Як поділять Кернеса Коломойський із Ахметовим

Харків.depo.ua розпочинає серію публікацій, присвячених місцевим виборам на Харківщині
Depo.
19 червня 2015 09:00
ФОТО: depo.ua
Як поділять Кернеса Коломойський із Ахметовим
Як поділять Кернеса Коломойський із Ахметовим

Найближчі чотири місяці читайте в наших матеріалах відомості про регіональні особливості виборчої кампанії, найвірогідніші схеми фальсифікацій та потенційних лідерів перегонів. Цього тижня експертні оцінки та прив'ю до кампанії, відповідаючи на наші питання, зробили місцеві політологи.

1. Які особливості майбутньої виборчої кампанії у Харкові ви можете назвати?

Юрій Романенко, політолог, директор Центру політичного аналізу "Стратагема", шеф-редактор порталу "Хвиля": У Харкові ключове питання - це зіткнення Рената Ахметова та Ігоря Коломойського, хто з них встановить контроль над містом, хто перетягне або вже перетягнув на свою сторону Кернеса. Колишні регіонали, той же Добкін, представляють інтереси Ахметова. До того ж мова йде и про вплив Росії, яка хоче, щоб "ОБ" ("Опозиційний блок" - ред.) переміг - це дасть можливість Кремлю тиснути на Київ, і згодом "ОБ" буде підривати загальний політичний простір України. Так само сильна позиція і у Геннадія Кернеса, який веде свою гру. І в Ігоря Коломойського, який використовує партію "Відроження" та Валерія Хотутинніка. Якщо Кернес заручиться підтримкою Коломойського, тоді буде війна з тими ж екс-регіоналами і ніхто не отримає контрольний пакет влади над містом. У "Самопомочі" позиції досить-таки непогані по місту, але чи зуміють вони конвертувати їх на місцевих виборах, як їм це вдалося в жовтні минулого року.

Юлія Біденко, політолог, доцент кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат політологічних наук: Тут ми маємо розрізняти кампанію, що буде проходити по виборах у місцеві ради, та кампанію, що відбуватиметься за пост міського голови. Щодо виборів мера Харкова, то вони можуть бути безальтернативними. Адже демократичні сили фактично не визначились із кандидатом. Стосовно виборів до міських рад: тут є проблема в тому, що, можливо, буде скорочення депутатського корпусу. Якщо депутатів стане менше, то рада стане більш керованою. Ціна мандату буде вищою, а активісти і волонтери від початку матимуть менше шансів потрапити до міської ради. Однак, я думаю, що серед учасників виборчих змагань ми можемо побачити журналістів, активістів Євромайдану, волонтерів, які зараз дуже активно займаються питаннями переселенців, допомогою збройним силам України та військовому госпіталю.

Валерій Дудко, політолог, колишній заступник голови Харківської обласної організації ВО "Батьківщина": Особливістю майбутніх виборів є те, що на них піде велика кількість нових структур, ще не відомих виборцю. Сьогодні ще діє ефект нових партій. Відсутність графи «Проти всіх» не дає можливості висловитись тим, хто не згоден зі старими політичними структурами, які досі діють у нашій країні, тож виборці і «клюють» на новеньких. Це ефект «Самопомочі», це й ефект «Опозиційного блоку», що, змінивши вивіску, зібрав достатньо велику кількість голосів у Харківській області. Михайло Добкін зараз намагається зареєструвати опозиційний блок, щоб зберегти свій вплив, але чи вдасться йому - це питання. За останній рік багато з симпатиків «Опозиційного блоку» мігрували в бік пропрезидентської сили, яку наразі підтримує 30% виборців. Серед усього електорату третина - це люди, які постійно змінюють свої політичні симпатії в пошуках кумира, лідера - вони були при СДПУ(О), Партії регіонів тощо. «Народний фронт» із всеукраїнським рейтингом 3,5% сьогодні імітує на Харківщині активну діяльність: його представники заявляють, що в них повне порозуміння з «Батьківщиною», що абсолютно не відповідає реальності.

2. Хто найімовірніший переможець майбутніх мерських виборів у місті Харкові?

Юрій Романенко, політолог, директор Центру політичного аналізу "Стратагема", шеф-редактор порталу "Хвиля": Зараз альтернатива Кернесу не з'явилася. Але мало що може статися з ним, ті ж проблеми зі здоров'ям, виведуть його з гри, дотиснуть чи не дотиснуть. І хто тоді з'явиться з претендентів на крісло мера: Добкін, Сапронов, Богословська, яка може грати на антікернесовском полі ... Або Фельдман, який ризикне лише, якщо Кернес відмовиться від боротьби.

Юлія Біденко, політолог, доцент кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат політологічних наук: Проблема в тому, що серед демократичних сил немає згоди і немає такого «розкрученого» кандидата, який би зміг конкурентно позмагатися з Геннадієм Кернесом. А чинний голова міста Кернес має достатню підтримку серед певних груп харківського населення, і, згідно з даними соціологічних досліджень, упродовж останніх місяців у нього досить висока підтримка, яка перевищує 50% голосів виборців. Група підтримки чинного мера - це не лише пенсіонери, а й представники бюджетних закладів, які він контролює. Це мешканці робітничих районів, які звертають особливу увагу на елементи благоустрою - Геннадій Кернес облаштовує прибудинкові території, це є важливою складовою його діяльності. І ці прошарки населення не так цінують демократичність та відкритість діяльності міського голови, однак для них дуже важливо, щоб були такі соціально орієнтовані речі.

