Як на Харківщині будують "Європейський вал" від Росії

Протитанкові рови обмежать потоки контрабанди

Зведення "Європейського валу" на кордоні між Україною та Росією, на будівництво якого уряд України планує витратити 4 млрд грн протягом найближчих трьох років і 1,5 млрд грн вже до кінця цього року, продовжується.

"Починаючи з кінця травня екскаватори рови риють, робочі групи зводять інженерні споруди. На ділянці Харківського прикордонного загону роботи просуваються нормально. А на інших площах, скажімо Сумського прикордонного загону, де основні заходи заплановані на 2016 - 2017 роки, не так швидко", - розповів кореспонденту Depo.Харків помічник начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби України Мирон Сидор.

"Європейський вал" почали зводити ще минулої осені. За первинним планом кордон мали посилити по всьому кількасот метровому периметру протитанковими ровами 4 на 2 метри, металевими спостережними вежами висотою 17 метрів, відеокамерами, сигналізацією і укріпленнями для прикордонників.

Однак на сьогодні кошторис і проект знано змінилися, уряд відмовився від великої кількості на початку запланованих робіт. Зараз в основному роботи будуть проводитися на танконебезпечних напрямках (тут зосередяться на ровах, вогневих точках) і поблизу великих міжнародних пунктів пропуску на кордоні (увага буде приділена насамперед металевим загородженням).

Станом на кінець вересня вздовж державного кордону в Харківській області викопали та облаштували вже 51 км протитанкових ровів - як і було заплановано у проекті. Взагалі ж таких укріплень на північно-східному кордоні у Сумській, Харківській та Луганській областях має буди не менше 100 км.

Чи затримає протитанковий рів бронетехніку надовго, достеменно невідомо. Але на обсягах контрабанди, за рахунок якої живляться по обидві сторони українсько-російського кордону, поява укріплення позначиться, вважають правоохоронці. Аби переїхати автомобілем роздільну межу, яка є не такою глибокою, контрабандисти перекидають дошки через рів. Нерідко машина перевертається догори дригом у канаву. А протитанковий рів значно глибший і ширший. "Він, звичайно, не спинить усі потоки контрабанди, але дещо обмежить їх", - кажуть силовики.

Якщо уряд виділятиме гроші на металевий паркан, то довжина сітки буде збільшуватися

Із 37 вишок, завдяки яким охоронятимуть кордон у нашій області, 13 вже встановлено, загальна ж чисельність цих споруд на всьому "Європейському валу" - 72. Відстань між спостережними вежами за планом має бути від 15 до 25 км. "Вишки ставлять там, де рельєф не дозволяє оглянути місцевість із землі, щоб патруль міг піднятися на них і роздивитися навкруги", - зазначив Мирон Сидор.

Первісний задум облаштування державного кордону полягав у тому, що вздовж нього мав стояти високий паркан із сітки, на зразок того, який відокремлює Сектор Гази від Ізраїлю, Індію від Пакистану і США від Мексики. Це дуже ефективне розмежування, зазначають прикордонники, бо виключає вплив людського фактору - із сіткою не домовишся.

Однак Камбін перерахував кошторис - і майже відмовився від витрат на металеву огорожу. Обладнати такий кордон коштуватиме чимало, і та ж Індія витратила понад 30 років, щоб захиститися від ісламістських терористів Пакистану сітчастим парканом і сучасними системами спостереження. До того ж чиновники не виключали можливості, що місцеві мешканці розтягнуть сітку на металобрухт та на власні потреби.

Отже, паркан із сітки на російсько-українському кордоні за планом матиме довжину 17,6 км, на Харківщині - 5,7 км. І його, власне, уже встановили, повідомив помічник начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби України.

"Якщо уряд виділятиме гроші на металевий паркан ще, то довжина сітки буде збільшуватися", - зазначив Мирон Сидор.

Добудують "вал" до кінця року, якщо триматиметься гарна погода

Строки, встановлені Кабміном на зведення "Європейського валу", дотримуються, каже радник губернатора Харківської області Сергій Стороженко.

"Якщо гарна погода, яку ми спостерігаємо останніми днями, буде триматися й надалі, то ми закінчимо будівництво власне "Європейського валу" в цьому році", - обіцяє Стороженко. А інженерні та фортифікаційні споруди, встановлення відеоспостереження та вдосконалення укріплень - усе це буде закінчено до 2018 року.

