Чечельничество і кернесівський когут: Чому Харків не зможе стати туристичною столицею України

Якщо оцінювати привабливість Харкова, то можна подивитися на такі складові: розвиток інфраструктури та стан історичних пам'яток.

Говорячи про туристичну інфраструктуру Харкова, то її стан більш-менш непоганий. Тут слід завдячувати проведенню Євро-2012, коли за короткий проміжок часу до міста завітало чимало туристів. У першу чергу це видно по центральній частині міста, де зазвичай і прогулюються гості.

"Центр, де ходять туристи, виглядає доволі приємно, – розповіла самостійна турагентка Ніна Шостко. – Я не буду зараз розповідати про наш біль у вигляді зоопарку чи мавпячого фонтану. Але загальний вигляд центру міста я оцінюю щонайменше на "добре". Якщо треба десь зупинитися, то у нас є багато апартаментів. У нас є багато хостелів. Вони невеликі, але доволі приємні, свіжі. І, на мій погляд, за більш-менш прийнятною ціною. Це для такого бюджетного сегменту. Для середнього у нас є готелі. Я не знаю, наскільки їх вистачає, але розумію, що зараз вони попит задовольняють. Є абсолютно нормальний Kharkiv Рalace. Так, п’ятизіркових готелів не так багато. Але це таке, буде попит – його збудують".

За її словами, Харків цілком готовий приймати гостей. Розважитись, десь поїсти, переночувати – в цьому плані в міста є потенціал. Якщо буде попит, то туристична інфраструктура буде розширюватися, як це свого часу продемонстрував Чемпіонат Європи з футболу. Утім, в плані міського транспорту Харків значно гірший від інших європейських міст. Не вистачає також пішохідної зони, якою можна спокійно прогулятися.

"Я не знаю, чомусь всі кажуть, що Харків має таке зручне розташування, що сюди так прекрасно добиратися, – зазначила Шостко. – Для росіян – так, зручно. Якщо ми хочемо до себе привернути увагу європейців або більш дальніх гостей – то, я вважаю, розташування Харкова не дуже приємне та зручне. Тут ми втикаємося в те, що дороги за межами центру міста і навіть за межами самого міста – у нас, м'яко кажучи, не дуже. Ми знаходимося далеко від європейського кордону. Проїхати тисячу кілометрів для того, щоб опинитися в Харкові, коли є Львів, Київ – небагато людей цим зацікавиться… Але якщо сюди літатимуть лоукости, навіть зі Львова, за ціною 15-20 євро, і це буде регулярно і комфортно – так, люди до нас поїдуть. По землі до нас поїдуть наші найближчі сусіди, які і так тут були".

За її словами, Харків зараз потребує дешевих та доступних рейсів. Особливо для туристів, які нічого не чули про це місто. Бо якщо "заламувати" великі гроші за квитки, то туристичний потік до Харкова досить скоро може завершитися. Люди можуть приїхати та прийти до думки, що за такі гроші нема чого дивитися. І сказати: "Красиві вулиці, центр міста дуже доглянутий, але є красивіші міста". А от внутрішній туризм у Харкові дуже розвинений. Як зазначила Шостко, українці сюди приїжджають залюбки і залишаються задоволеними. Та й відгуки у них досить добрі – і про харків'ян, і про саме місто.

Маєток Сурукчі / Об'ктив

Якщо говорити про історичні пам'ятки та старовинну архітектуру, то Харків не суперник таким містам, як Львів чи Київ. Проте і тут знайдеться, на що подивитися. За словами докторки соціологічних наук Олени Горошко, Харків, перш за все, відомий двома архітектурними стилями. З одного боку, це модерн, вплив якого можна побачити в таких пам'ятках, як будинки Сурукчі та Авдокова, колишній маєток Самокіша чи Будинок з химерами. А з іншого боку, це конструктивізм, яскравим прикладом якого може слугувати той же Держпром. Але тут ми стикаємося з болючою проблемою – поступовим зникненням історичного Харкова. Старовинні будівлі руйнуються, не отримавши ні належного догляду, ні захисту. Цю проблеми вже не один рік намагаються донести активісти й історики. Але, на жаль, все безрезультатно.

"Будинки просто перетворюються на руїни, – зазначила Горошко. – Тут на кону стоїть земля міста. А це – дуже великі гроші. Прекрасний маєток був зруйнований на вулиці Свободи, 36. Його вивели з пам'яток архітектури в 2006 році. І зараз його благополучно перебудовують. Реконструювати тепер можна що завгодно. Я дуже сильно сумніваюся, що це станеться. Навпаки, будівлю просто знесли. Ми вже прибрали з історії історичний Харків. Той Харків, який був на початку ХІХ століття".

За словами професора Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Михайла Красікова, ситуація зі збереженням історичних пам'яток зараз просто жахлива. Харків із кожним роком втрачає свій автентичний образ. Замість цього старі будівлі отримують доволі сумнівне осучаснення, в якому нема ні смаку, ні почуття міри.

Покинута кондитерська фабрика на вулиці Конторській / Стройобзор

"Вулицю Конторську я взагалі не сприймаю, – зізнався Красіков. – Тому що її там утеплили, так би мовити, підмарафетили. Це для жителів добре, так, але не для архітектури. Тому що це не можна було так робити: будівлі ХІХ століття не можна нівелювати в сучасні такі акуратні коробочки. Тому що немає ні програми, ні фінансування збереження нашої спадщини. І мільйони, мільярди у нас пускаються на вітер для того, щоб зробити красиво в 2-3 місцях – в саду Шевченка, парку Горького і зоопарку. Це все чудово, але коли знищується старовинна архітектура, то зникає душа міста. Тому що це пам'ять, це історія, це великі люди. Тому якщо до нас, врешті-решт, не прислухаються, не з'являться нові керівники цих підрозділів, які зобов'язані відповідати за охорону спадщини, то Харків в культурному відношенні буде дуже сильно деградувати. Що відбувається в останні 20-30 років".

По сьогоднішній день продовжують руйнуватися такі пам'ятки, як будинки Сурукчі, Слатіна, школа імені Квітки-Основ'яненка, колишній Палац новонароджених. Не так давно був зруйнований будинок "футуристичних муз" сестер Синякових. Так губиться не тільки образ старого Харкова, а чимало різноманітних історій, якими також можна зацікавити туриста.