатори у себе вдома, в офісах, магазинах та на промислових підприємствах.

 

"Нами було перевірено багато бізнес-моделей і, як наслідок, результаті ми дійшли висновку, що застосування нашого озонатору OptyTeam буде привабливим на круїзних лайнерах. Цей ринок кожного року зростає, а в сучасних пандемічних реаліях безпечне перебування пасажирів на таких лайнерах є нагальною необхідністю", – каже співавторка стартапу, аспірантка кафедри хімічної техніки та промислової екології НТУ "ХПІ" Оксана Гетта.

 

Автори стартапу впевнені, що їх винахід буде корисний і після закінчення пандемії, адже боротися зі шкідливими мікроорганізмами та бактеріями потрібно завжди.

 

Флуоресцентні картини та футболки

 

Якщо розробникам протиковідного озонатору ще треба почекати замовлень від іноземних круїзних компаній, то у авторів стартапу FloatyColor замовники вже є. Їхніми флуоресцентними фарбами для малювання на воді та текстилі вже зацікавилися дизайнери та хендмейд-виробники.

 

Автори проекту FloatyColor (зліва направо): студент кафедри органічного синтезу і нанотехнологій НТУ "ХПІ" Віталій Бондарєв і Влада Васильєва, керівник проекту, доцент Віталій Дістанов / Фото: прес-служба НТУ "ХПІ"

 

"Основою наших фарб є акрилатні пігменти, вони дрібнодисперсні, за рахунок чого виходять якісні малюнки. Наші фарби флуоресцентні, бо містять речовини люмінофори. Вони значно яскравіші, ніж інші фарби. Це дозволяє досягти унікальної яскравості та дизайнерського рішення для речей, які будуть фарбуватися за допомогою цієї технології", – розповідає співавтор стартапу студенти кафедри органічного синтезу і нанотехнологій "ХПІ" Віталій Бондарєв.

 

За його словами, розроблена ними технологія дозволяє малювати картини і фарбувати речі – переносити малюнок на футболки, сумки тощо.

 

Друга співавторка стартапу FloatyColor Влада Васильєва розповідає, що їхня робота над проектом розпочалася з того, що студенти провели серію інтерв'ю з представниками малого та середнього бізнесу, дізнались про їхні болі, їхні проблеми у розробці фарб.

 

"Ми дізналися, що насправді дуже складно створити фарби, які ідеально триматимуться на воді і демонструватимуть хороші властивості на тканині. Також дуже обмежена кількість цих фарб і немає флуоресцентних аналогів", – каже дівчина.

 

Флуоресцентні футболки популярні у молоді

 

За її словами, фарби FloatyColor і технологія їх використання дозволяє зробити кожний малюнок абсолютно унікальним і неповторним, що привертає до їх розробки увагу дизайнерів та виробників хендмейду.

 

"Тканина, пофарбована таким чином, буде в індивідуальному зразку, в одиничному екземплярі", – підкреслює Влада Васильєва.

 

"Лісове передбачення" для ДСНС

 

А от розробники студентського стартапу під назвою "Forest Foresight" планують співробітничати з Державною службою з надзвичайних ситуацій у сфері передбачення лісових пожеж. Студенти 4-го та 6-го курсів кафедри обчислювальної техніки та програмування НТУ "ХПІ" розробили сервіс онлайн-моніторингу пожежонебезпеки у лісах за допомогою супутникових мультиспектральних знімків.

 

"Наш сервіс допоможе передбачити, де саме може виникнути пожежа (наприклад, у місцях скупчення сухостою), та вжити заходів, щоб пожежа не відбулася", – каже співавторка стартапу Дар’я Головачева.

 

"Безпосередньо сам аналіз територій виконується за допомогою згорткової нейронної мережі, яка "вчилася" на даних однієї з найбільших світових лісових пожеж XXI століття – каліфорнійського "Camp Fire". Функціонал сервісу передбачає відображення інтерактивної "теплової карти", на якій позначена пожежонебезпека території", – розповідає керівник проекту, доцент кафедри ОТП Андрій Подорожняк.

 

Лісові пожежі завжди стають великою проблемою

 

Якщо співпраця з ДСНС покаже хороші результати, розробники стартапу планують запроваджувати його і в інших країнах світу.