Спогади бійця, який вижив під Іловайськом: Ми поїхали, і почався "тир"

Військові, які вижили під час Іловайського котла, вважають, що російські військові ретельно готувалися до операції, на відміну від українського Генштабу

Спогади бійця, який вижив під Іловайсько…

Рік тому Україна зазнала жахливого удару: під час святкування Дня Незалежності під Іловайськом російські військові утворили котел. У пастку потрапили тисячі наших військовослужбовців та добровольців. Росіяни пообіцяли зберегти життя українським воїнам та надати їм коридор для виходу. "Коридор" перетворився на смертельний тир.

43-річний старший сержант, командир протитанкового взводу першого зведеної штурмової роти 93-ї ОМБР Ілля Войченко розповідає про минулорічні події неохоче. Кожна фраза проникнута гіркотою та невимовним болем.

- Враження... враження можуть бути від цирку. Від такого вражень бути не може. Я не знаю, як це назвати. У голові засіло - і все. Лише знаю, що час зупиняється, коли осколки пролітають повз тебе... Якщо ми звідти вийшли живими - слава Богу. Ті ж, хто винний... коли-небудь усі постанемо перед одним судом, - каже Ілля.

"Виходили як могли - і тягнули за собою поламану техніку"

Симптомів трагедії, що наближалася, було достатньо. Українські прикордонники 22 серпня повідомляли, що з боку Росії зайшли війська, розповідає Ілля.

- Перший обстріл "Градами" наших позицій у Іловайську також був із боку Росії, із Ростовської області, - зазначає Войченко.

Боєць із Іловайська: думки про "братський російський народ" зникли назавжи - фото 1

Після того, як українські військові, які напередодні після тижневих боїв частково взяли Іловайськ, опинились у пастці, представники збройних сил РФ запропонували керівництву ЗСУ скласти зброю, віддати техніку та вийти з оточення. Цей варіант, як і наступний, який полягав у тому, щоб колони наших військових пересувалися вздовж українсько-російського кордону, відкинули. Нарешті керівництво сектору Б таки дійшло згоди з росіянами про вихід бійців із технікою та зброєю. Але на перемовини витратили два дні.

- Увечері 28 серпня нам сказали, що будуть відводити людей. Колона була готова - я перевіряв свій підрозділ близько години ночі. Повинні були почати виходити 29 серпня о 5 ранку, на світанку, але вирушили о 9:30. Нам сказали не стріляти, зброя вгору, але без чохлів - їх не було. Автомати на запобіжниках, набої - у патронниках. Виходили на чому могли - і тягнули за собою техніку, яка була поламана і нафіг нікому не потрібна. Усі протитанкові гранатомети лежали в кузові - розібрані, у похідному стані. Я був на самому початку колони, яка проходила через Червоносільське. Ми ішли разом із батальйоном "Донбас", з яким працювали в Іловайську, - шикарні мужики! - неквапливо розповідає Ілля.

"Росіяни, які взяли нас у полон, сказали, що дві доби чекали"

Уже безпосередньо в Червоносільському командир Войченко повідомив, що росіяни дали бійцям ЗСУ "зелений коридор".

- Ми поїхали... і почався "тир". Ми всі сподівалися, що просто виходимо - неспокійно, на нервах, але виходимо. А розпочався конкретний обстріл. Проти нас працювали гранатомети, застосували стрілецьку зброю, хлопці, які за нами ішли, бачили, що й гармати були... Ми побачили вибухи - і почали відстрілюватися. Як на мене, "тир" тривав дуже довго, тому що ми зупинялися, підбирали поранених за селом... Зі зведеної роти під Іловайськом залишилося шестеро, у моєму взводі загинула одна людина. Але там багато людей просто поклали... Повно невідомих - де вони, що з ними... (За офіційною інформацією, під Іловайськом загинули 366 українських вояків, 158 зникли безвісти. Голова тимчасової слідчої комісії з розслідування Іловайської трагедії Андрій Сенченко повідомив, що, ймовірно, кількість загиблих сягає 1 тисячі, - прим. авт.).

Боєць із Іловайська: думки про "братський російський народ" зникли назавжи - фото 2

Войченко каже, що також намагався відстрілюватись, хоч і одночасно кермував машиною.

- Розумієте, у такому становищі важко прицільно стріляти, а хлопці поруч зі мною працювали... Та все це було марно - супротивник заздалегідь окопався. Коли росіяни взяли нас у полон, а ми потрапили до військових із Псковської повітрянодесантної дивізії, вони сказали, що дві доби уже на нас чекають. Імовірно, ніхто українських бійців живими з Іловайська випускати і не планував. У полоні росіяни сказали, що нас, військовополонених, за Женевською конвенцією обміняють, але в результаті ми потрапили до кадирівців.

- Вони були дуже жорстокі з вами?

- Ні, нам якось пощастило. Загалом погрожували, хлопці отримали небагато стусанів, але іншим полоненим було гірше. Нас звинувачували у розстрілі мирних жителів. Батальйони "Донбас", "Дніпро", "Шахтар" називали "карателями". Нас потім завантажили в один КАМАЗ, добровольців - в інший, і що було з ними далі - не знаю. Правда, потім зустрічав хлопців із "Донбасу", які теж були у полоні, - слава Богу, вони живі.

