Протести чорношкірих у США: Чому українці мають критично сприймати  інформацію із соцмереж

25 травня в Міннеаполісі під час затримання отримав травму, внаслідок якої вмер 46-річний афроамериканець Джордж Флойд. Поліцейський Дерек Шовін наступив йому коліном на шию, поки той лежав на землі. Флойд неодноразово повторював, що не може дихати, проте правоохоронець продовжував утримувати його близько восьми хвилин. Потім він помер. Це зафільмували перехожі, завдяки чому про подію дізналася вся громадськість. Що було далі, знають всі: обурені громадяни стали виходити на вулиці, щоб висловити свій протест проти расизму та поліцейського насилля.

Страх та ненависть в соціальних мережах

Нинішні протести в США дуже різномасні, не мають якогось конкретного лідера. Вони проходять не тільки в мегаполісах, а й маленьких містечках, в них беруть участь абсолютно різні люди з різними поглядами на проблему. Зазвичай такі акції проходять мирно, проте увагу привертають зовсім не вони. У тих же соцмережах більше воліють фокусуватися на окремих аспектах протестів – вандалізмі, безладах та мародерстві. І це не випадково. Як розповіла редакторка інформаційної кампанії "По той бік новин" Альона Романюк, медійники часто надають перевагу тим новинам, які жахають та обурюють. Це не дивно, адже саме така шокуюча інформація здатна привернути максимум уваги аудиторії та забезпечити велику кількість переглядів. Однак такий підхід спотворює дійсність і не дає можливості подивитися на наявну ситуацію під об’єктивним кутом. Із цього випливає інша проблема: люди, які жодним чином не є свідками певних подій, формують ставлення до них через такі медіа. Причому часто не замислюючись над тим, що вони можуть містити фейки та маніпуляції.

"Уже є ознаки того, що до дезінформації про протести у США доклала руку Росія, – розповіла Романюк. – Маніпулятивні повідомлення розповсюджують також боти і тролі. Окрім того, в США скоро відбудуться вибори – тому є внутрішні ігри політичних сил. Потрібно розуміти, що люди спочатку вийшли проти свавілля поліції і проти расизму. Проте, є багато груп, які прикриваються протестами, а насправді скоюють грабежі. Усю інформацію про протести потрібно сприймати дуже обережно".

Наприклад, соціальними мережами "гуляло" відео, на якому білі жінки цілували черевики дивно вбраним чорношкірим чоловікам. На той момент вони виступали з якоюсь проповіддю. Автори цих постів, зазвичай, пов’язували подібні "перформанси" з каяттям білого населення за вбивство Флойда. Щоправда, таке відео було зняте задовго до протестів. Як зазначають експерти, у мережі можна знайти як мінімум три різні відео з аналогічними подіями, які були зняті з різних місць і з різними дійовими особами. Найсвіжіше з них датоване 30 липня 2019 року. Чоловіки на відео – представники Ізраелітської школи універсальних практичних знань (ISUPK), що сповідує чорноюдейський ізраїлізм. Її адепти переконані, що чорна раса є вищою за всі інші. Зокрема, ця група розглядає чорних американців як нащадків Дванадцяти племен Ізраїлю. До речі, для них білі євреї є "несправжніми".

У своїх промовах адепти ISUPK закликають білих спокутувати вину за колишнє рабство і експлуатацію афроамериканців, а також доведення їх до наркозалежності і розпусного способу життя. Як ознаку визнання своєї провини, білі жінки та чоловіки мають поцілувати черевики представникам секти. До речі, правозахисний центр Southern Poverty Law Center, який бореться з дискримінаціями, відніс ISUPK до груп ненависті.

"Є багато маніпуляцій, які спрямовані на розпалювання ворожнечі та просування расизму, – зазначила Романюк. – Із тих фейків, які траплялися мені, що нібито поліцейські миють ноги темношкірим, або відео, де білі жінки цілують взуття темношкірим. Хоча це відео ще 2019 року. Окрема історія була із Богданом Вечірком, який керував вантажівкою, що ледве не в’їхала в натовп протестувальників. Його російські та проросійські медіа в Україні видали за українського військовослужбовця. Насправді чоловіки – тезки із різницею у віці в 13 років".

