Інвестиційні няні Зеленського: Як UkraineInvest збирається залучити в Україну понад $ 970 мільйонів

Минулого тижня в Харкові відбувся масштабний інвестиційний та інфраструктурний форум "Муніципальна інфраструктура: розвиток і комфорт міст", під час якого виступили керівники Офісу президента, міністри та найвідоміші харківські бізнесмени. До роботи форуму також долучилася установа UkraineInvest – славнозвісна "інвестиційна няня", початок роботи якої анонсував ще минулого року президент Володимир Зеленський.

У перерві між секціями Depo.Харків записав інтерв’ю з виконавчим директором UkraineInvest Сергієм Цівкачем. У розмові з кореспондентом Цівкач розповів про проекти, над якими працює UkraineInvest, успішні інвестиції та перспективи залучення іноземних компаній на внутрішній український ринок.

Розкажіть про діяльність UkraineInvest

Наша установа займається залученням інвестицій в Україну. Ми надаємо всебічну підтримку реалізації інвестиційних проектів, інформуємо потенційних інвесторів про нашу законодавчу базу та ключові економічні показники, пояснюємо їм, як функціонує податкова і митна система, а також розповідаємо про умови ведення бізнесу в Україні.

Наші інвестиційні радники допомагають інвесторам встановити контакти з центральною та місцевою владою, познайомитися з представниками бізнесу. Ми допомагаємо їм зрозуміти, враховуючи їхні потреби, де в Україні краще розташувати підприємство. Після того, як інвестори розпочинають діяльність, ми допомагаємо їм в питаннях, пов’язаних з ефективною роботою. Наприклад, якщо вони отримують якусь дозвільну документацію і стикаються з бюрократичними процесами або якщо вони з яких-небудь причин затягуються, то ми допомагаємо пройти цей процес швидше, ефективніше та зрозуміліше.

Також ми сприяємо розвитку регуляторної політики та покращенню інвестиційного клімату. Наші інвестиційні радники постійно спілкуються з інвесторами та знають, які питання їх непокоять стосовно України. І якщо це системні питання, то ми можемо виходити на рівень депутатського корпусу та Уряду, пропонувати зміни в регуляторній політиці для того, щоб інвестори почували себе комфортніше в Україні. Також ми займаємося промоцією інвестиційного потенціалу України, проводимо заходи і зустрічі з міжнародними бізнес-асоціаціями. Ми надаємо різносторонню підтримку. Проте у нас немає функції центрального органу виконавчої влади. Ми дуже плідно працюємо з регіонами країни, пояснюємо їм, як краще забезпечити співпрацю з інвесторами, як якісно підготувати інвестиційні проекти, а також допомагаємо знайти інвесторів для їх реалізації.

Які проекти наразі знаходяться в розробці, а які вже були реалізовані? Чи стали вони зрештою успішними?

У нас в розробці зараз знаходиться більше 30 різних проектів. Це переробна та легка промисловість, сільське господарство, машинобудування, сфера ІТ, енергетика, туризм. Досить широкий спектр. А щодо реалізації конкретних інвестиційних проектів, то у нас є дуже багато позитивних прикладів. Протягом 2020 року ми змогли розблокувати та залучати іноземні інвестиції на суму в 638 млн доларів США.

Окрім того, з 1 січня 2021 року по сьогодні зусиллями UkraineInvest було розблоковано інвестицій на суму понад 190 млн доларів США. Ми працюємо як із всесвітньо відомими компаніями, на кшталт СRH, Knauf, IKEA, так і з локальними підприємствами, зокрема допомагаємо їм знайти інвестиційні перспективи. У нас в Україні, наприклад, є мережа індустріальних парків. Деякі з них вже функціонують, деякі ще на початку свого становлення. Ми зараз працюємо з колегами в Польщі й Туреччині. Для того, щоб вони ділилися своїм досвідом і заходили в Україну управляти такими об’єктами.

Який проект ви можете виокремити як найбільш цікавий та успішний?

Ще попередня команда займалася таким проектом, як Head. Це виробництво спортивної продукції, яке буде відбуватися у Вінниці. Це такі проекти, які попадають у сферу реалізації концепції промислової релокації. Зараз ми цим займаємося. Адже Україна має дуже значний потенціал в сфері промислового сектору, особливо для країн Євросоюзу. Ми можемо виробляти дуже значний обсяг продукції для постачання її до країн ЄС. А зараз ми ведемо такий проект, як Black Iron. Це майже мільярдний проект, який буде видобувати та переробляти руду в Україні. Це дуже потужний проект. Ми супроводжуємо розвиток надр України. Ми зараз працюємо разом з Держгеонадра. Там зараз є більше 30 ділянок і родовищ. Це включно з літієм, кобальтом, гафнієм, цирконієм, золотом, нафтою і газом. Ми сподіваємося, що цього року інвестори пройдуть аукціони та зможуть купити в прозорий спосіб ліцензії на ці ділянки. І теж розпочати своє виробництво.

