Аптечки, молитви з прокльонами та секонд-хенд: Що показують у Музеї виборчого трешу в Харкові (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Організатори музею зазначають, що не виступають проти політичної агітації як такої. Адже вона є цілком прийнятним способом комунікації кандидата зі своїми виборцями. Проте вони підкреслюють, що зібрані на виставці експонати підривають довіру громадян до інституту виборів. У першу чергу тут йдеться про "гречкосійство", підкуп виборців, "чорний піар", використання в політичній агітації меседжів, що суперечать законам України тощо.

"Напередодні виборів політики використовують підкупи, – розповіла координаторка руху "Чесно" в Харкові Олександра Щукіна. – Ця виставка присвячена не тільки підкупам, а й чорному піару, політичній агітації та її історії. Щоб подивитися, як було раніше, як тоді агітували і як зараз. Як використовують чорний піар. Наша мета – підвищувати політичну освіту громадян. А також сформувати у них запит на якісну політику, на якісних депутатів. Не просто на гасла, а на змістовність кампанії. І тут показані дуже ганебні приклади політичної агітації та гречкосійства. Як кандидати фотографувалися з дітьми, як вони дарували на свята блокноти чи щоденники зі своїм обличчям. Це все тут можна побачити".

Значна частина виставки присвячена так званому "гречкосійству". Їжа, ліки, речі першої необхідності – все це стає розмінною монетою, за яку купуються голоси виборців. Інколи в якості такої "гречки" стають зовсім неочікувані речі, як-от одяг із секонд-хенду. Роздача таких подарунків зазвичай позиціонується кандидатами як вияв щедрості та турботи про просту людину. Однак організатори музею запевняють, що коли такі політики приходять до влади, вони сповна відбивають всі попередні витрати.

"До нас потрапили дві оригінальні аптечки від благодійного фонду одного з кандидатів, – розповіла представниця руху "Чесно" Ірина Вівчар. – Ми відкрили одну з тих аптечок. Там був красиво надрукований флаєр про цього кандидата, про його благодійний фонд. Якісно зроблена та дорога робота. Разом із тим, у цій аптечці були найдешевші ліки найгіршої якості, якась, вибачте, розпатрана вата. І разом з тим була настоянка глоду. Тобто пріоритети дуже очевидні. Це дуже такий цинічний непрямий підкуп".

Деяка "гречка" взагалі нематеріальна. Тут йдеться про залучення до політичної агітації зірок шоу-бізнесу, пік якого перепав на часи другої президентської кампанії Леоніда Кучми. Саме його команда ввела моду на зіркові турне. Політики і сьогодні використовують відомих виконавців. Подекуди квитки на їхні концерти можуть коштувати чималі гроші, тому їхня безкоштовна роздача також може розглядатися як непрямий підкуп виборців. За словами Щукіної, за "гречкосійство" поки що ніхто не був покараний. Крім того, хитрі кандидати вже давно навчилися користуватися обхідними шляхами. Наприклад, роздаючи "гречку" через власні благодійні фонди.

"Найобурливіше, напевне, це використання церкви, релігійної тематики, – зазначила Щукіна. – Де церква ніби виступає за одного кандидата та шле прокльони на адресу іншого. Коли використовують такі сенситивні теми, як діти, церква, це, звичайно, дуже обурює. Також обурює, що всі представлені кандидати користуються тотальною бідністю населення. У людей немає чого їсти, а вони дарують якійсь подарунки. І це, фактично, плата за те, щоб користуватися бюджетом".

Автори виставки зазначають, що в Україні церква користується високим ступенем довіри. Цим охоче користуються деякі політики, апелюючи до релігійних почуттів громадян. Наприклад, вони фотографуються на фоні церков, вітають виборців із релігійними святами або роздають паски до Великодня. Мабуть, найбільш "трешовий" приклад такої релігійної агітації – це книжечка з молитвою, яку Російська православна церква поширювала ще за часів Януковича. У ній містилася "Молитва верных чад канонической Украинской Православной Церкви за раба Божьего Виктора Януковича". Причому там йшлося не тільки про божественний захист та покровительство "легітимному", а й покарання для його ворогів.

Представлені на виставці й зразки політичної агітації, які прямо суперечать чинному законодавству. Зокрема це про заклики до ліквідації незалежності, порушення суверенітету та територіальної цілісності, пропаганду війни, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі. Наприклад, там можна побачити листівку з вимогами призначити референдум щодо федералізації України та попросити Росію виступити гарантом безпеки в регіоні.

Є у Музеї виборчого трешу власне уособлення "трешового" кандидата – вигаданий кандидат-мем Юрій Іванович Жаботюк. Це збірний образ поганого та нечесного політика, який переконує голосувати за себе гречкою, захищає свій бізнес замість інтересів своїх виборців, "кнопкодавить" та прогулює засідання. Саме його "портрет" можна побачити на пляшках води та пакунках з гречаною крупою.

Варто очікувати, що Музей незабаром поповниться новими експонатними. Адже пандемія коронавірусу створила значний попит на ті ж маски та антисептики, чим кандидати не можуть не скористатися.

"Знаю історії, коли роздавали маски цього року, – розповіла Вівчар. – І вони були просто жахливої якості. І потім (кандидат) випустив у "Фейсбуці" рекламу про те, як він роздавав ці маски. Ми помічали цей тренд. Інколи на пром-новини про роздачу масок витрачається більше коштів, аніж на самі маски. Особливо цинічно, коли це робить партія влади і чинні політики. Тому що саме держава відповідальна за медичне забезпечення. І саме чинна влада, чинні політики мають доступ до бюджету і можуть ним розпоряджатися. Натомість для них набагато простіше привезти під власним брендом маски чи антисептики, замаскувати це під "благодійність". І тим самим не брати на себе відповідальність за ті проблеми в медичні системі, які у нас є".

Вперше виставка Музею виборчого трешу пройшла в 2019 році у Національному музеї історії України в Києві якраз перед парламентськими виборами. Організатором заходу виступив сам НМІУ, рух "Чесно" та спецпроект "Вибори вибори". У поточному році виставка має пройти у восьми містах України. "Помилуватися" виборчим трешом харків’яни можуть до 27 вересня за адресою: площа Свободи, 5, Держпром, 5 під’їзд.