Правозахисники розповіли, як порушуються права біженців з Донбасу

Як повідомляє кореспондент Depo.Харків, про це заявив регіональний координатор проекту по розвитку можливостей, представник Данської ради у справах біженців Андрій Бринь.

"Мова йде, по-перше, про обмеження права на свободу пересування з непідконтрольних України територій на мирну територію, - сказав Бринь. - Сама процедура видачі перепусток, необхідність раз на півроку реєструватися на новому місці, пов'язані з вимушеним переїздом складнощі з отриманням виплат і т. д. - це все порушення прав людини. Крім того, переселенці, що перетинають цю умовну межу, змушені годинами стояти в довгих чергах при відсутності мінімального комфорту: тепла, їжі, туалетів. Під час останньої зустрічі Координаційного комітету в Слов'янську ми отримали інформацію про те, що зафіксовані перші випадки смерті людей у чергах на пунктах пропуску. Обмежує право на свободу пересування і процедура реєстрації на новому місці проживання".

На думку правозахисників, поліпшити ситуацію допомогло б, зокрема, створення єдиного центрального органу, відповідального за всі питання, пов'язані з переселенцями, створення єдиної електронної бази даних, в якій можна було б отримати інформацію про людину, незалежно від того, де вона знаходиться, без безпосереднього звернення до органів влади, поліпшення технічного стану існуючої електронної системи.

"Є проблема з технічними можливостями серверів, куди переселенці заходять щодня, вводять свої дані і отримують пропуски, - зазначив Бринь. - Дуже часто безпосередньо "в полях" виникають перебої в роботі бази, і люди змушені чекати годинами".

У свою чергу керівник проекту "Адвокація та правова допомога тимчасово переміщеним людям в Україні" в Харківській області Любов Бутенко зазначила, що законопроект №2166 "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" покликаний вирішити комплекс проблем, у тому числі, пов'язаних з обмеженням свободи пересування.

По-перше, в ньому прописана процедура отримання статусу переселенця для виїжджаючих із зони АТО громадян інших держав (студентів вузів, наприклад) та осіб без громадянства. По-друге, закон скасовує термін придатності довідки про реєстрацію переселенця: вона повинна стати безстроковою, "до моменту припинення обставин, що призвели до переміщення". По-третє, спрощується процедура реєстрації: за новим законом, міграційна служба вже не повинна проставляти в довідках штамп про місце проживання і перевіряти його.

"Зараз на кожній довідці переселенця обов'язково ставиться штамп міграційної служби і вказується адреса проживання, - зазначила Бутенко. - Але всі правозахисники розуміють, що не можна обмежувати свободу пересування людей, а переселенець є громадянами України, і не можна ставити їм різну реєстрацію в різних документах. Ми знаємо випадки, коли у людини в паспорті стоїть одна адреса, в довідці інша, причому це може бути не адреса фактичного проживання, а адреса Міграційної служби, відділу соцзахисту і так далі. Це пов'язано, у тому числі з тим, що люди, котрі здають переселенцям житло, не хочуть укладати договори".

Крім того, закон спрощує порядок реєстрації дітей, які не супроводжуваних батьками.

Закон також спрощує розірвання трудових відносин у разі, якщо людина втратила документи, або його роботодавець залишився на окупованій території.

"За нині існуючим законом, людина повинна написати і нотаріально завірити заяву про звільнення і відіслати її своєму роботодавцю поштою, - розповіла Бутенко. - Але всі ми знаємо, що пошта на тих територіях не працює. Закон 2166 припускає, що переселенець може прийти в центр зайнятості, написати прохання про припинення трудових відносин і таким чином хоча б стати на облік в Центр зайнятості. Зараз також незрозуміло, хто буде робити запис у нову трудову книжку, це питання ще має бути опрацьоване".

Нагадаємо, президент повернув законопроект на доопрацювання, оскільки, на його думку, в ньому не визначений орган, відповідальний за роботу з тимчасово переміщеними особами.