У чому наразі полягає супровід потенційних інвесторів? Які виклики ви тут бачите?

На наш погляд, ключовим питанням для них є дозвільна система та підключення до мереж. Це такі досить непрості складові для інвесторів. Це введення в експлуатацію об’єктів та отримання відповідних сертифікатів, це отримання дозволів на землю. Наприклад, якщо у вас є ліцензія на видобування надр, то в Україні земля не надається вам автоматично. Вам спочатку треба отримати ліцензію, а потім – дозвіл на користування землею, яка знаходиться над цими надрами. Ці питання бувають дуже чутливими для інвестора. Щодо питань судової системи, то ми не втручаємося в цю незалежну гілку влади. Але у нас є така функція, як сприяння інвесторам у вирішенні спорів з державою. Дуже часто ми долучаємося до роботи міжвідомчих робочих груп.

Якщо, наприклад, інвестор вже пройшов всі інстанції судової системи і він не задоволений рішенням, тоді він звертається до уряду, до Міністерства юстиції. Створюється міжвідомча робоча група. І вже тоді ми починаємо працювати над цими питаннями.

Нещодавно була відновлена комісія по захисту прав бізнесу і вдосконаленню інвестиційного клімату. І UkraineInvest виконує функції секретаріату цієї комісії. На розгляд будуть виноситися у тому числі системні питання ведення бізнесу. Також це можуть бути точкові питання, які, на думку інвестора, не вирішуються. Ми досить ефективно співпрацюємо з Міністерством внутрішніх справ, з офісом Генерального прокурора, з іншими правоохоронцями задля вирішення цих питань. Ще однією важливою проблемою є монопольні зловживання. Тут ми розраховуємо на більш активну роботу Антимонопольного комітету. Для того, щоб у підприємців були рівні умови для ведення бізнесу.

Наскільки серйозною проблемою є ці монопольні зловживання?

Дуже серйозною. Це дуже суттєва проблема. Бо що таке монополія? Це суб’єкт господарювання, яке має значний вплив на той чи інший ринок. На жаль, є така практика, коли недобросовісні підприємці домовляються про те, щоб обмежувати можливості добросовісних підприємців зайти на ринок, побудувати підприємство, вести бізнес і отримувати прибуток. Тому є декілька таких різновидів зловживань. Це монопольні зловживання, коли є один монополіст, який може обмежити можливості інших компаній. Наприклад, придбати сировину чи отримати доступ до ринку збуту. А є інший вид – коли декілька компаній домовляються між собою і починають обмежувати можливості інших підприємців у доступі до ринку або інших сировинних баз. І в результаті наші споживачі отримують більш високі ціни та менш якісну продукцію чи сервіс. Це проблема.

Один із таких яскравих випадків – це зловживання групи "Газпром" в Україні. Був такий досвід. Тоді антимонопольний комітет наклав дуже суттєві штрафні санкції на цю групу. І це було досить показовою справою. Інші випадки можна подивитися на сайті Антимонопольного комітету. Є справи щодо бензинового рітейлу. Це коли оператори заправок підозрюються у домовленості між собою про встановлення певної ціни. Відповідно, ми тоді купляємо цю продукцію за більш високою вартістю.

Як ви оцінюєте поточний інвестиційний клімат в Україні? Які проблеми та виклики наразі існують?

Інвестиційний клімат потребує, звичайно, вдосконалення. Із нашої точки зору, існують такі три системні виклики, які треба вирішити. Це випадки корупції, неефективність судової системи та монополії, про які ми вже говорили. Також є необхідність у вдосконаленні регуляторної політики.