Валерій Дудко, політолог, колишній заступник голови Харківської обласної організації ВО "Батьківщина": Конкурентів у Кернеса небагато, а охочих засвітитися - чимало. Окрім того, сьогодні Кернес готує собі дорогу до посади мера. Якщо людина заявляє про готовність висунути свою кандидатуру на виборах міського голови, Кернес із ним домовляється. Говорити про кандидата від демократичних сил досить складно, тому що їх представники не зустрічалися й не ставили питання щодо претендента. Інна Богословська має намір брати участь у виборах, але шансів у неї практично немає. Поїхавши до Києва, вона розгубила своїх харківських друзів, а столичних не набула. Тож усі її спроби щодо Харкова говорять, що бажання в неї є, однак можливості практично відсутні.

3. Чи будуть у Харкові та області фальсифікації на виборах?

Юрій Романенко, політолог, директор Центру політичного аналізу "Стратагема", шеф-редактор порталу "Хвиля": Поки не змінилася система, фальсифікації будуть, адмінресурс нікуди не подівся. І в цій країні майже всі гравці фальсифікували скільки можна.

Юлія Біденко, політолог, доцент кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат політологічних наук: Із кожним роком законодавство стає більш чітким. І ризик фальсифікацій з кожною виборчою кампанією стає меншим. Тому я не думаю, що будуть саме фальсифікувати вибори. Але популістські технології, коли за гроші міського бюджету роблять ремонт та виставляють це як подарунок від кандидата, використовувати будуть. Бо це навіть більш ефективно, ніж пряме фальсифікування виборів.

Валерій Дудко, політолог, колишній заступник голови Харківської обласної організації ВО "Батьківщина": Фальсифікації будуть. Те, що більшість дільниць розташовано на території шкіл, сформувало в нас людей, які вважають, що фальсифікації - природний процес на виборах. Вони не будуть зводитися до проставлення галочок у бюлетенях. Фальсифікацію проводять ті, хто встигає «роздати гречку». І обласна, і міська влада вже сьогодні формують систему, що буде працювати на виборах. Фальсифікація в масштабах міста буде однозначно: Кернес уже збирав голів та членів комісій, які раніше представляли Партію регіонів, та пообіцяв оплату, якщо він переможе на виборах. А обласна влада розраховує на голів районних адміністрацій, які й повинні будуть забезпечити той високий відсоток, який очікує «Блок Петра Порошенка».

4. За якою системою повинні відбуватись вибори до місцевих рад в 2015 році?

Юрій Романенко, політолог, директор Центру політичного аналізу "Стратагема", шеф-редактор порталу "Хвиля": Ми вже пройшли через всі існуючі моделі виборів. Щось принципово змінилося? Нічого. Підсумок завжди залежить від конкретних людей, які мають ресурси примусу влади і ресурсів. Можна намалювати будь-яку модель, але поки люди не змінилися і не прийняли для себе рішення про те, що ми йдемо в Європу. Зараз всі зусилля йдуть на те, щоб законсервувати ситуацію і стара еліта могла зберегти владу.

Юлія Біденко, політолог, доцент кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат політологічних наук: Я схиляюсь до того, щоб застосовувати багатомандатну мажоритарну систему. Це коли певний округ представляють двоє або троє депутатів, які набрали більшу кількість виборців. Це допоможе пройти демократичним силам у Харкові, які завжди виборюють друге або третє місце. Однак ініціатори законопроекту мають інше бачення: вони намагаються у великих містах зберегти систему, що нагадує принцип формування парламенту - із пропорційною складовою. Політичні партії не хочуть утрачати позиції, контролюючи великі міста. Тут потрібно постійно розвивати структуру, партійні осередки. Тому скоріше за все ради великих міст будуть формуватися або за змішаною системою, або за суто пропорційною системою. Чи встигне виборець розібратись із цим, важко сказати. Найімовірніше, він буде автоматично голосувати за партію.

Валерій Дудко, політолог, колишній заступник голови Харківської обласної організації ВО "Батьківщина": Сьогодні у Верховній раді лежать чотири варіанти законопроекту про місцеві вибори - від БПП, від «Фронту», «Батьківщини» та від одного з депутатів. Усі варіанти передбачають відкриті партійні списки. Я вважаю, що в принципі мають голосувати за тим варіантом, який пропонують усі: у бюлетені дві графи, в одній ставлять галочку за партію, в іншій - за кандидата. Так враховується рейтинг кандидата стосовно партійних списків. Також існує проект скорочення депутатів у міськраді - від 60 до 80 людей. З одного боку, я вважаю, що зменшити число депутатів у міськраді можна й до 50. У облраді, якщо відмовитися від осіб, які посідають знакові посади, та ввести на їх місце депутатів, готових працювати, то кількість народних обранців у цій структурі можна скоротити наполовину.