Як Кернес "грається" у електронну демократію в Харкові

Потягом 2017 року мешканці Харкова зареєстрували 606 звернень до чиновників. Це вполовину менше, ніж у 2016, коли сервіс електронної демократії тільки почав функціонувати в Харкові.

Найчастіше містяни просили вирішити проблеми поганого стану доріг, ремонту під'їздів та дахів. Не меншою популярністю користувалися і питання транспортної інфраструктури та екологічної безпеки.

Про ефективність е-демократії в Харкові казати важко, адже більшість звернень не набирають необхідного ліміту голосів, а ті, які переходять порогову позначку в 5 тисяч, отримують відмови.

Боротьба за порятунок безпритульних тварин Харкова

У місті не вщухають скандали навколо КП "Центр поводження з тваринами". На початку січня 2017 року на сайті міськради зареєстрували петицію під назвою "Зупинимо вбивство безпритульних тварин в Харкові" з вимогою звільнити директора КП, затвердити нову програму з регулювання чисельності безпритульних тварин та створити наглядову раду при підприємстві. Зоозахисники, які подали петицію, наголошували, що КП вбиває більшість тварин, які туди потрапляють, тоді як в інших регіонах давно використовують більш гуманний метод - стерилізацію.

Майже одночасно з цією вимогою на сайті міськради зареєстрували ще одне звернення, більш лояльне до комунального підприємства під гаслом "Не дозволимо повернути бродячих собак на вулиці міста". Автор петиції пропонував зробити роботу КП "Центр поводження із тваринами" відкритою для громадськості: публікувати звіти про діяльність підприємства, створити наглядову раду над КП, а також співпрацювати із зоозахисними організаціями.

І якщо на другу петицію міськрада відреагувала позитивно, то перше звернення чиновники відхилили. У поясненні зазначили, що не знайшли підстав для звільнення директора КП, та заявили, що підприємство має підтримку серед активістів Харкова, про що свідчить підтримана ними петиція.

Війна проти "Одоробла" в Харкові

Не менш резонансним став скандал з так званим "Одороблом". Містяни оголосили справжню війну можливому "заміннику" Леніну на площі Свободи. На місці Ілліча хотіли встановити 86-метрову колону із ангелом та хрестом. Навіть формальний конкурс провели. Мешканців міста, зокрема, обурило, що традиційно переможцями проекту стали рідний брат головного архітектора Харкова Павло Чечельницький і сам головний архітектор міста Сергій Чечельницький. На сайті міськради одразу ж зареєстрували петицію з вимогою скасувати результати конкурсу, яка набрала необхідні для розгляду 5 тисяч підписів у рекордні два дні. Обурення громадськості було настільки великим, що петицій з тією ж вимогою зареєстрували більше десятка, крім того, з'явилося чимало пропозицій більш оригінального замінника.

У відповіді мер Харкова перекинув відповідальність за долю пам'ятника на суд. Кернес зазначив, що рішення щодо встановлення на площі Свободи в Харкові колони з ангелом та хрестом ухвалюватимуть із урахуванням судового рішення за позовом активістів.

На хвилі народного обурення на сайті міськради з'явилося і звернення з вимогою звільнити самого Сергія Чечельницького з посади головного архітектора Харкова.

Необхідні 5 тисяч підписів петиція набрала за 17 днів. Однак міський голова традиційно відмовив громаді та заявив, що підстав для звільнення автора "Одоробла" немає.

Як у Харкові відмовилися вшанувати пам'ять загиблих АТОвців

Ще одним актуальним проханням стала пропозиція створити у місті Алею Слави бійців, загиблих у зоні АТО. Таку петицію зареєстрували після того, як декілька молодиків спаплюжили банер із фотографіями загиблихармійців на площі Свободи.

Однак відповідь була досить неоднозначною. Кернес назвав ініціативу вартою уваги, але зазначив, що вона потребує детального опрацювання. Він зауважив, що проекти пам'ятників погоджуються на спільних засіданнях архітектурно-містобудівних рад, обласного управління культури, представників обласних організацій Національної спілки художників України та Національної спілки архітекторів України. А також зі спілками ветеранів АТО та з Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. І лише після усіх узгоджень та визначення джерел фінансування можна буде предметно казати про реалізацію проекту. Тож питання, бути в Харкові Алеї слави, чи ні, залишається відкритим.

Грошей на дороги не знайшлося

Не допомогли електронні звернення вирішити і проблему розбитих доріг. Так, мешканцям вулиці Солідарності настільки допекли ями на дорогах, що петиція з вимогою зробити нормальний ремонт набрала необхідну кількість голосів лише за 1,5 місяця.

От тільки Кернес на цю вимогу звично відповів відмовою. Аргументація досить лаконічна: "До переліку робіт з капітального ремонту вулично-дорожньої мережі міста на 2017 рік зазначена дорога не увійшла".

Отже, незважаючи на формальну роботу сервісу електронної демократії в Харкові, на практиці виявляється, що цей інструмент не завжди є дієвим. Петиції часто мають формальний характер, і навіть підтримані пропозиції нечасто втілюються у життя.