Але зверніть увагу, що 2020 рік був досить ефективним в частині внесення структурних змін у регуляторну політику. Земельна реформа прийнята. Відбулися перші концесії в Україні. Такого ще не було. У 2020 році укладені найбільші концесійні угоди за всю історію незалежності України. Проведена реформа внутрішнього водного транспорту. Це відкриває нові можливості для його розвитку в Україні. У 2020 році відбулася така непересічна подія, як прийняття Закону про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями. В Україні ще ніколи такого не було. Така підтримка надаватиметься державною в обсязі до 30% від суми інвестицій, при цьому мінімальна інвестиція має бути 20 млн євро, і надійти протягом п’яти років. Зокрема, підтримка може бути у вигляді підключення до мереж, забезпечення суміжної інфраструктури, зменшення податків, скасування ввізних мит, зменшення орендних ставок на землю, надання землі за спеціальними, може, нульовими ставками для інвесторів.

Після вступу положень закону в дію, ми бачимо дуже суттєвий інтерес інвесторів. З початку року до нас уже звернулося 12 інвестиційних проектів на загальну суму понад 970 млн доларів США. І вони хочуть скористатися перевагами цього закону. UkraineInvest визначено Урядом України уповноваженою установою щодо супроводу інвестиційних проектів зі значними інвестиціями у відповідності до цього Закону. Це означає, що ми надаватимемо організаційну та консультаційну підтримку інвесторам, коли вони захочуть звернутися до Уряду та отримати таку державну підтримку. Ми будемо допомагати їм формувати інвестиційний проект, пояснювати процедуру звернення до Уряду, допомагати в обговоренні умов співпраці між державою та інвестором. І ми будемо тими медіаторами, які виступатимуть між інвесторами та центральною та місцевою владою. Закон покриває великий спектр галузей економіки України. Це переробна та видобувна промисловості, охорона здоров'я, рекреація, туризм, логістика, складське зберігання, поводження з побутовими відходами тощо.

Відповідно, це дуже суттєве покращення інвестиційного клімату. Наразі є велика увага до України. І ми повинні цим скористатися. Маю надію, що після розробки підзаконних актів, що має відбутися десь до серпня 2021 року, ми зможемо побачити перші офіційні заявки і підписати перші угоди.

Які інвестори готові вкладати в Україну? І що їх приваблює та навпаки, відштовхує в нашій країні?

Є дуже широкий спектр держав, з якими ми працюємо. Це всі країни Європейського Союзу, країни Перської затоки, це такі східні країни, як Китай та Японія, це Північна Америка, це Великобританія, це європейські країни, що не входять до ЄС, як, наприклад, Швейцарія. Туреччина дуже цікавиться Україною.

Зацікавленість є. Їх однозначно приваблює локація України. Вдале географічне розташування робить Україну важливим транзитним коридором для товарів, капіталу і людей між Європою, Азією та Близьким Сходом. У нас є дуже суттєва ресурсна база. Зі 120 видів корисних копалин, які сьогодні споживає людство, в надрах нашої країни виявлено майже 20 тисяч родовищ і проявів 117 видів корисних копалин. Якщо говорити про літій, то, за попередніми оцінками, у нас найбільші родовища в Європі. А літій – це мінерал майбутнього. Він входить до складу всіх батарейок, електромобілів тощо. Інвесторів також приваблює наявність освіченої робочої сили. У нас є цей потенціал. Але нам його треба зберегти в країні. Наприклад, зменшивши відтік робочої сили з України. Звичайно, що інвесторів відштовхують історії неуспішних інвестицій та бюрократичні обмеження. Нам потрібно системо з цим боротися.

Тобто через ці три системні проблеми інвестори можуть тут зазнати поразки? Чи є ще щось?

Ви знаєте, не можна говорити, що іноземні інвестори зазнають поразки в Україні. Можу навести дуже багато прикладів, коли іноземні інвестори дуже ефективно працюють в Україні і вкладають інвестиції на мільярди доларів США. Є, наприклад, турецькі інвестори, які проінвестували понад 3 млрд доларів США в Україну і вже успішно працюють у сфері телекому. Є німецькі компанії, є бельгійські компанії. Тільки недавно ми забезпечили вхід до України компанії Monks International, яка працює у сфері легкої промисловості. Є такі компанії, як CRH. В Україні вже працює IKEA. Ще не з виробництвом, але вони вже придивляються до ринку. Відкривають свої додаткові потужності такі компанії, як Zeppelin та Knauf. Є дуже багато компаній, які працюють. Це Sumitomo, Shredder, Konecranes. Чи ви знали, що підприємство Konecranes працює в Запоріжжі? Це члени фінської групи, найбільшого виробника промислових кранів у світі. І наше запорізьке підприємство є одним з найбільших підрозділів. У недалекому майбутньому група може зайняти світову першість ще в плані побудови портових кранів. Тобто в Україні є історії успіху.

