Коронавірус як виклик освіті: Як вчителі пристосовуються до умов карантину в Україні

Новим викликом для вчителів стала необхідність давати знання дистанційно. Як зазначила керівниця Освітнього центру для педагогів, батьків і дітей "Я і моя школа", співавторка концепції реформи "Нова українська школа" Ірина Міньковська, чинне законодавство передбачає можливість дистанційної освіти та організації окремих дистанційних класів. За її словами, всі розуміли, що така необхідність може виникнути. Проте мало хто був дійсно готовим до такого кроку.

"Але говорити, що Україна, як і в принципі весь світ, була готова до цього виклику і всі одразу перейшли з офлайну в онлайн, ми не можемо, – розповіла Міньковська. – Це проблема не тільки України, а й найбільш розвинених країн світу. Серед лідерів ми можемо назвати хіба що Китай та Південну Корею. Але навіть такі країни, як США та Великобританія, вони офіційно написали, що їм дуже важко переформатувати освіту. Є великий методичний виклик. І це не скільки провина педагогів. Бо наші педагогічні виші, наша педагогічна система не готує вчителів до дистанційного навчання".

За її словами, вчителі зіткнулися з тим, що зараз треба по-іншому організовувати процес навчання, взаємодіяти з батьками і дітьми, налагоджувати зворотній зв'язок та оцінювати рівень знань. Крім того, куди актуальнішими стали питання кібербезпеки та навчання дітей із особливими освітніми потребами. Це такі речі, про які українські педагоги часто взагалі не чули. Також проблем додає той факт, що не всі учні мають однаковий доступ до інтернету та гаджетів. Бо у когось дуже слабкий (чи взагалі відсутній) інтернет-зв'язок, а у когось на всю родину тільки один комп'ютер. На який ще можуть "претендувати" батьки, які вимушені працювати у віддаленому режимі. Тому для таких учнів продуктивне навчання вдома стає непростою задачею.

Також Міньковська зазначає, що є проблема з мотивацію учнів. Часом вони несерйозно ставляться до дистанційного навчання та бачать в цій ситуації щось на кшталт канікулів. Батьки також за цим не слідкують, бо і їм самим не вистачає мотивації. Щоправда, старшокласники до цієї ситуації ставляться куди серйозніше. Вони більше націлені на навчання. І це не дивно, адже не за горами ЗНО та вступ до вишу.

"У дітей є проблема мотивації, – розповіла головна редакторка освітнього проекту "На Урок" Любов Цукор. – Якщо в школі є дисципліна, то вдома вони стикаються з тим, що її може бути менше. З'являються додаткові фактори, які не дозволяють їм якісно навчатися. Коли є один гаджет на всю родину. І якщо раніше якось розподілявся час біля комп'ютера, то під час карантину вони часом доходять до стресових станів. Діти не можуть нормально працювати. Що стосується педагогів, то на перший погляд складається таке враження, що вчителі не готові. І всі в шоку. Але протягом перших двох тижнів стало зрозуміло, що вчителі не проти мінятися, не проти навчатися новому. Вони навпаки шукають інформацію щодо того, як навчати дітей дистанційно".

Як стверджує Цукор, після оголошення карантину вчителі почали самоорганізовуватися. Хоча багато в чому успіхи залежали від того, наскільки сучасним був їх навчальний заклад. Як розповіла учителька української мови та літератури Харківської спеціалізованої школи №73 Людмила Таболіна, її заклад був готовим до такого повороту. Там і до карантину проводились заходи в онлайн-режимі, тому необхідність працювати в новому форматі не стала для вчителів великим шоком.

"Я, як можу, мотивую своїх учнів, – зазначила Таболіна. – Ми з ними спілкуємося в "телеграмі", "вайбері", "класрумі", по пошті та в коментарях. Я бачу, що вони теж креативлять. Ми стали такими креативними та гнучкими. І вони в свою чергу також підлаштовуються. Це значний виклик для нас усіх. У чому плюс для них, так це в наявності різноманітних завдань. Це не просто вправа, вірш чи математичне рівняння. Це дуже креативні пошукові вправи, презентації, якісь колажі… Дуже розширився контент тих завдань. Зараз нам потрібно бути гнучкими та креативними. Тому що ті традиційні завдання, які ми використовували раніше, зараз вже не підходять".

За словами Таболіної, в певному сенсі процес навчання спростився. Учням почали давати певні поблажки. Наприклад, вони мають змогу переписати або доробити завдання. Єдині, хто зараз змушені навчатися в посиленому режимі – то це старшокласники. Адже їм тепер потрібно готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання, яке ніхто не відміняв.

"На жаль, не всі старшокласники це відслідковують, – зазначила Цукор. – І далеко не всі знають, що цього року складаємо все і вступаємо. Діти не знають, що буде далі, чи буде те пробне ЗНО. Діти не готові. Треба розказати, що все під контролем. Хоча не так, як це планувалося на початку. У дітей зараз є всі умови для якісної підготовки до ЗНО та вступної кампанії. Бо є дуже багато онлайн-ресурсів, які пропонують дистанційне навчання та підготовку. Ті ж самі індивідуальні уроки, тести, комплексні заняття. Зараз, наприклад, у дітей з'явилося більше шансів підготуватися до ЗНО. Тим бач, що воно відтерміновується і часу стає більше".

Додає, що незвичний формат навчання не має істотно завадити підготовці до іспитів. Адже на сьогоднішній день вчитель може спокійно адаптувати всі завдання в контекст підготовки до ЗНО. І якщо раніше учні проходили певну тему і вже потім готувалися до оцінювання, то зараз це все можна комбінувати та подавати, наприклад, в формі онлайн-тестування. За словами Цукор, це ідеальний варіант, коли учні і повторюють матеріал, і готуються до іспитів.

"Успіхи усіх учасників освітнього процесу залежать від того, чи стане наша освіта ще кращою, ефективнішою, цікавішою для всіх, – зазначила Міньковська. – Чи вона приведе до більшого дистанціювання в доступі до якісної освіти між біднішими та багатшими учнями, між сільською та міською місцевістю. Це питання, яке актуальне для всіх країн. Якщо говорити про те, як пандемія вплине на українську освіту, то наразі ми всі бачимо багато викликів. Це і методичний, і інфраструктурний виклик. І виклик, пов'язаний із мотивацією учнів до участі в освітньому процесі. Тому що багато хто з батьків взагалі не брав участь в цьому процесі. А зараз їм на голову валився великий об'єм роботи. А тим часом не всі готові до цього".

Однак, вона зазначає, що на сьогоднішній день українська освіта намагається гідно прийняти всі удари. Зокрема, є чимало активних вчителів, які не стали чекати якихось порад чи готових рішень. Вони намагаються швидко та оперативно реагувати на виклики, починаючи від облаштування робочого місця та закінчуючи опануванням нових технологій та способів комунікації. Тому після завершення карантину їх манера викладання має стати цікавішою та сильнішою, що явно піде на користь українській освіті.