Президент асоціації "Укравіапром" Віктор Попов: "Реформа оборонки і аероспейсу полягає в сміливості першого кроку. Нехай цим кроком стане прийняття законопроекту № 3822"

Законопроект № 3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" був проголосований в першому читанні, але викликав гостру дискусію як серед фахівців, так і громадськості. Законопроект передбачає реформування "Укроборонпрому", корпоратизацію державних оборонних і авіапромислових підприємств, і створення галузевих холдингів, які перейду в управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. Одним з каменів спотикання стала роль наглядових рад в корпоратизованих компаніях. У первісному вигляді законопроект № 3822 надавав широкі повноваження наглядовим радам, урізав управлінські функції менеджменту і не надавав можливості трудових колективів брати участь в управлінні підприємствами. Асоціація "Укравіапром" однією з перших виступила з критикою законопроекту і необхідності його глибокого доопрацювання. Чи вдалося досягти компромісу між авіапромисловцями і авторами законопроекту? Чи встигне Верховна Рада прийняти закон у другому читанні до літніх канікул? І чи стане український аероспейс привабливим для інвесторів? Про це наша розмова з президентом асоціації "Укравіапром" Віктором Поповим.

 

– Вікторе Васильовичу, ви виступали з критикою законопроекту № 3822. З одного боку, він містить реформаторські положення, реформує "Укроборонпром", відкриває доступ до ринкових механізмів, з іншого боку – є ризик втратити провідні підприємства ОПК і авіакосмічної галузі через відсутність реальної державної підтримки. Сьогодні ви виступаєте за прийняття законопроекту або його ще потрібно доопрацювати?

 

– Законопроект №3822 говорить не тільки про реформування "Укроборонпрому", а про реформування галузі в цілому. У чому полягає реформа? Перейти до корпоратизації держпідприємств оборонно-промислового комплексу, аероспейсу і в кінцевому підсумку – до створення холдингів. Фактично це приватизація із залученням внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Трохи історії. Усі президенти України, особливо після Леоніда Кучми, в своїх передвиборчих програмах говорили про швидку приватизацію, в тому числі оборонного комплексу. За часів президента Віктора Ющенка розпочалася робота щодо визнання цілісного майнового комплексу в авіаційній і оборонній галузях. Було завдання підвищити ефективність існуючих державних підприємств, а після – ефективні підприємства корпоратизувати із залученням інвесторів для подальшого розвитку. Це була добра ідея. У той час Міністерство промислової політики прийняло відповідний наказ про підвищення ефективності підприємств держсектора. Це були правильні кроки з реформування авіаційної та оборонної галузей. Адже обсяги виробництва впали, замовлення скоротилися, підприємства більше не працювали в радянській економічній системі. І це було логічно: виділити працюючі перспективні підприємства, їх згрупувати, а непрофільні активи продати. І така робота почалась.

 

На фото: Віктор Попов на Міжнародному авіакосмічному салоні "Авіасвіт - ХХІ" у 2021 році

 

– Що завадило реалізувати намічені плани?

 

– У 2010 році, з приходом нової влади в особі Віктора Януковича, вже в квітні була зупинена ця робота. Замість корпоратизації ми отримали "Укроборонпром", який і тоді, в момент створення, був суперечливим проектом. Наприклад, прем'єр-міністр України Микола Азаров не підтримував ідею створення "Укроборонпрому". У 2014 році була спроба повернутися до ідеї корпоративного управління підприємствами оборонної галузі і приватизації держпідприємств. Про це заявляв прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Але нічого не було зроблено в цьому напрямку: ні в плані підвищення ефективності, ні в плані корпоратизації, ні в плані використання непрофільних активів. Більш того, у 2015 році в "Укроборонпром" увійшли підприємства авіаційної галузі. Зокрема – ДП "Антонов" і Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. ХАЗ увійшов у концерн "Укроборонпром" вже в стані банкрутства. Це було помилкове рішення, адже воно не привело ні до виводу ХАЗу з банкрутства, ні до серійного виробництва літаків на "Антонові".

 

– Президент України Володимир Зеленський через офіційні заяви, доручення, укази взяв курс на реформування оборонки та авіакосмічної галузі. Яка ситуація сьогодні з цією багаторічної реформою?

