Поступ крізь скандали: Як норми мовного закону виконують у Харкові

Понад рік тому, 16 січня 2021 року, набула чинності 30-та стаття закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що зобов’язує сферу обслуговування перейти на українську при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами. 16 січня 2022-го – новий етап закону: друковані ЗМІ повинні виходити переважно українською мовою. Як в Харкові впроваджують мовний закон, що змінилося в місті за цей час і з якими викликами стикнулися влада, бізнес і містяни – в матеріалі Depo.Харків.

Какая разніца, аби не мовою
 

Протягом цього року Харків сколихнувся від низки скандалів на мовному ґрунті. Ще більше конфліктних ситуацій стається на побутовому рівні та не виходить на громадське обговорення. Щоправда, тішить одне, що ініціатори перепалок в основному мають вигляд міських божевільних, пересічні ж харків’яни в основному лояльні до української мови в офіційному спілкуванні, оскільки розуміють, що приватну комунікацію законодавство жодним чином не обмежує.

 

Епізод 1

 

– Доброго дня, вам пакетик потрібен? – не піднімаючи очей на покупця, механічно питає касирка супермаркету.

– Можна сказать нармальним язиком, а нє вот-етім-вот?! – роздратовано, чітко вимовивши слово "нар-маль-ний", відповідає покупець – огрядний чоловік років 50.

 

Касирка піднімає на нього стомлені очі, важко зітхає і переходить на російську (адже був запит від покупця, все наче як за законом):

 

– Так нужен вам пакетік?

– Давно би так! – тріумфально вимовляє чоловік. – Пакєтік нє нужен.

 

Уже рік в Україні обслуговують українською

 

Епізод 2

Випадок від львівської письменниці Дари Корній, що наприкінці літа гостювала у Харкові:

– А нармальна, па-чєлавєчєскі, сказать нєльзя? Маладой чєлавєк, я Вас катєгарічєскі нє панімаю!

– Дякую, що скористалися послугами Нової пошти.

– Гозпааааді! Дасталі уже етай вашей мовай. Била ж так харашо. Всє друг дружку панімалі.

– Гарного дня.

– Ви мнє рот нє затикайтє. У нас свабода слова. Я на вас жалабу напішу.

Голос з черги:

– В спортлато.

Черга всміхається.

– Пишіть. Нам важлива ваша думка. До побачення.

Жінка років сімдесяти (плюс-мінус) нервово виходить з приміщення пошти.

– У вас залізні нерви, – каже юнакові дівчина, що стоїть в черзі переді мною.

– І не тільки нерви, – відповідає серйозно юнак. – Доброго дня! Відправляєте чи отримуєте?

 

Активіста і волонтера з Донеччини Артема Мирошниченка наприкінці 2019 року до смерті побили п’яні підлітки, ймовірно, за те, що Артем відповідав їм українською мовою.

 

Епізод 3

Обідня перерва в одній з харківських чебуречних. Два взаємно обурені чоловіки сперечаються вже деякий час.

– Чому, живучи в Україні і працюючі в Україні з людьми, ви принципово відмовляєтесь обслуговувати їх державною мовою? – питає клієнт.

– Патаму чта для мєня и ещьо 99,9% людей, каториє ка мне сюда приходят, ета насилие, – відповідає чебуречник, в своєму обуренні ледь не зриваючись на крик.

– Ви тільки що назвали українців рагулями, звідки таке зневажливе ставлення? – запитує клієнт і включає камеру (країна повинна знати своїх героїв).

– Патаму чта ета такоє майо атнашениє – как гражданина и как челавєка.

І це лише мала частка подібних випадків у Харкові – регіоні, де навіть мер проводить сесії міськради російською мовою і пояснює, що не переходить на державну саме через харків’ян, бо "85% населення міста Харкова говорять російською".

 

Кожна десята скарга – з Харкова

 

Тридцяти місяців функціонування мовного закону цілком достатньо, щоб українці адаптувалися до нових вимог користування державною мовою, і всі, хто хотів, вже встигли це зробити, розповів Depo.Харків мовний омбудсмен, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

 

Протягом 2021 року до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3 574 звернення щодо порушення мовного законодавства в Україні, з них 339 звернень стосувалися Харкова і області. Омбудсмену скаржилися на відсутність україномовних версій інтернет-магазинів, на обслуговування російською у магазинах і ресторанах. Було зафіксовано також 43 порушення мовного законодавства з боку місцевих депутатів. За цим показником Харківщина вирвалася на перше місце по Україні.

