Заповідник під роздачу: Як "Гомільшанські ліси" посварили прокуратуру та Держгеокадастр

Ця історія розпочалася з того, що 15 листопада Генпрокуратура України повідомила про кримінальне провадження стосовно передачі у приватну власність протягом 2015-2017 років 406 земельних ділянок загальною площею близько 200 га. Усі ці дільники знаходяться у межах Національного природного парку "Гомільшанські ліси" на Харківщині.  Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовцями харківського Держгеокадастру.

У прокуратурі зазначають, що землі природно-заповідного фонду не можуть бути передані у приватну власність. Зміна їх цільового призначення може відбуватися тільки після погодження у Кабміні. У відомстві також підкреслили, що в зоні рекреації "Гомільшанських лісів" діє особливий режим, там заборонена будь-яка діяльність, у тому числі пошкодження трав'яного покрову та заїзд автомобілів, а перебування людей там має бути обмеженим.

У свою чергу, заступник начальника Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру в Харківській області Костянтин Рибалко називає звинувачення прокуратури абсолютно безпідставними. За його словами, все це – тиск на співробітників управління. На переконання Рибалка, дії прокуратури спрямовані на те, щоб дестабілізувати діяльність Держгеокадастру. Він розповів, що останнім часом на сайті обласної та генеральної прокуратури з'являються новини, де наводиться певний фактаж і закладається підґрунтя для відкриття кримінальних проваджень. Він переконаний, що звинувачення не базуються на нормах земельного законодавство, земельній аналітиці та статистичних даних.

"Усе це призводить до того, що вони формують фейкові новини, які підривають репутацію відомства, – підкреслив Рибалко. – Потім закладають цей фактаж до відповідних ухвал. І ми отримуємо ухвали про тимчасовий доступ. І як результат, вони в судовому порядку продовжують справи, направлені перш за все на скасування розпорядчих актів відомства, а також надають підозри посадовим особам і формують щодо них кримінальні справи".

Як підкреслив Рибалко, законного обґрунтування в цього провадження немає. Він також не погоджується з даними прокуратури щодо виданих земель та заявляє, що було надано лише 45 ділянок загальною площею понад 25 га за 2015-2019 роки. Також Рибалко заявляє, що то були землі сільськогосподарського призначення, а не природно-заповідного фонду, як про це повідомляє прокуратура.

"Нарешті у прокуратурі заявляють, що були порушені межі території національного парку, але ж цих меж досі немає – проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій національного природного парку навіть не розроблявся, – розповів Рибалко. – І відповідно не погоджувався державними органами".

Із такою позицією не погоджується начальник відділу науки та моніторингу природного парку "Гомільшанські ліси" Станіслав Вітер. Хоча і зазначає, що відсутність акту на землю є проблемою більшості установ природо-заповідного фонду.

"Це загальна система, яка вже стала нормою в Україні, – розповів він. – На жаль, так, природно-заповідні землі вилучаються. І на підставі того, що немає акту на землю в більшості установ природо-заповідного фонду. Причому повністю ігнорується наявність указів Президента про створення (природно-заповідного парку), які були розроблені і виданні на певній базі. У тому числі й картографчній. Указ не робиться на порожньому місці. Президент не буде підписувати указ про створення національного парку, який не має чітких меж, не має переліку ділянок. А служба Держгеокадастру один невеликий факт, як-то наявність акту на землю, який взагалі має хвилювати більше приватних власників, ставлять вище указу".

Вітер також зазначив, що існує загроза виділення особливо цінних ділянок, більша частина яких розташована поблизу річки. Це першочергові території, які ідуть під виділення у приватну власність.

"Роздача земель заповідної установи, – це фактично зменшення, – розповів голова екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко. – У нас, коли заповідається територія, може бути заборона на її використання. Як заповідна зона національних парків або природні заповідники. Але на більшості територій, які заповідаються, їх використання не забороняється як таке, а обмежується. Коли ділянки з цієї території потрапляють у приватні руки, вони переходять із таких обмежень. Новий власник на цій ділянці може робити все, що завгодно. Якщо передавалася ділянка в оренду чи власність із якимись обмеженнями, то може воно було би терпимо. А так, фактично, реальна територія природно-заповідного фонду зменшується через таку передачу".

Сам Шапаренко сумнівається, що в цій ситуації когось вдасться притягнути до відповідальності. Але повернути землі парку буде цілком реальною задачею.

У свою чергу прес-секретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко зазначив, що подання відповідного позову не є тиском на Держгеокадастр. За його словами, тут все робиться в межах чинного законодавства. "У даному випадку був здійснений злочин службовими особами Держгеокадастру, – говорить він. – Вони свою позицію висловили, а ми – свою. Буде досудове розслідування, будуть підозри. І все буде з’ясоване по закону: хто мав право відчужувати, а хто – ні. Які землі були, а яких не було в "Гомільшанських лісах".

Як зазначають ц прокуратурі, у "Гомільшанських лісах" на сьогоднішній день мешкає 132 рідкісних та зникаючих види тварин, в тому силі і червонокнижних, а також 138 видів рідкісних рослин. А передання унікальних земель на сільськогосподарські потреби може потягнути за собою знищення частини флори та фауни. Але хто тут насправді мав рацію, вирішить слідство. На даний момент досудове розслідування триває.