Закон про платні пакетики: Чи готові українці скинутися на захист екології

У день, коли набрав чинності закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України", а сталось це 10 грудня, користувачі одного з популярних українських пабліків у Facebook написали: "Допис про пакети переміг за вподобайками та коментарями і війну, і політику, і економіку. Очевидно, є речі, які єднають більше, ніж "Свати" та Maruv".

 

І дійсно, час йде, а розмови щодо нового закону не вщухають. По-перше, тому що ухвалили його зненацька – не було жодних громадських обговорень, українців не готували до того, що одного п’ятничного ранку, завітавши до улюбленого маркету, щоб купити бубликів до чаю, ці бублики доведеться нести додому в оберемку, бо звичний пакетик, який раніше коштував 1-1,5 грн, тепер раптово коштує 3-6 грн.

 

Хтось "за", хтось "проти"

 

І, з одного боку, зрозуміло, що людство дійсно потопає у пластику і з цим треба щось робити. А з іншого, закон вийшов, як часто в нас буває, половинчастий і недолугий, чим і обурив людей.

 

Морські черепахи часто гинуть, наївшись пластику

 

"Пакети ніколи не були безкоштовні. Вага пакетика 3-5 грам, якщо ви купуєте товар за ціною в 200 грн, то пакетик коштує 60 копійок або 1 грн. Якщо товар коштує 20 грн, то пакетик 6 або 10 копійок, тепер ми просто будемо платити двічі. У Польщі, наприклад, з ваги товару знімають 5 грамів на пакет. А у нас все для людей. У чому полягає захист навколишнього середовища?" – обурюється в соцмережах харків'янка Валентина Воєвода.

 

Чи турбота про довкілля, чи популізм

 

Багато хто з користувачів вважають закон про пакетики "популізмом", який не здатний вирішити проблему засмічення планети пластиком.

 

"Ініціатива ніби й добра, і всіляко підтримую. Але для того, щоб позбутися пластику, треба дати зелене світло всім пунктам збору вторсировини, звільнити їх від обов'язку утримання податку з бомжа, який приніс мішок пластику і паперу на переробку. Підтримати переробні підприємства і майстерні. Підтримати і звільнити від податків виробництво пакетів з крохмалю і листя. А в цьому випадку, думаю, що просто магазини зароблять більше грошей", – каже мешканка Харкова Олена Руденко.

 

Сміттєзвалища захлинаються від непереробленого пластику

 

За підрахунками Держстату, ситуація з переробкою промислових відходів в Україні зупинилася на рівні 2017 року: утилізовано 5% з 40 тис. тонн пластика. А в Європі рівень утилізації сміття — 70%, зазначає народна депутатка України з Харкова (фракція "Голос") Інна Совсун.

 

"Та ніяке це не вирішення. Просто "додатковий податок". Люди платитимуть більше, от і все. Що ж стосується заміни – то поки що реальної альтернативи нема. Ідея з біорозкладними пакетами насправді є доказом повного незнання екології і проявом чистісінького популізму",  – вважає харків’янка Марія Миненко.

 

Біорозкладні та паперові пакети: альтернатива з умовами

 

Спеціалісти-екологи також наголошують, що заміна поліетиленових пакетів на дорожчі біорозкладні пакети, які виготовляють зазвичай із рослинних волокон, крохмалю тощо не зменшує автоматично шкоду навколишньому середовищу.

 

"Відповідність матеріалу всім вимогам ще не є запорукою його успішного екологічного розкладання. Практично всім таким пакетам потрібні правильні умови: доступ кисню, вологе середовище, наявність поруч іншої органіки та мікроорганізмів, які запустять процес біорозкладання. За відсутності правильної утилізації (наприклад, на звалищі – завалені неорганічним сміттям, без доступу повітря) такі пакети можуть довго зберігатися – не набагато менше, ніж звичайний пластик", – зазначають фахівці української організації "EcoGrizzly".

 

Незабаром на всіх балконах країни

 

Те ж саме стосується і паперових пакетів. Річ у тім, що в умовах звалища папір (він же целюлоза) може розкладатися десятиліттями, а за відсутності доступу кисню – кілька сотень років.

 

Світ очищається від пакетів

 

Зрозуміло, що наші політики раптово та зненацька ухвалили закон про пакетики, виконуючи нібито чергові настанови "європейської спільноти". У світі дійсно вже давно йде боротьба з пластиком, який, безсумнівно, засмічує планету. Світові експерти підрахували, якщо нічого не робити, то до 2050 року обсяг виробленого пластикового сміття у світі досягне 12 млрд тонн.

 

Триметрова скульптура дракона, що плюється пластиком, встановлена перед будівлею Європарламенту в Брюсселі

 

У 1994 році першими у світі данці почали стягувати податок із пластикових пакетів. Після впровадження цього заходу використання пакетів у Данії впало вдвічі. Зараз вже близько 130 країн регулюють поводження з пластиком на законодавчому рівні. Боротьба йде на всіх континентах. Пручається лише Китай.