Як виявилося згодом, той Вечірко є громадянином США і в Збройних Силах України не воював. Уперше така новина з’явилася на російськомовному сайті для іммігрантів у США vinograd.us. Наразі її видалили. Але до цього вона сильно зацікавила представників проросійського видання "Страна.ua". З легкої руки місцевої влогерки Олесі Мєдвєдєвої ця інформація "перекочувала" до російських медіа. Де з превеликим задоволенням почали розповідати фейк про українського бойовика, який в’їхав в натовп протестувальників. Підхопили це й деякі українці. Щоправда, вони почали описувати Вечірка в якості жертви "лівацького бунту".

Із більш свіжих фейків – повідомлення начальниці поліції Атланти Еріки Шилдс. Начебто вона дала білим мешканцям 30 днів на те, щоб озброїтися або покинути свої будинки. Після цього поліцейські не тільки не стануть заарештовувати чорношкірих, а й взагалі не будуть хоч якось відповідати на будь-які злочини за їх участі. Реальна Еріка Шилдс до 13 червня дійсно очолювала поліцію Атланти. Але їй приписали слова, яких вона ніколи не говорила. Більше того, Шилдс особисто виходила до протестувальників та старалася знайти з ними спільну мову. Згодом десятки медіа приводили її в якості прикладу того, як повинні поводити себе копи. 13 червня вона подала у відставку через те, що офіцер її відділку Гаррет Ролф під час затримання вистрелив у темношкірого Рейшарда Брукса. Пізніше той помер у лікарні. Це спровокувало в Атланті нову хвилю протестів проти поліцейського свавілля в бік темношкірих.

"Що стосується адекватних джерел інформації, то я рекомендую дивитися "Голос Америки", – зазначила Романюк. – Українські журналісти роблять чудові стріми і пояснюють, що відбувається".

Українці мало розуміють американські реалії

Після початку пандемії соцмережами гуляв такий жарт: мовляв, чому всі стали епідеміологами, нормальні ж політологи були. Тепер маятник колихнувся в зворотному напрямку. І чимало людей почали діляться своїми оцінками подій у США, вказувати на їх першопричини та даючи прогнози на майбутнє. Часом, не обходиться без теорії змов та навішування ярликів всім незгідним. Причому таким "експертам" взагалі не обов’язково знати реалії життя в США та тамтешні соціальні проблеми.

"Українці не розуміють того, що відбувається в США, – розповів шеф-редактор інтернет-видання "Букви" Данило Романчук. – Після розпаду СРСР там відбулася культурна революція і суспільство почало лівішати, але не в розумінні СРСР та комунізму. Йшлося про терпимість, боротьбу за гендерні права та антирасизм. Причому великі компанії (Apple, Google, тощо) почали вкладати у медійну підтримку лівих. Бо інакше вони втрачали б свої доходи і не могли б нормально вести свій бізнес. У той же час праві націоналісти Трампа перемогли на виборах через альтрайт рух. Відтак, ліві і праві в США сприймаються у нас хибно. Шоу-бізнес, спорт, діджитал компанії є частиною лівого руху. Саме тому ми бачимо, що Трампа практично не підтримують зірки спорту, представники моди та шоубізу".

За його словами, розповсюдження фейків в українських соцмережах також є свідченням нерозуміння процесів, що зараз відбуваються у США. Він також навів приклад подібної маніпуляції, яка поширювалася в російськомовному сегменті Facebook та серед деяких блогерів. Мова йде про текст "Якщо раптом все чорношкіре населення США покине країну". Подібний пост вперше опублікувала російськомовна жителька Ізраїлю. Його суть полягає в тому, що без цієї частини населення життя в США стане кращим: банд та злочинних угрупувань буде менше, середні рівень IQ по країні вище, кількість хворих на СНІД та венеричні хвороби знизиться, а середній річний дохід, навпаки, зросте. Що характерно, жодних посилань на якійсь офіційні джерела там не було, проте люди радо підхопили подібний фейк.

"Те, що в Україні зростає національна самосвідомість, зіграло злий жарт при оцінці того, що відбувається в США, – розповів Романчук. – У нас думають, що й досі все як за часів Холодної війни: праві за свободу, а ліві за комунізм та несвободу. Зараз все навпаки: Росія – це правий та "ватний" дискурс. І це несвобода, тоді як ліві (якщо йдеться про США) – це свобода і боротьба за права, антирасизм тощо. Ось чому і виникає парадокс, коли у протестах в США вбачають розгул мародерів (хоча такі ексцеси є у будь-якому протесаному русі), а не рух протестувальників з конкретною програмою. І тут, на жаль, йдеться і про діяльність українських ЗМІ, які не заглиблюються та не дуже добре орієнтуються у тих глибинних процесах, що відбувається у американському суспільстві вже багато років".