 

Українці скаржаться на порушення мовного законодавства в Інтернеті, сфері обслуговування, рекламі / Фото: Сайт Уповноваженого із захисту української мови

 

"Я відстоюватиму російську мову"

 

Загальновідомо, що харківський міський голова Ігор Терехов розмовляє російською мовою, а українською може сказати хіба що пару слів. Під час передвиборчої кампанії Терехов розповідав, що вже почав вивчати українську і обіцяв перейти на державну мову в разі обрання його мером. Але першу свою промову на посаді міського голови Терехов виголосив російською, цією ж мовою новообраний мер провів і свою першу сесію міськради. Харківський очільник не приховує свого бажання повернути російській мові статус другої регіональної, що був скасований Харківським окружним адміністративним судом у травні 2021 року. Буквально наступного дня мерія заявила про намір оскаржувати дане судове рішення. Терехов пояснює це "турботою про інтереси харків’ян" і "запитом суспільства Харкова на російську мову".

 

У Ігоря Терехова складно з українською / Фото: Харьковские извєстия

 

"Це цілком нормально. Людям зручно спілкуватися російською мовою, а інтереси харків'ян для мене перевищують всі інші інтереси. Вибачте, але я відстоюватиму це. Ми маємо свою юридичну службу, юридичну позицію, і ми відстоюватимемо її. Як вирішить суд. Я ж не впливаю на суд", – заявив Терехов на радіо "НВ".

 

Кандидати на посаду Харківського міського голови Михайло Добкін та Володимир Плетньов навіть не соромилися проводити російською свої передвиборчі кампанії. Тож не дивно, що Харків на другому місці після Києва за кількістю скарг на порушення мовного законодавства.

 

Агітаційний намет кандидата в харківські мери Михайла Добкіна / Фото: ГМ "Опора"

 

На мовному питанні легко хайпувати

 

Харківський політолог аналітичного центру "Обсерваторія демократії" Антон Авксентьєв пояснює таке ставлення до української заграванням із консервативним російськомовним виборцем.

 

"Із харківських еліт найбільше відстоюють російську мову Михайло Добкін та Ігор Терехов. Вони обидва обіцяли своїм виборцям повернення російській статусу регіональної. Вони добре знають, хто їх виборець: це переважно консервативно налаштована російськомовна людина старшого віку, якій обіцянки про повернення російської мови будуть до вподоби", – розповів Антон Авксентьєв в ефірі "Українського радіо".

 

На іншому флангу, на думку політолога, розмістилися партії, навколо яких об’єднуються умовно патріотичні сили. Вони традиційно відстоюють українську мову як єдину державну. "Але ніхто реально не впливає на мовне питання. З ним заграють, ним маніпулюють, але ніхто насправді не зацікавлений в його вирішенні. Просто на мовному питанні легко хайпувати", – вважає політолог.

 

Нагадаємо, що досі жодних санкцій відносно до порушників мовного законодавства не застосовується. За словами ж мовного омбудсмена Тараса Креміня, протягом 2021 року в Україні було розпочато 178 заходів державного контролю дотримання мовного закону, із них 138 справ закрили "через стабілізацію ситуації".

 

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь / Фото: 5 канал

 

"Протягом року ми не наклали жодного штрафу, тому що недоліки завжди усувалися протягом 30 днів. Але якщо порушення мовного законодавства, зокрема в сфері обслуговування, таки будуть належним чином заактовані і не усунені протягом місяця, штраф може складати 300–400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100–6800 грн", – підкреслив Кремінь.

 

Що кажуть люди

 

З’ясувати реальне ставлення бізнесу до запровадження української мови у сфері обслуговування доволі складно, адже кілька останніх мовних скандалів у Харкові збирали стільки негативу на голови "москворотих підприємців" (активіст Стерненко не дрімає!), що решта вирішує мовчати і запевняти, що їх все влаштовує.

 

Проте харків’яни помічають, що далеко не скрізь ще проникла українізація: в міському громадському транспорті не були помічені україномовні ввічливі водії, далеко не всі інтернет-магазини перейшли на український інтерфейс, а в сфері приватної дитячої освіти днем з вогнем не знайти україномовних гуртків чи шкіл. Хоча неозброєним оком помітні позитивні зрушення.

 

Харків’янам не вистачає української в дитячих гуртках та секціях / Фото: ВВС

 

"Звісно, мовний закон допоміг нам, україномовним, боронити свої права на те, щоб отримувати в Україні обслуговування українською. Більшість магазинів, сервісів, кафе дотримуються нового законодавства (особливо представники національних мереж) або оперативно реагують на прохання перейти на українську. Нещодавно у "Фокстроті" продавчиня почала розмовляти зі мною російською, після прохання одразу перейшла на державну мову. Більше того, на мій допис у Фейсбуці відреагували менеджери по роботі з персоналом центрального офісу "Фокстроту", перепросили і пообіцяли, що таке більше не повториться", – розповіла Depo.Харків засновниця українського харківського родинного клубу "Мовограй" Ганна Чуркіна.

 

Водночас дрібні підприємці скаржаться, що вимога рекламуватися українською відбирає у них клієнтів у Харкові.