 

"Якщо ви думаєте, що у вас багато пластику, то ви не бачили, скільки його в Китаї. Там заведено все загортати в кілька шарів щільного фабричного пакування. Купуєш пакет печива, а там кожна штучка ще в кількох обгортках", - розповідає харків’янин Володимир, який живе та працює в Китаї.

 

Почали боротьбу з пластиком і країни колишнього соцтабору. Так, з 2021 року Білорусь заборонила використовувати одноразовий посуд у закладах громадського харчування. Грузія ще в 2018 році відмовилася від пластикових пакетів. В країні на законодавчому рівні заборонені виробництво, імпорт та продаж одноразових поліетиленових пакетів будь-якої товщини.

 

Ціна питання. Досвід Харкова

 

В Україні ж пакети виробляються, їх вільно можна придбати, але тепер коштують вони в кілька разів дорожче, ніж раніше.

 

"Я не розумію, чому знову "крайніми" зробили простих людей. У нас всі крупи в пластику, цукерки, печиво, всі газовані напої, а обмежують, а точніше змушують переплачувати за пакети, простих покупців", – каже харків’янин Андрій.

 

Згадана вище народна депутатка Інна Совсун також зазначає, що, наприклад, питання з переробкою пластикових пляшок в Україні теж ще не вирішено. "Треба ще вигадати, що робити з пластиковими пляшками. Щороку Угорщина виставляє Україні штраф – 30 тис. євро за пляшки, які збирає у себе на території. На закарпатських річках трапляються цілі пластикові затори до 2 метрів завтовшки", – каже нардепка.

 

Торговельні мережі переходять на платні пакети. Наприклад, у мережі "АТБ" офіційно встановили ціну на маленькі пакетики, в яких раніше покупці зважували овочі та цукерки. Такий тонкий пакетик без ручок там зараз коштує 9 копійок, а "маєчка" з ручками – 12 копійок. У кілька разів подорожчали і великі пакети на касах: тепер вони коштують від 3 до 6 гривень замість 0,5-1,5 грн.

 

У "АТБ" покупців офіційно попереджують про нову ціну пакетиків

 

У"Класі" великі пакети коштують 3-6 грн

 

Після нетривалих вагань мережа супермаркетів "Клас", яка в перші дня після прийняття закону обурювала еко-активістів тим, що не встановила ціну на тонкі пакетики, нарешті здалася. Тепер "маєчка" в "Класі" коштує 10 копійок.

 

У "Класі" "маєчки" тепер коштують по 10 копійок

 

Через тиждень після прийняття закону про пакетики із цінами на них нарешті визначились і в уряді. Так, за пакети зі стінками завтовшки більше 50 мікрометрів доведеться заплатити:

• 2,00 грн – пакет без ручок і бокових складок;
• 2,50 грн – пакет без ручок, але з боковими складками або з ручками без бокових складок;
• 3,00 грн – пакет з ручками й боковими складками.

Підкреслимо, що рішення Кабміну набуває чинності з 1 лютого 2022 року. Урядовці впевнені, що в такий спосіб вдасться зменшити обіг пакетів та покращити екологічну ситуацію в країні. Водночас ще й досі в інтернет-магазинах поліетиленові пакети можна купити від 12 грн за 100 шт. А щільні великі пакети, як ті, що давали на касах – по 1-1,5 грн за штуку. Натомість 100 штук біорозкладних пакетів (що витримують вагу до 7 кг) коштуватимуть 326 грн по акції.

 

"На жаль, економічних стимулів для переходу на ековаріанти Уряд поки не створив", – підбиває підсумок нардепка Совсун.

 

З екоторбинкою по життю

 

Для кого настають прибуткові часи, так це для виробників екотоварів. Засновниця еко-компанії Ірина Білик каже, що після набуття чинності закону про пакетики кількість замовлень на їхні екоторбинки зросла майже вдвічі. Тепер люди будуть більше придивлятися до екошоперів і замінювати ними звичайні пакети.

 

Екоторбинки цілком можуть замінити пластикові пакети

 

Ціна на екоторбинки коливається від 20-30 до 200-400 грн. І це також обурює людей.

 

"Шопер 350 грн! Та я б за ці гроші могла цілий рік кожен день ходити в магазин, брати пакет на касі, а потім використовувати його під сміття", – обурюється харків’янка Олександра.

 

Ціни на текстильні шопери обурюють харків’ян

 

Але багато хто вже починає змінювати свою свідомість, користуючись багаторазовими торбинками, дитячими підгузками тощо. "Я вважаю, треба жити так, щоб не залишати після себе сміттєзвалище. До того ж, сумки та багаторазові текстильні пакети стильні і зручні. Вони складені в спеціальний мішечок і не забирають багато місця в сумці чи рюкзаці", – каже харків’янка Ольга.

 

У будь-якому разі, 10 березня 2022 року розпочнеться другий етап реалізації "закону про пакетики". Під заборону потраплять тонкі – 15-50 мікрометрів – пакети, а також оксорозкладні й надтонкі пакети. Як ця "заборона" буде діяти в реальному житті, покаже час.