Думки про "братський російський народ" закінчилися задовго до Іловайського котла, зізнається Войченко.

- До того моменту, коли у нас тупо віджали Крим, я був повністю за Росію. Тому що мені простіше розмовляти із братами-слов'янами, аніж з афроамериканцями. Але виявилося все навпаки, - гірко посміхається військовий.

За дві доби після того, як Ілля з хлопцями потрапив у полон, їх обміняли. Цим займалася людина, яка приховувала обличчя під балаклавою, нібито журналіст, але хто саме, Войченко не здогадується.

Боєць із Іловайська: думки про "братський російський народ" зникли назавжи - фото 3

Більшість військових, які були в Іловайську, досі не мають статусу учасника бойових дій

- За цей рік я чув багато версій, чому саме сталася ця трагедія: і що ніби ця операція вирішувалась у кабінеті віце-губернатора Дніпропетровщини Геннадія Корбана... І що начебто хотіли прибрати добровольчі батальйони, які могли чинити опір у подальшому майбутньому... Іде війна, і цей бій ми програли. Завдяки йому ми навчилися нікому не вірити, окрім побратимів, і воювати. А питань у мене до генералів немає, тим більше що за рік вони по-тихому справу зам'яли. У нас зараз проблем - купа. Потрібно під Донецьком і Луганськом розібратися. А вже потім будемо питання задавати: чому та як...

Сьогодні Ілля пригадує загиблих побратимів та намагається отримати статус і посвідчення "учасника бойових дій".

- І не тільки я, це стосується 90% складу зведеної роти 93-ї бригади, яка була в Іловайську. Ми з хлопцями прийшли з Іловайська, місяць відпочили, зібралися - і попрямували до Донецького аеропорту. Уже три місяці минуло після дембелю - статусу й досі немає. Зрозумійте, я на фронт не за гроші йшов, я - доброволець. Ордени і медалі дали тільки офіцерам або посмертно. А іншим, хто брав активну участь, навіть "дякую" не сказали, - сухо промовляє старший сержант Войченко.

"У нас не планують операцію від початку до кінця і не несуть відповідальність"

Рік поспіль важко не побачити найголовніші прорахунки військового керівництва під час Іловайської операції, вважає заступник командира танкової роти 93-ї бригади Іван Начовний.

- Як показує тактика цієї війни, у нас ніхто не намагається планувати операцію від початку до кінця і нести відповідальність за ті події, які призводять до тих чи інших наслідків. Було поставлено завдання - узяти Іловайськ. Його практично взяли, закріпили свої позиції. Українські військові віджимали бойовиків від кордонів, максимально стягуючи кільце, щоб оточити їх і врешті-решт перекрити кисень сепаратистським угрупованням. Чекаючи нападу з одного боку, не припускали удару з тилу. Але говорити "не очікували" - неправильно, - наголошує офіцер.

Напередодні Іловайського котла вже було зрозуміло, що українських військових чекає повне оточення.

Боєць із Іловайська: думки про "братський російський народ" зникли назавжи - фото 4

- Надто довго наші сили витягнулися, занадто розрізнені були позиції. Між блокпостами було по кілька десятків кілометрів, і там могло просочитися все, що завгодно. Звичайно, спочатку ніхто не очікував, що з-за кордону сусідньої держави на нас рушить російська армія. Але таке може говорити командир взводу, командир роти, який не бачить усієї ситуації цілком, а не представник управління Генерального штабу, - наголосив Начовний.

До того ж за тиждень до Іловайської трагедії свідки спочатку у Росії, потім уже на окупованих українських землях регулярно повідомляли про те, що рухаються величезні колони російської техніки.

- Коли російські війська вже перебували на нашій території, потрібно було їх відстрілювати, застосувати авіацію, необхідно було зробити все можливе. Чому цього не відбувалося - питання до нашого командування. У таких ситуаціях винен найголовніший начальник, - каже танкіст.

Чи не найбільше українських військових вразило, що техніка, якої потребували на фронті, стала прикрасою параду у Києві.

Боєць із Іловайська: думки про "братський російський народ" зникли назавжи - фото 5

- Для нас теж було загадкою, чому у той час, коли на фронті три танки - один їздить, інший стріляє, третій просто стоїть, - у Києві проводять парад за участю військової техніки. Якби наших хлопців із технікою ввели в район Іловайська, та ще направили б туди авіацію, то російська сторона замислилася б. А так вийшло, що розрізнені позиції і заплутаність тих подій дозволили наші підрозділи відтіснити, оточити і розбити. Плюс ця незрозуміла ситуація із договірним коридором.

- У військових існують питання до представників Генштабу?

- До генерала Руслана Хомчака завжди були питання, хоча він взагалі непоганий офіцер. Але він, як усі командувачі вищого складу, дуже багато говорить і мало робить. У нас основна проблема полягає в тому, що люди не вміють планувати операції, люди звикли жити на папірцях, ніхто в реальному житті нічого не вчився робити. Наші генерали - це не бойові посади, а тилові, які займаються власним забезпеченням. Так, питання залишаються: хто винен і кого карати. Але найбільша проблема із часів Майдану: чому досі ніхто не поніс відповідальність за вчинки, які здійснював. Тому що набагато легше, коли існує справедливість.

Більше новин про Харків читайте на Depo.Харків

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"