 

"За будь-яким запитом в Інтернеті українською збирається в десятки разів менше результатів, ніж за аналогічним російською. Прикладом, напишіть в Гуглі: "байдарочний похід Харків" – і отримаєте 189 результатів, а російською "байдарочный поход Харьков" – 1330! Є різниця? Люди (в Харкові – так точно) шукають інформацію в Інтернеті переважно російською мовою. Навіть ті, хто в переписці спілкується українською, під час зустрічі виявляються російськомовними. Зрозуміло, що в Інтернеті вони теж шукають інформацію російською. Якщо я буду давати рекламу українською, я ніколи не зустрінуся зі своїми клієнтами. А за російську рекламу мені постійно "прилітає" від активістів",  – скаржиться дрібний підприємець з Харкова Олег.

 

"Створити україномовне середовище навколо себе"

 

"Попит народжує пропозицію, тому в Харкові велика проблема з україномовними приватними дитячими освітніми закладами – майже всі вони російськомовні. Якщо в державних садочках та школах хоч якось намагаються виконувати мовний закон, то приватний сектор не контролюється державою і спілкування там відбувається, за домовленістю з батьками, російською. Тому найгірша ситуація наразі по дотриманню норм мовного закону саме в приватних дитячих гуртках і секціях. Також в Харкові дуже не вистачає україномовних нянь", – каже Ганна Чуркіна.

 

В її українському клубі "Мовограй" наразі вже є сотня родин, і постійно надходять нові запити. Ганна вважає, що змінити ситуацію з російською мовою в Харкові можливо лише вольовим зусиллям конкретної людини.

 

"Рецепт дуже простий: треба змусити себе розмовляти всюди українською, тоді середовище навколо тебе також українізується. А також треба шукати для себе і дітей україномовного середовища. На щастя, в Харкові є і Українська скаутська організація "Пласт", і Спілка української молоді, і наш "Мовограй", і Харківський Літературний музей – це повністю україномовні осередки. Цікаво, що в нашій родині ще 10 років тому першим на українську перейшов саме син. Йому тоді було 10 років і він лише три дні провів в україномовному таборі, і цього вистачило. Тому треба просто самим відмовитися від російської і шукати собі таке ж оточення", – каже Чуркіна.

 

Українці глузують з "насильницької українізації" / Фото: Twitter

 

Політолог з аналітичного центру "Обсерваторія демократії" Антон Авксентьєв не згоден, що українську треба насаджувати силою. "Примусова українізація, на мою думку, не завжди потрібна. "Російськомовна людина" не дорівнює "сепаратист". У 2014 році багато російськомовних харків’ян йшли на фронт і захищали рідне місто від "руського миру". Тому російськомовний патріотизм ніхто не відміняв. Треба більш дипломатично підходити до взаємодії, у першу чергу, з дрібним і середнім бізнесом, а то виходить, що ці ресторани нещасні, що не добив коронавірус, добивають зараз українською мовою", – каже Авксентьєв.

 

Нагадаємо, з 16 липня 2022 року штрафи за порушення мовного законодавства можна буде накладати на конкретного порушника – на продавчиню, оператора заправної станції, директора підприємства, на будь-кого, хто протягом року буде порушувати мовне законодавство і це буде належним чином зафіксовано.

 

Політолог називає мовне питання в Україні "штучно конфліктно політизованим", і вважає, що його використовують для відволікання уваги українців від більш значущих проблем: інфляції, корупції, війни тощо. "Місцеві політичні еліти, як і центральні, спекулюють мовною проблематикою. До виборців доноситься думка, що саме мовне питання є найбільш болючим, гострим, вирішальним", – каже Антон Авксентьєв.

 

Але згідно з останніми соцопитуваннями, понад 70% українців (на Сході України – 59%) вважають українську мову рідною.

 

Ганна Чуркіна впевнена, що українська мова в Харкові все ж таки розквітне, незважаючи на специфіку регіону. За її словами, за останні 20 років в місті відбулися колосальні зрушення в бік українізації. "Коли я намагалася перейти на українську в 2004 році, мені це в Харкові не вдалося зробити – зовсім не було оточення, яке б підтримало. А через 10 років, у 2014-му, ніхто вже не дивувався моїй українській, я скрізь зустрічала лише схвальні реакції. Тому я впевнена, що ми рухаємося у вірний бік і вже встигли досягти дуже багато: україномовна спільнота в Харкові постійно розвивається, і ці процеси надалі будуть лише посилюватися", – каже Ганна Чуркіна.

 

Довідка: Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" був ухвалений Верховною Радою України 25 квітня 2019 року. Набув чинності через два місяці з дня його опублікування.

 

Закон забезпечує пріоритетність української мови у понад 30 сферах суспільного життя: зокрема у державному управлінні, ЗМІ, сфері освіти, науки, культури, реклами, послуг.

 

Через опір ухваленню закону з боку проросійських сил у парламенті й суспільстві, а також через популістську критику щодо "радикальності" закону, низку норм було пом'якшено, а деякі — вилучені. Так, зазнала значних змін стаття 24 "Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення": 90% мовлення державною мовою на загальнонаціональних каналах після першого читання були зменшені до 75%.