Де упокоєний ворог Гітлера, або Навіщо нацисти розбомбили елітний некрополь Харкова

Молодіжний парк – тихе та затишна місцина в самому центрі Харкова. Це улюблене місце відпочинку студентів-політехніків, майданчик для тренувань спортсменів та кінологів. Його територія складає 18 га. І тут, серед затишних галявинок, можна побачити поодинокі пам'ятники і… могили відомих діячів. Та воно й не дивно, адже раніше на території парку був головний цвинтар міста. Depo.Харків згадує, кого ж ховали на історичному кладовищі та чому його вирішили знести.

Елітний некрополь Харкова

Перше міське або, як його називали до революції, Івано-Усікновенське кладовище було засноване в другій половині XVIII століття. До початку XX століття воно вважалося найпрестижнішим місцем поховання у Харкові. Там спочивали академіки Дмитро Багалій і Олексій Бекетов, художник Сергій Васильківський і режисер Марко Кропивницький, професор, фундатор вітчизняної судово-медичної експертизи Микола Бокаріус, письменники Петро Гулак-Артемовський та Микола Хвильовий, вчений Олександр Данилевський та громадська діячка Христина Алчевська.

Після Другої світової війни зруйноване німцями кладовище фактично закрили. Могили поступово розвалювалися, а територія цвинтаря потрапила на особливий контроль правоохоронців як місце зібрань алкоголіків, безхатьків, повій і грабіжників. На початку 1970-х років відомих діячів частково перепоховали на 13-му кладовищі в Харкова, а сам центральний цвинтар вирішили знести, створивши на його місці парк.

Наприкінці 1980-х років мертвих вирішили знову потривожити – через будівництво теплотраси та спорткомплексу "ХПІ". У самому виші про знищені поховання воліють не згадувати, проте охоче розповідають про спорткомплекс, басейни та стадіон.

З того часу серйозних реконструкцій парк не зазнавав.

Унікальний вітраж цвинтарної церкви

У парку, крім могил, про колишнє кладовище нагадує й церква. Храм Усікновення глави Іоанна Хрестителя побудували в середині XIX століття. Це була невелика цвинтарна церква – про таке її призначення свідчить відсутність власної дзвіниці. Саме в цьому храмі до нашого часу зберігся унікальний вітражний іконостас, виготовлений в Німеччині в 1906 році на замовлення видавця газети "Південний край" Олександра Йозефовича.

Сьогодні на території церкви також можна знайти пам'ятник на честь тисячоліття хрещення Русі.

Могила особистого ворога Гітлера

Саме тут, на колишньому цвинтарі, була і могила відомого конструктора танка Т-34 Михайла Кошкіна. Після Другої світової війни бойова машина красувалася на постаментах майже в кожному місті на території СРСР. "Батько" відомого танку, харківський конструктор Михайло Кошкін, до тріумфу свого дітища не дожив: він помер у 1940 році через запалення легенів. Поховали конструктора на найпрестижнішому на той час цвинтарі міста.

Існіє версія, що після початку війни Адольф Гітлер оголосив Кошкіна своїм особистим ворогом і навіть наказав знищити його могилу в Харкові. Таку гіпотезу історики обґрунтовують тим, що кладовище піддалося цілеспрямованій атаці німецьких бомбардувальників, хоча поруч жодних стратегічних об'єктів не було. Некрополь був знищений повністю . Після закінчення війни встановити точне місцезнаходження могили видатного конструктора не вдалося.

У пам'ять про сумні сторінки історії

Сьогодні на території парку можна побачити не лише могили відомих діячів минулих століть. Тут встановлені пам'ятні знаки ліквідаторам катастрофи на ЧАЕС, пам'ятний хрест жертвам Голодомору та пам'ятний знак воїнам УПА. Останній неодноразово намагалися знищити, проте силами громадських діячів понівечений знак щоразу відновлювали.

Де шукати привид відомого письменника

Молодіжний парк має свої легенди і навіть власного привида. Так, за повір'ям, вночі тут можна натрапити на примару відомого письменника Миколи Хвильового, який застрелився в 1933 році у власній квартирі по вулиці Культури, 9.

Подейкують, що примара розгулює парковими стежками біля могили письменника-модерніста. На пам'ятнику Хвильового є напис: "Хай живе дух неспокою". Появу примари пов'язують із неточним розташуванням надгробка: після війни могилу відшукати не вдалося, тож новий пам'ятний знак встановили у приблизному місці колишнього поховання. А в парку – чи народній уяві – з'явився неспокійний привид невгамовного письменника.