Пілотний проект: Що таке патронатні родини, які стають "буфером" між дітьми та дорослими

В 2017 році на Харківщині стартував проект зі створення патронатних сімей. Туди потрапляють діти, які з тих чи інших причин були позбавлені батьківського піклування. Такі родини є чудовою альтернативою інтернатним закладам. Адже дитина потрапляє в умови, які максимально наближені до сімейних.

"Це захист інтересів дитини, – запевнила президент БФ "Волонтери: Дорослі – дітям" Вікторія Тищенко, – адже коли дитину забирають із сім'ї у зв'язку зі складними життєвими обставинами, у неї виникає колосальна стресова ситуація. Чим молодша дитина, тим цей стрес більший. І чим дитина старша, тим цей стрес небезпечніший. Це взагалі може привести до самогубства. Мені відомі такі історії. Ви уявляєте собі: маленьку дитину забирають від мами, тата, родини. Неважливо, як за нею слідкували, годували. Діти просто люблять своїх батьків. Навіть якщо ті їх б'ють. І коли дитину забирають до дитячого закладу державного типу, де перебуває ще чимало інших дітей, вихователів, то виникає вторинний стрес. Перший – від того, що забрали від батьків, а другий – від нового місця".

За її словами, дітям не так просто пристосуватися до нового колективу. Особливо якщо йдеться про малюків, яким і в дитячих садках спершу буває непросто. А далі дитина стикається з нерозумінням того, що відбувається навколо. Тищенко згадала, як більш дорослі діти телефонували до волонтерів та питали, коли їх заберуть з цього закладу. А разом з тим, патронатна сім'я дозволяє уникнути такого шаленого стресу. Адже це, по суті, нове родинне середовище для дітей. Патронатні батьки можуть допомогти впоратися з розривом із родиною, старим оточенням, а також уникнути всіх ризиків адаптації державних установ.

"Дитина отримує абсолютно всі функції, правила та принципи, які вона би отримувала у звичайній нормальній родині, – розповіла волонтерка. – У тому числі прибирати, готувати, звикати до режиму, допомагати дорослим. Для нас це звичайні речі. Але діти, які проживають в дитячих установах, з ними не знайомі. Хіба що старші діти беруть участь в митті вікон в Центрах реабілітації чи допомагають кухарям під час масових заходів".

Також значною перевагою патронатної родини є те, що дітей з однієї сім'ї не розлучають. А раніше все було не так: найменших відправляли до дитячого будинку, старших – до Центрів реабілітації чи санаторіїв. Так відбувався розрив родинних зв'язків, що є дуже великою втратою для дітей, які росли разом.

Разом з тим, волонтери не забувають про батьків. Як розповіла директорка Харківського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Олена Хватинець, патронат також дає можливість родинам, з яких були вилучені діти, подолати свої труднощі та зібрати необхідні ресурси для їх виховання. Наприклад, їм допомагають з лікуванням, пошуком роботи, ремонтом. Тобто роблять все необхідне для того, щоб дітей можна було повернути в родину.

Також в патронатних сім'ях дозволено біологічним батькам, зі згоди служби в справах дітей, відвідувати дітей. Тоді патронатні вихователі стають певним "буфером" між дорослими та дітьми. Вони можуть навчати батьків правильному спілкуванню. Якщо вихователі помічають насилля з їхнього боку чи просто грубе ставлення, вони роблять зауваження та пояснюють, як потрібно поводитися з дитиною. Це налаштовує таких батьків на краще ставлення до дітей.

У Харківській області на даний момент налічується шість патронатних сімей, які прийняли до себе 17 дітей. Там діти перебувають до шести місяців. У чотирьох випадках було вирішено позбавити родину батьківських прав. Усі інші змогли подолати свої проблеми задля подальшого виховання дітей.

Як розповіла начальниця служби з прав дітей Харківської ОДА Ольга Шевченко, Харківська область входить у п'ятірку регіонів із найбільшою кількістю дітей, позбавлених батьківського піклування. При чому, тільки 27% є сиротами. Всі інші ж мають батьків, які з тих чи інших причин не можуть виконувати свої обов'язки. У той же час Харківщина є найкращою в плані залучення таких дітей в умови, які максимально наближені до сімейних. Загалом у 2017 році 97,7% дітей потрапили в такі родини.

У свою чергу, Тищенко пригадала два випадки, коли діти потрапили в такі патронатні сім'ї. В одному жінка зловживала алкоголем та не змогла виховувати двох дітей. Малечу хотіла взяти їхня тітка, але це був непростий крок. Тому патронатна родина подбала про дітей, поки жінка отримувала необхідні знання та оформлювала документи. У другому випадку жінка не могла дбати про свою півторамісячну дитину та вирішила відмовитися від батьківських прав. Малюку знайшли тимчасову патронатну родину, де йому дали сімейну турботу та виховання. Тепер дитину мають усиновити.

За словами волонтерки, патронат – це чудовий варіант для дітей, які були позбавлені батьківського піклування. Вони там отримують нові навички, знання, привчаються до розпорядку дня, відчувають із боку старших турботу та небайдужість. Діти в таких сім'ях бачать інший світ, який існує за межами їхньої складної життєвої ситуації. Вони виходять зі стресів вже з іншим світобаченням та новим планами стосовно свого подальшого життя.