Як Кремль перетворив на інструмент політичної пропаганди свято 9 Травня (ФОТО)

Уже не один рік Росія активно використовує тему перемоги у Другій світовій війні. Наразі це головна історична подія, покладена в основу нової ідентичності росіян. Кожне 9 травня супроводжується активним брязканням зброєю та прославлянням російської воєнної сили. Причому побідні сценарії поширюються і за межами самої країни.

Із чого все починалося

Після завершення Другої світової війни День перемоги на офіційному рівні святкували двічі – в 1946 та 1947 роках. Проте згодом 9 Травня стало звичайним робочим днем. За сталінських часів відзначення Дня перемоги було скасоване, а про якісь по-справжньому масові урочистості вже не могло йти мови. Та й не на часі були ці святкування – попереду боротьба вже на трудовому фронті, потрібно тяжко працювати на благо країни та партії. До того ж, не так давно розпочалася Холодна війна і країна нарощувала воєнну міць вже для протистояння з країнами заходу. Тому вшанування цієї дати стало куди скромнішим. Так, на шпальтах газет публікувалися поздоровлення і тематичні статті, проводилися концерти та кінопокази, а в деяких містах навіть влаштовували салюти. Проте по-справжньому масштабне святкування Дня перемоги відбулося тільки у 1965 році, за часів Леоніда Брежнєва.

Святкування Дня перемоги у 1965 році

Тоді на Червоній площі в Москві відбувся військовий парад, який за своєю масштабністю не поступався параду 1945 року. А за кількістю військової техніки він навіть його перевершив. Так 9 Травня стає офіційним святковим днем. За словами істориків, саме в брежнєвські часи починає формуватися культ Дня перемоги. Із року в рік проводяться помпезні військові паради, влаштовуються яскраві салюти, до масових урочистостей активно залучаються ветерани. Хоча спочивати на лаврах могли хіба що лояльні до влади люди. Із тими учасники війни, які посміли суперечити лінії партії, ніхто не церемонився.

Наприклад, письменника Миколу Руденка заарештували за "антирадянську пропаганду". А все тому, що він дозволив собі критику комунізму та марксизму, а також займався правозахисною діяльністю. І тільки з нагоди 30-ї річниці перемоги його амністували як учасника війни. За свою правозахисну діяльність та критику партії постраждав і український генерал Петро Григоренко. Влада позбавила його усіх державних відзнак та змусила поневірятися у радянських тюрмах, таборах і психіатричних лікарнях. Як можна побачити, жодні заслуги не могли вберігали людину від подальших репресій.

У ті роки проводилася постійна робота з населенням. Масово друкуються мемуари радянських полководців та "правильних" героїв війни, знімаються воєнні фільми, видаються книги та пісні, у яких прославляються військові подвиги. На всесоюзному рівні просувається культ героїв війни. Зокрема, визначну роль у цьому пантеоні відіграє так званий "маршал перемоги" Георгій Жуков. Не забувала влада прославляти звитягу рядових військових та відданість працівників тилу. Причому визначна роль у цій війні віддавалася саме комуністичній партії, яка "привела" радянський народ до перемоги та визволення. Саме за часів Брежнєва перемога у Другій світовій набуває сакрального, майже релігійного значення. Тому не дивно, що навіть десятиліття потому будь-які спроби переосмислити тогочасні події викликали шалений гнів з боку деяких громадян, а різні політичні сили радо спекулювали на цій темі.

Дисидент Петро Григоренко

Виключно російське бачення

Особливо завзято тему 9 Травня використовує російська пропаганда. Наразі це головна історична подія, покладена в основу нової російської ідентичності. Активно просувається ідея одноосібної перемоги Росії у Другій світовій війні, для якої нічого не важив внесок як країн-союзниць, так й республік колишнього СРСР. Чого варта заява Владіміра Путіна щодо того, що Росія виграла би Другу світову війну й без України. "Ми все одного перемогли б, тому що ми країна переможців", – пихато заявляв він під час спілкування з росіянами у прямому ефірі. Активно просувається образ росіян як величного народу-переможця, який врятував світ від нацистського зла. Саме тому всі нації світу мають бути безмежно їм вдячні.

Разом із тим Росія доволі різко реагує на будь-які випадки, коли події Другої світової десь трактують не з російського ракурсу. З боку Кремля вже неодноразово лунали звинувачення у так званому "переписуванні історії", "цинічному обіленні військових злочинців і їх пособників" та намаганнях "спотворити правду". Дістається не тільки Україні, а й країнам ЄС, США та Канаді. Більше того, в самій Росії хочуть на конституційному рівні закріпити єдине "правильне" бачення Другої світової. За офіційною версією – для запобігання "фальсифікації історії". А цього року Путін взагалі запропонував Держдумі підготувати законопроект, який забороняє публічно ототожнювати ролі СРСР і нацистської Німеччини у Другій світовій війні.