Але, на жаль, якщо зі ста інвестиційних історій будуть дві негативні, то про них знатимуть всі. При цьому про 98 позивних мало хто знатиме. Тому що люди швидше сприймають негативну інформацію. Але нам не треба розслаблятися, розхолоджуватися. І нам варто ті 2, 3 чи 5 відсотків негативних історій звести до нуля. Адже Україна – це та юрисдикція, яка успішно працює з інвесторами. У нас достатньо історій успіху.

Що дає Україні прихід перерахованих компаній? Інверторам – зрозуміло, але що це дасть країні?

Це інновації, це правила ведення бізнесу у відповідності до кращих світових стандартів. Ви знаєте, коли в країну заходить велика міжнародна корпорація, то там, зазвичай, застосовують найкращі підходи до управління компанією, відповідно до всіх світових стандартів. Наприклад, якщо в Україну заходить американська або європейська компанія, то вони не можуть порушувати законодавство не тільки України, а й своїх країн.

Функціонування такої компанії позитивно впливає також на зменшення проявів корупції в Україні. Тому що вони ніколи не підуть на подібні "домовленості". На жаль, прояви корупції ще інколи зберігаються, особливо на рівні середньої ланки посадових осіб. Особливо в дозвільній чи правоохоронній системі. Так ось, корупція живе не тільки з однієї сторони, коли хтось вимагає хабар за надання якоїсь підтримки. Вона живе за рахунок тих хабарів, які дають самі бізнесмени. Якщо всі бізнесмени України перестануть давати хабарі, то і корупція помре. У неї не буде джерела фінансування. І саме іноземні компанії функціонують в такому режимі. А зменшення проявів корупції приведе до того, що у нас буде ще більше компаній з такими стандартами.

Це також трудові умови для людей. У великих міжнародних компаніях дуже високий соціальний стандарт. Людина працює за більшу зарплату, у неї є соціальний пакет, вона захищена не тільки трудовим законодавством, а й правилам корпорації, там постійно тренують своїх співробітників. Це такий повний комплекс кращих принципів ведення бізнесу.

Із ким ви вже підписали меморандуми про співробітництво? І які це перспективи дає Україні?

Нещодавно ми підписали меморандум із Суверенним фондом Об’єднаних арабських еміратів, інвестиційний портфель цього фонду складає 232 млрд доларів США. Ми вже направляємо їм на постійні основі інвестиційні пропозиції, вони їх зараз розглядають.

Ви розумієте, що інвестиції – це нешвидкий процес. Це стала технічна робота, яка повинна виконуватися на щоденній основі з чітким баченням стратегії і наявністю чіткого плану її виконання. Ось якщо ми з ними почали працювати, надали пропозиції, то з їхньої сторони від трьох до шести місяців може піти тільки на оцінку таких пропозицій. Потім вони звертаються до нас знов і ми починаємо з ними розглядати більш конкретні кейси. І вже розглядається можливість інвестицій. Ми також підписали угоду з інвестиційною агенцією NRW.Global Business з Північної Вестфалії. А це – виробничий кластер Німеччини. До речі, дуже схожий на ваш (Харківський) регіон. І ми зараз працюємо над тим, щоб привести німецьких підприємців у регіон, показати, які потужності та можливості є у вашому регіоні для того, щоб забезпечити промислову релокацію їх підприємств. Тому що для них буде більш ефективним працювати у нас, у них будуть менші витрати на операційну діяльність, зберігаючи високу якість продукції. Ми знаємо приклади іспанських, бельгійських та німецьких компаній, які відкривали свої підрозділи в Україні. Ефективність таких підрозділів не поступається підрозділам з інших країн, зокрема Європейського Союзу.

Чому вони можуть діяти ефективніше?

Бо у нас креативні, розумні, ефективні й робочі люди. Це не секрет, коли українці працюють на європейських підприємствах, вони завжди входять до числа кращих працівників. Так само і в Україні. Коли вони працюють за достойні кошти, на достойному підприємстві, вони показують навіть кращі результати, ніж європейські підприємства. Це сто відсотків. Коли я їду на будь-яке іноземне підприємство, коли я задаю таке питання: "Яка ваша оцінка робочої сили в Україні?". І вони кажуть: "У вас робоча сила більш ефективна ніж, у нас в європейських країнах".

Тобто інвестори позитивно оцінюють наш людський потенціал?

Однозначно. Це один з найбільших стимулів для інвестора входити в Україну.