 

– Завдання, яке сьогодні ставить Президент Володимир Зеленський – реформування ОПК в цілому і авіакосмічної галузі зокрема шляхом створення державних холдингів та корпоратизації. Звичайно, корпоратизація і акціонування державних підприємств галузі необхідні, це корисне починання, спрямоване на розвиток промисловості країни. Можна навести такий приклад. За підсумками минулого року близько 54% держоборонзамовлення виконується акціонерними і приватними підприємствами, тільки близько 12% – державними і 34% – підприємствами "Укроборонпрому". Це підтверджує головний постулат ринкової економіки – акціонерні підприємства працюють краще, ніж державні, а приватні – краще, ніж акціонерні. Якщо Україна рухається в бік акціонерного і приватного капіталу – це вірний напрямок. Але є одне "але". Законопроект №3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" викликав у народних депутатів, у фахівців, у громадськості багато запитань. У первинному варіанті законопроекту норми, які стосуються діяльності та повноважень наглядових рад, менеджменту підприємств були суперечливими, що викликало великий негатив.

 

 

– У чому основні протиріччя? Які помилки можуть бути допущені при корпоратизації підприємств ОПК та аероспейсу?

 

– Ми бачимо неефектну роботу наглядових рад у "Нафтогазі", "Укрзалізниці". Серед членів наглядових рад багато іноземних громадян, які до того ж не є галузевими фахівцями, у них непомірно високі заробітні плати, а виробнича і фінансова ефективність цих підприємств знижується з кожним роком. Про це говорять експерти, громадськість уже не перший рік. Тому, якщо подивитися в цілому на процес реформування ОПК, аероспейсу – акціонування і корпоратизація потрібна, але їх необхідно провести таким чином, щоб це відповідало насамперед особливостям економіки України, міжнародному досвіду та найголовніше – необхідно врахувати в цьому законопроекті думку фахівців в цих галузях, менеджменту, трудових колективів. Важливо чітко розмежувати функції наглядових рад і менеджменту підприємств. У первинному варіанті законопроекту всі питання, пов'язані з господарською діяльністю, вирішувалися наглядовими радами. Вони виступали розпорядниками майна, фінансів, без їх згоди неможливо було приймати будь-які управлінські рішення. Ці норми суперечили і порушували кілька основоположних законів, зокрема, Закон "Про господарські товариства". У первинному варіанті законопроект був виписаний так, що позбавляв реальний менеджмент управлінських функцій. У законодавстві України чітко визначено, що наглядова рада не втручається в господарську діяльність.

 

– Сьогодні законопроект №3822 прийнятий в першому читанні. Пропозиції, поправки до законопроекту, які запропонувала асоціація "Укравіапром" були враховані?

 

– Основні наші пропозиції були враховані. Сьогодні законопроект очікує друге читання. Ми активно працювали з керівництвом "Укроборонпрому", офіційно надали свої пропозиції, вони консолідовані – від асоціації "Укравіапром", Об'єднання організацій роботодавців авіаційної промисловості України, Профспілки авіабудівників України. Ми сподіваємося, що вони будуть враховані народними депутатами України в процесі голосування за законопроект. Ми проводили наради не тільки в "Укроборонпромі" та Мінстратегпромі, але й у профільних комітетах Верховної Ради України: Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Комітеті з питань економічного розвитку. Також ми висловлювали свої пропозиції на нарадах в Офісі Президента України. Позиція авіапромислової громадськості полягає в тому, що законопроект про реформування оборонки й аероспейсу необхідно приймати з урахуванням пропозицій авіапромисловців. Реформа оборонки і аероспейсу полягає в сміливості першого кроку. Нехай цим кроком стане прийняття законопроекту №3822.

 

На фото: літак Ан-74, який серійно виготовлявся на Харківському авіазаводі

 

– 24 червня Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО "Про розвиток літакобудівної галузі України" від 4 червня 2021 року. Законопроект № 3822 враховує положення Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021–2030 роки?