Парад на Красній площі / РБК

Свято 9 Травня також використовується Росією задля покращення власного іміджу – як внутрішнього, так і зовнішнього. Помпезні заходи, масштабні військові паради – все це має наголошувати на величі російської зброї, на її воєнній силі та імперських амбіціях. Крім того, російські акції пам’яті часто апелюють до радянського минулого, вони сповнені ностальгією за СРСР. Деякі з них успішно поширилися за межі самої Росії. Наприклад, це сталося з акцією "георгіївська стрічка", яку започаткували ще в 2005 році російські державні інформагентства і провладні молодіжні рухи. За задумом організаторів, вона має символізувати "гордість за перемогу Росії у Другій світовій війні". Згодом цю акцію стали проводити не тільки в пострадянських країнах, а навіть у Греції, Франції, Італії, Великі Британії, США, Німеччині.

Цікаво, що в Україні георгіївські стрічки поширювали саме проросійські організації. Тому не дивно, що згодом ця символіка стала використовуватися за межами травневих урочистостей. У 2013 році її можна було побачити на шанувальниках Антимайдану, а вже потім – на учасниках та прибічниках так званої "російської весни". Таким чином георгіївська стрічка стала символом російської експансії та імперських амбіцій північного сусіда. Тому чи варто дивуватися, що в Україні ця символіка заборонена?

Другою акцією, яку Росія експортує в інші країни, стала хода "Безсмертний полк". За задумом ініціаторів, учасники заходу мають крокувати вулицями з портретами дідів-прадідів, які воювали у Другій світовій війні. Всередині країни вона проводиться за державні гранти, а за кордоном її активно підтримують ті ж самі проросійські сили. Наприклад, у 2017 році партія "Опозиційний блок" активно просувала "Безсмертний полк" всередині України. Не обійшлося без сутичок. У Дніпрі під час ходи "тітушки" побили ветеранів війни на Донбасі. При чому в самій партії нападників називали активістами, а постраждалих – радикалами.

Акція "Безсмертний полк" у Харкові

Проросійські сили проводили цю акцію й минулого року. Незважаючи на карантинні обмеження. Наприклад, у Миколаєві у ході взяли участь близько сотні осіб. Під час акції вони співали радянські пісні і викрикували відповідні гасла, на декому можна було побачити пілотки та червоні стрічки. Що стосується Харкова, то "Безсмертний полк" свого часу активно просував колишній міський голова Геннадій Кернес. Щоправда, минулого року в його плани втрутилася пандемія. Тому довелося пропонувати полегшений варіант акції, у межах якої харків’яни мали вивішувати портрети дідів-прадідів на власних балконах. А от цього року до "Безсмертного полку" в Харкові закликає приєднатися осередок партії "Опозиційна платформа – За життя".

9 Травня на окупованій території

Активно відзначають 9 травня і в анексованому Криму. При чому перший військовий парад окупанти провели ще в 2014 році. На заході демонструвалася військова техніка, а сам півострів відвідав Владімір Путін. Проведення цього заходу засудили як в Україні, так і в Євросоюзі. Після цього брязкання зброєю не припинилося. У подальші роки святкування 9 Травня на півострові проходило з чималим розмахом.

Звичайно, що у ці дні події Другої світової висвітлюються з суто російського ракурсу. В урочистостях беруть активну участь представники окупаційної влади, а на самих парадах можна побачити портрети комуністичних вождів, радянську символіку та військову форму. А ще – російські прапори, російську зброю та військову техніку. Наприклад, у 2017 році на параді демонстрували і "Гради", і БТРи. При чому всі ці помпезні заходи відбулися на фоні обшуків у кримськотатарських активістів, які вже не один рік потерпають від переслідувань.

Активно підтримує окупаційна влада суто проросійську акцію "Безсмертний полк". Цікаво, що самі учасники подекуди вносили свої корективи у її проведення. Наприклад, разом із портретами загиблих в Другій світовій деякі несли світлини вбитих бойовиків ЛНР-ДНР. Такі от у них герої. Хоча подекуди трапляються взагалі курйозні випадки. Одного разу колишня прокурорка Криму Наталя Поклонська взагалі вийшла на марш з іконою царя Миколи II.

Мілітаризація дітей у Криму

До подібних заходів активно залучають кримських школярів. На цих урочистостях нерідко можна побачити дітей у піонерських краватках та з радянською символікою. Такі заходи органічно поєднується з тотальною мілітаризацію півострова. Освіта, спорт, культура – все це спрямовано на виховання ідейно "правильного" російського громадянина. Звісно, дітям та молоді дістається більше за всіх. Особливо активно пропагується служба в російській армії та нав'язується культ війни. Школярам розповідають, що вони оточені одними ворогами. Тому зараз важливо стати на захист батьківщини – звісно, Росії – і воювати зі зброєю в руках. А також боротися за перемогу так званого "руського міра". Саме з такої молоді Росія намагається сформувати нове покоління, яке вже не матиме зв'язку з Україною як країною свого громадянства та ідентичності.

Звісно, що і в поточному році в анексованому Криму пройдуть урочистості до 9 Травня. Зокрема, Міноборони Росії планує провести паради у трьох містах півострова. Повідомляється, що у складі зведених оркестрів буде задіяно від 40 до 60 військових музикантів, а з одного Севастополя до Москви буде направлено 450 курсантів. Усі вони пройдуть там відповідні тренування задля подальшої участі в парадах. Карантин триває, проблеми півострові накопичуються. Проте пропагування російської зброї та просування імперських амбіцій триватиме і далі.