Більшість американців – за мирний протест

Задається, певна частина українців переконана, що проблема расизму в США зникла зі скасуванням рабства в 1865 році. Але це далеко неправда. Адже після цього існувала расова сегрегація, закони Джима Кроу, суди Лінча, покарання за міжрасові шлюби і терор Ку-клукс-клану. По цій логіці можна стверджувати, що українські селяни не знали утисків після відміни кріпосного права. Те, що в США до сих пір актуальна проблема, підтверджує музикант Павло Гінтов, який проживає там вже 14 років. За його словами, сьогоднішній протест спрямований проти систематичних прояви расизму з боку поліції.

"Серед моїх знайомих є класичні і джазові музиканти, викладачі, чудові професіонали, люди з найкращою освітою, – розповів Гінтов. – Від них я чув історії про те, як їх без жодної причини зупиняли на вулиці поліціанти, які поводилися з ними, як зі злочинцями – тільки через колір їхньої шкіри. Від цих моїх знайомих я вперше почув популярне висловлювання "driving while black" ("бути за кермом, коли чорний"). Це іронічна гра слів, калька з "бути за кермом в нетверезому стані". Йдеться про страх бути зупиненим поліцією на дорозі тільки через расову належність водія. А нещодавно ми всі стали свідками невиправданої жорстокості поліціантів, коли з’явилось відео вбивства Джорджа Флойда. Пояснити поведінку поліціантів в Міннеаполісі можна тільки тим, що вони були впевнені, що їм за це нічого не буде. І, напевно, так би і сталось, якби не почалися масові протести по всій країні".

До речі, про поліцейське насилля проти чорношкірих. Вбивство Флойда – це не перше вбивство за цей рік. 23 лютого в місті Брансуик був застрелений 25-річний Ахмад Арбері, який в той день просто вийшов на пробіжку. На жаль, його помітив відставний поліцейський Грегорі Макмайкл. Він разом зі своїм сином Тревісом сів за кермо пікапу та намагався наздогнати Арбері. Згодом до них приєднався Вільям Брайан. На суді Макмайкли будуть виправдовувати себе тим, що буцімто отримали інформацію про підозрілого чорношкірого, який тинявся чужими дворами. І стверджувати, що саме вбивство було вчинене не інакше як із самооборони.

13 березня того ж року була вбита молода лікарка "швидкої" Бріона Тейлор з міста Луїсвіль. У ту ніч співробітники поліції увірвалися до її дому. Вони отримали інформацію буцімто в будинку Тейлор зберігаються наркотики. Офіцери отримали дозвіл на обшук без попередження. Коли вони вибивали двері, хлопець Тейлор вирішив, що в будинок ломляться грабіжники. І відкрив по ним вогонь. Копи також вистрілили 20 разів. 8 куль потрапили в саму Тейлор, внаслідок чого вона загинула. Наркотики в будинку так і не знайшли. До речі, в обох цих випадках винні не понесли відповідного покарання.

"Абсолютна більшість американців вважають мирний протест справедливим, – зазначив Гінтов. – Але серед протестувальників були і агресивно налаштовані люди, які намагалися розпочати бійку з поліцією. Були й ті, хто хотів використати цю ситуацію в якихось власних цілях, і під видом протесту розтрощити вікна в магазинах. Загалом, мені здається, що зараз все більш-менш заспокоїлось. Нью-Йорк живе своїм життям, принаймні, людей з мого оточення зараз у першу чергу цікавить ситуація з пандемією: як швидко місто виходитиме з карантину, які зміни відбудуться найближчим часом. А апокаліптичні "новини" про ситуацію в США я бачу виключно в українському та російськомовному сегментах "Фейсбуку".

Взагалі визначна риса фейків – і тут мова йде не тільки про протести в США – полягає в тому, що вони викликають дуже яскраві негативні емоції. Гнів, обурення, огиду чи страх. Тому, побачивши яку-небудь "гостру" новину в соцмережах, до того ж емоційно забарвлену та явно необ’єктивну, варто подивитися на неї критично. Можливо, тут є місце фейками чи маніпуляціям. Свого часу українців обурювала ситуація, коли іноземці судили про події Майдану по кремлівським фейкам. Мовляв, у вас тут суцільне насильство, фашисти та взагалі все куплене й організоване. Тому чи варто застосовувати таки підхід для оцінки подій вже в іншій країні?