Де у Харкові знайти "п'яну" вулицю з першою аптекою та будинком націоналіста

Вулиця Конторська – одна з найстаріших вулиць міста, яка сховалася в тіні Полтавського Шляху поблизу річки Лопань. Ця, на перший погляд, зовсім непримітна вуличка ще декілька століть тому була осередком міського життя, адже тут розташовувалася одна найбільших церков міста, харківський "Версаль" та перша міська станція "швидкої" допомоги.

Чому Конторська мала славу п'яної вулиці

Конторську називали вулицею міщан та дрібних купців. Вона почала забудовуватися у ХVII столітті. На будинках, які збереглися до наших часів, й зараз можна побачити витребенькуваті ліпнини, якими торговці намагалися підкреслити свій статус. Свою народну назву вона отримала тому, що тут розташовувалися контори винних відкупів, тож вулицею часто ходили любителі "закласти за комір".

Спочатку вулицю називали Різдвяною, бо тут розташовувалася церква Різдва Христового. У 30-х роках ХІХ століття за вулицею офіційно закріпили давно вже звичну народну назву – Конторська, але під час більшовицького перевороту вулицю перейменували у Червоножовтневу. За більш ніж півстоліття радянська назва так і не закріпилася, харків'яни продовжували називати вулицю Конторською. Історичну назву повернули вже за часів незалежної України.

Історія знищеної церкви

На Конторській була одна з найстаріших та найбільших церков Харкова – церква Різдва Христового. Її звели в другій половині ХVII слобідські козаки. Церква була побудована в стилі українського бароко. Храм кілька разів горів і зазнавав значних руйнувань, аж поки в 1780-х роках не був перебудований з каменю та не набув своїх остаточних рис. Незважаючи на те, що у ХVII- ХVIIІ століттях у будівництві харківських храмів переважає стиль російського класицизму, саме ця церква зберігала класичні українські риси. Після приходу більшовиків українській храм був жорстоко знищений.

Окрім православної церкви в районі Конторської вулиці розташовувалися мусульманська мечеть і старообрядницька церква. Мусульманський храм нині відбудований.

Будинок бельгійського промисловця, харківський "Версаль" та перша аптека

У XVIII-XIX століттях невелика Конторська була осередком міського життя. Так, у 1786 році в будинку №2 розташовувалася аптека громадського піклування, а в 30-х роках XIX століття на вулиці з'явилося кілька невеликих промислових підприємств, серед них шкіряний та горілчаний заводи.

На початку вулиці розташовувався ресторан і готель "Версаль" (сучасна будівля одного з корпусів Харківської академії культури) - один із найпопулярніших закладів міста.

У 40-х роках XIX століття на розі Конторської та Різдвяної існував так званий "пансіон Німця" - навчальний заклад, який славився на все місто своєю жорстокою паличною дисципліною.

На Конторській також розташовувався красивий старовинний особняк бельгійського промисловця Шапара, що нагадував старий замок. А ще тут з 1875 році в будинку № 29 була кондитерська фабрика, яка належала впливовому харківському купцю Кромському і була однією з перших подібних фабрик у Харкові. У радянські часи вона носила назву Другої кондитерської фабрики ім. Крупської, а все тому, що 1925 року дружина Леніна завітала на підприємство.

На початку ХХ століття на Конторській, 41, відкривають першу в місті станцію "швидкої" медичної допомоги, яка функціонує й зараз. Сьогодні в будівлі відкрито музей "швидкої" допомоги.

А в 1936 році на Конторській, 14, відкривають міжміську телефонну станцію. Будівля зведена вже в стилі радянського конструктивізму і виглядала досить недолуго на тлі купецьких будиночків, нещадно псуючи архітектурний ансамбль вулиці.

Відомі мешканці "п'яної" вулиці

Та не будинками єдиними - на вулиці встигли побувати чимало видатних осіб.Так, свого часу тут мешкала відома художниця Зінаїда Серебрякова. Майстриня із родиною проживала в двоповерховому будинку № 25.

Сюди вони перебралися після смерті чоловіка художниці. Їхню родову садибу на Харківщині розграбували прибічники жовтневого перевороту. Тоді художниця ледве зводила кінця з кінцями, для того, щоб якось прогодувати чотирьох дітей, вона робила замальовки для археологічного музею Харкова.

Окрім Серебрякової на цій вулиці, у сусідньому 24-му будинку, мешкав один із засновників українського націоналізму Микола Міхновський. Міхновський прожив у Харкові 15 років - із 1899 по 1914. Сюди він перебрався, закохавшись у дружину свого начальника, і разом з нею мусив залишити Київ. Але батьки Міхновського були проти такого зв'язку, і шлюб врешті решт не склався.

У Харкові Міхновський брав участь у становленні Революційної української партії і написав свій знаменитий твір "Самостійна Україна". За цей час він кілька разів змінював адреси, але будинок на Конторській зберігся й до наших часів. Сьогодні на ньому встановлена меморіальна дошка Міхновському.