Щоб звести розмежувальні споруди, уздовж кордону потрібна 50-метрова смуга. Але виявилося, що цю територію займають городи, які встигли засіяти ще на початку весни. Тому питання із земляними паями уздовж російсько-українського кордону перебуває на стадії вирішення.

"Така проблема існує не тільки в Дергачівському районі, це уздовж усієї лінії кордону. Але ми дочекаємося, поки люди зберуть посіяний урожай і тоді запропонуємо їм нові ділянки в інших місцях", - зазначив Стороженко.

До того ж переважна більшість селян погоджується обміняти землю.

Саудівська Аравія, Словаччина та Угорщина будують стіни на кордонах

Ідея укріплених кордонів сьогодні є надзвичайно актуальною: європейські, близькосхідні та африканські країни одна за одною намагаються захиститися від непроханих гостей.
1. Першою "стіною" у новітній історії стало розмежування між Північною і Південною Кореєю, яке з'явилось у 1953 році, - 271 км кордону, по обидва боки якого розташовані вогневі точки, тунелі й мінні поля.

2. Берлінську стіну побудували у центрі столиці Німеччини у 1961 році за рішенням Варшавської угоди. 106 км бетону, сигнальні огорожі, протитанкові рови розрізали Європу. Впала Берлінська стіна 9 листопада 1989 року.
3. Найдовша серед стін розділяє США та Мексику. Розмежування довжиною 900 км і висотою 6 м з'явилося в 2006 році. "Стіна" відчутно сповільнила наркотрафік і потік нелегалів із Мексики. Американським платникам податків укріплений кордон коштує 3 млрд дол. щорічно.

4. Трохи поступається американській "стіні" у довжині індійська споруда - 550 км укріплень з'явилися в 2004 році на кодоні із Пакистаном. 4 метровий паркан, який має підсвічування (його навіть видно із космосу), зменшив потік ісламістських терористів.

5. Процвітаючий Ізраїль відмежувався від терористичної Палестини ще в 2002 році, побудувавши стіну довжиною 703 км і висотою до 8 м. Кордон посилений наглядовими постами й унікальною програмою "щит", яка автоматично ідентифікує ракету, випущену з території Палестини, і знищує її задовго до приземлення на ізраїльську землю. Обслуговування "стіни" коштує 260 млн дол. щорічно.
6. Роком пізніше до ізраїльських методів вдалася й успішна Ботсвана. Країна відмежувалася від депресивної Зімбабве, яка з 1987 року не виходить зі стану економічного піке. Приводом для будівництва стіни в 2003 році стала епідемія ящуру в Зімбабве.

7. У 2012 році Греція відгородилася від Туреччини 11-кілометровою стіною, аби якось призупинити потік нелегальних мігрантів з Близького Сходу. Спорудження, що коштувало 3,1 млн євро, не врятувало країну від біженців, які продовжують штурмувати Грецію з моря.
8. Мабуть, найбільшою у світі стане стіна між Саудівською Аравією та Іраком - одна із найбагатших країн земної кулі вирішила захистити 960 км кордону від бойовиків Ісламської держави. У проекті - комбінована система з парканів і канав, 5 шарів огородження зі сторожовими вежами, камери нічного бачення і датчики руху, вишки для спостереження, командні пункти, 1450 км оптичних кабелів - і на додаток 30 тисяч війська.
9. Цієї весни уряд Кенії анонсував план будівництва стіни на кордоні з Сомалі, аби захиститися від бойовиків "Аш-Шабаб" - одного з підрозділів "Ісламської держави".
10. Домініканська республіка заявила цього року про бажання відгородитися "стіною" від Гаїті - найбіднішої країни Західної півкулі.

11. Угорщина, яка наприкінці серпня закінчила установлення колючого дроту на кордоні з Сербією, із майже стаханівською швидкістю відгороджується від Румунії і Хорватії. Так уряд країни намагається захиститися від навали біженців із країн Близького Сходу та Африки.
12. Словаччина синхронно із Угорщиною укріплює мобільними огородженнями власні кордони.

Більше новин про Харків читайте на Depo.Харків