Демонстрації та польоти аеронавтів: Чим прославився один з найстаріших іподромів України (ФОТО)

Харківський іподром називають одним із найстаріших в Україні. Його історія почалася зі звичайного кінного ярмарку, але пізніше іподром увійшов до п'ятірки кращих майданчиків для кінного спорту. Та відома ця арена не лише спортсменами та змаганнями.

Як ярмарок започаткував кінний спорт на Харківщині

Історія Харківського іподрому нараховує більше півтора століття. Він був заснований 1848 року. Щоправда, тоді іподром розташовувався на території Кінної площі (сучасний майдан Захисників України, – Ред.). Тут були лише дві доріжки для забігів, конюшня та дерев'яна адміністративна будівля. Та й працював він лише тричі на рік – під час кінних ярмарків. Сюди приїздили торговці з усієї Харківщини, аби купити рисаків та робочих коней. Такі ярмарки були чи не найпопулярнішими в регіоні.

У 1860 році іподром перенесли на Сокольники. Його розбудували та організували виставку коней Харківської губернії, яку визнали найкращою в Російській імперії. Тоді ж тут почали проводити скачки. Та довго така розвага у Харкові не протрималася. Незважаючи на те, що в 1870-ті були відкриті тоталізатори, вподобання публіки змінилися, тому скачки просто перестали проводити, а сам іподром не використовували.

Але на початку ХХ століття кінний спорт знову увійшов у моду, тож у Харківського іподрому з'явився шанс на друге життя. У 1899 році тут відокремили бігову та скакову доріжки. Трав'яну доріжку для кінних перегонів у Харкові вважали найкращою в дожовтневій Росії. Тоді ж почалася капітальна реконструкція майданчику для кінного спорту.

Місце для польотів та собачих змагань

У ХХ столітті Харківський іподром використовувався не лише для кінного спорту. З 1910 року саме тут проводилися польоти аеронавтів та велозмагання. Так, 25 травня 1910 року іподром став місцем, над яким Сергій Уточкин, один із перших українських авіаторів і льотчиків, виконав польоти на своєму біплані Фармана. Подейкують, за польотами спостерігало ледь не все місто, а знайти і найняти перевізника було завданням майже фантастичним - всі дороги були забиті конками і пішоходами, які йшли на іподром, щоб побачити все на власні очі.

У цей день на іподром прибуло 180 городових, 50 приставів і наглядачів, а в допомогу їм прислали 300 козаків з Чугуєва та батальйон піхоти - так, про всяк випадок. Місцеві газети тоді писали: "Погода була дуже хорошою і о п'ятій годині затих вітер. Випробувавши попередньо двигун, авіатор рівно о шостій годині після невеликого розбігу піднявся в повітря. Він зробив два кола, тобто більше чотирьох верст, піднімаючись на висоту до 80 метрів. Валовий збір досяг 5,5 тис. рублів".

Свої випробування на іподромі проводив і відомий авіаконструктор Степан Гризодубов, але його аероплан лише їздив по полю іподрому, в небо він тут так і не піднявся.

За рік, 16 жовтня 1911-го, тут відбулося перше в історії міста "собаче шоу" - публічні змагання поліцейських собак. Вони мали шалений успіх, подивитися змагання зібралися тисячі глядачів, в тому числі перші особи регіону на чолі з губернатором Митрофаном Катериничем. Після закінчення змагань 14 собачих інструкторів отримали з рук чиновника почесні подарунки – срібні годинники з портретами царя. Захід був комерційним і виручка склала 907 рублів 64 копійки. Ще 654 рублів виручили від продажу під час змагань 10 цуценят із розплідника.

1914 року на іподромі почалася реконструкція, спроектували нові трибуни в стилі модерн. Додатково побудували робочі доріжки, кузню і денники. По закінченні Перших визвольних змагань іподром став єдиним в радянській Україні кінноспортивним комплексом, який зміг повноцінно проводити відбіркові випробування коней.

Де у Харкові проводили першотравневі демонстрації

У 20-х роках минулого століття територію іподрому використовували й для політичних цілей. Саме тут радянська влада кілька років поспіль проводила першотравневі демонстрації, аж поки не збудували площу Дзержинського (сучасна площа Свободи, – Ред.). У 1930 році іподром отримав статус всесоюзного і потрапив у четвірку найкращих у країні – поряд із московським, ленінградським і п'ятигірським. Але під час Другої світової війни Харківський іподром зазнав серйозних руйнувань. Крім того, німці майже знищили поголів'я скакових коней. Подейкують, що кращих навіть хотіли вивезти до Німеччини, але чи вивезли – достеменно невідомо. Відновив роботу іподром уже 1946 року.

Сучасна доля Харківського іподрому

Після здобуття Україною незалежності кінний майданчик поступово став втрачати популярність. Скачки майже не проводилися, а спортсмени знаходили інші тренувальні бази, тож іподром занепав. У 2005 році держава передала його в оренду приватним підприємцям, які нині розводять там коней породи Українська верхова.