 

– Безумовно, прийняття законопроекту потрібно розглядати у прив'язці до даної програми. Законопроект стосується не тільки реформування аероспейсу, а й ОПК. У виконанні держоборонзамовлення задіяні й авіапромислові підприємства. Галузеві держпрограми так чи інакше перетинаються. Сьогодні ми знайшли взаєморозуміння з керівництвом "Укроборонпрому", Мінстратегпрому і з депутатським корпусом. Прикінцеві положення законопроекту №3822 – це механізми реалізації даного закону. Ми домовилися, що будемо дуже активно спільно з "Укроборонпромом" працювати по імплементації основних положень закону і вироблення ефективних механізмів реалізації закону, тобто прийнятті ряду підзаконних актів, які повинні розробити і прийняти Кабінет Міністрів України, Мінстратегпром, інші органи виконавчої влади.

 

– Які терміни передбачає законопроект щодо реформування "Укроборонпрому" і створенню галузевих державних холдингів?

 

– По-перше, ми повинні орієнтуватися на терміни, які поставив президент, а дедлайн був 1 липня, тому терміни затягуються. Якщо говорити реально, то після прийняття законопроекту в другому читанні до кінця цього року можна реалізувати ідеологію реформування ОПК і аероспейсу. Хотілося б, щоб законопроект був прийнятий на цьому сесійному тижні, після якого Верховна Рада йде на канікули. Тоді ми влітку не втратимо час, Кабмін і його структури зможуть працювати над розробкою підзаконних нормативно-правових актів, у яких були б прописані механізми реформи, терміни, відповідальні за виконання органи виконавчої влади. Необхідно виконати доручення президента України – завершити процес прийняття всієї нормативно-правової інфраструктури реформи протягом півроку.

 

На фото: літак Ан-178

 

– Сьогодні асоціація "Укравіапром", Мінстратегпром, "Укроборонпром" мають єдину позицію щодо реформування української оборонки і аероспейсу?

 

– Робота "Укравіапрому" полягала у виробленні узгоджених дій між управлінськими структурами в галузі ОПК і народними депутатами. Нам вдалося прийняти консолідовану позицію, домовитися про спільні дії з генеральним директором ДК "Укроборонпром" Юрієм Гусєвим. Тому ми наполягаємо на ухваленні законопроекту № 3822 на цьому тижні. У будь-якому випадку, до кінця року "Укроборонпром" повинен бути реформований і створені галузеві холдинги, які перейдуть під управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Наше ключове побажання полягає в тому, щоб при реформуванні максимально врахувати міжнародний досвід з управління корпоратизованими підприємствами і думку трудових колективів.

 

– Щоб уникнути помилок, в законопроекті закладені "запобіжники", наприклад, в процедурі відбору членів наглядових рад?

 

– Звісно. Ключову роль у формуванні наглядових рад на підприємствах аероспейсу і ОПК буде відігравати Мінстратегпром. Наша вимога полягала в тому, що серед членів наглядових рад повинні бути профільні фахівці і перш за все українські. Також заробітні плати членів наглядових рад повинні бути пропорційними зарплатам менеджменту підприємств і середній зарплаті по галузі.

 

На фото: цех ДП "Антонов"

 

– Що стосується залучення інвестицій в авіаційну промисловість. Чи зможе реформування галузі, прийняття законопроекту створити сприятливе середовище для внутрішніх і зовнішніх інвесторів? Наприклад, після завершення першого етапу реформи Харківський авіазавод стане привабливим для інвестицій?

 

– На прикладі Харківського авіазаводу можна зробити висновок: сьогодні в ХАЗ неможливо залучити інвестора, ні внутрішнього, ні зовнішнього. Підприємство обтяжене боргами, неефективно управляється. Менеджмент заводу зв'язаний по руках і ногах при прийнятті управлінських, господарських рішень. Але тотальне акціонування і приватизація – це теж не панацея. Є світовий досвід ефективної роботи державних компаній. В Україні найбільш показовий приклад – це КБ "Луч". Проте робота таких високотехнологічних підприємств неможлива без державного протекціонізму, який перш за все полягає у внутрішньому державному замовленні. На прикладі КБ "Луч" ми бачимо ефективну роботу держпідприємства. Такий рівень державного протекціонізму повинен бути і для ХАЗу, тоді підприємство зможе відновити серійне виробництво літаків. Але якщо дивитися вперед, у перспективу, то, звичайно, потрібно акціонуватися і тоді можна залучити внутрішнього або іноземного інвестора.

 

На фото: виробничий цех Харківського авіазаводу

 

На фото: БПЛА "Сокіл" на КБ "Луч"