Як Добкін разом з "пісючим мажором" вибороли номінацію "Ракло року"

Беззастережними переможцями премії "Ракло-2015" стають 20-річний "мажор" Олександр Бондаренко та нардеп від "Опоблоку" Михайло Добкін. І саме в такій послідовності.

Номінант Бондаренко протягом двох місяців двічі став героєм новинарних сюжетів. 25 липня його та ще одне "молоде дарування" затримали правоохоронці за те, що ці "любі друзі" приїхали п'яними на машині з мигалками до райвідділку та помочилися на нього. Привіт батькам за гідне виховання та прищеплені життєві цінності!

Несподіваний перфоманс двох, як повідомляють соцмережі, дітей впливових батьків, чомусь викликав несприйняття у бійців міліцейського батальйону "Харків-1". Сцикотливі парубки були стрімко затримані й доставлені у відділ, але й там під дією етилового спирту матюкливий Бондаренко продовжив "укрощати" правоохоронців, а насамкінець буцнув журналіста, який знімав на планшет цих ходячих експонатів мажорної кунсткамери.

За два дні на Бондаренка та його подільника, другого "пісючого мажора" Владислава Бутникова відкрили кримінальне провадження за двома статтями – за фактом перешкоджання журналістській діяльності (ч. 1 ст. 171 КК України) та за фактом хуліганства (ч.1 ст. 296 КК України).

Першу згодом закрили через відсутністю складу злочину (але ж ми розуміємо, що буцати журналістів - це не залочин, а традиція). За другою під тиском громадськості та прокуратури за два з половиною місяці Бондаренку таки оголосили підозру.

Однак номінант не витрачав часу даремно. Протягом тих довгих тижнів, поки міліція думала, чи потрібно карати дитину хороших батьків, Бондаренко "відзначився" вдруге.

Вже перебуваючи під слідством, невгамовний "мажор" на початку вересня покошмарив відвідувачів кафе у Дзержинському районі зброєю. Малолітній неадекват на очах у відвідувачів та господарів закладу витягнув пістолет, звів його та став водити ним по сторонах. Господарі викликали старих знайомих хлопця - співробітників батальйону "Харків-1". Хулігана затримали.

За цей час, як видно з фото, Бондаренко встиг набити собі на коліна "масті", що, мабуть, свідчить про незламність духу, силу волі та нескореність перед правоохоронцями. Щоправда, чи зацінять таку самодіяльність в місцях позбавлення волі, раптом парубок там таки опиниться (а він, слід визнати, багато для цього робить), поки невідомо.

Справа на "мажора" в жовтні таки пішла до суду.

Однак тут матриця "незламного" дала збій, і "хоробрий" сцикун прийшов до суду в супроводі... бабусі. Вона виявилася ще тим "фруктом": на попередньому засідання почала ганяти журналістів, щоб не знімали її та онучка, та напросилася бути свідком, аби доводити в судовому порядку те, що з дитинства привчала Сашу пісяти, "де положено", а не на райвідділки, і що ніякий він не хуліган, а жертва журналістських провокацій. Зате питання щодо виховання молодого й обдарованого відпали.

Що буде далі - покаже час. Харківська Феміда поки що дуже неохоче ставиться до ідеї ізолювати цього цінного кадра подалі від нормального суспільства. Але, враховуючи таланти та наполегливість хлопця, він може її і переконати у зворотньому.

У другом ешелоні номінантів, проте також на першому місці, по праву перебуває колишній голова Харківської ОДА, а нині депутат від "Опозиційного блоку" Михайло Добкін.

За часів Януковича цей політик любив полякати опозиційні політичні сили маргіналізацією. Мабуть, навіть показував на собі руками, як та "маргіналізація" виглядає, і допоказувався, накликавши це все на себе. Бо пару опоблоківському нардепу в рейтингу "Раклів року" може скласти тільки асоціальний "пісючий мажор" Бондаренко.

Взагалі у 2015 році Добкіну не дуже щастило. То його дружно динамлять у виборчкомах орденоносної Харківщини, то б'ють в обличчя пролетарські кулаки євромайданівця Олександра Кравчука в місті-герої Києві – скрізь наразі немає місця для любителя соцреалізму Добкіну.

Але Добкін не здається - не з того він тіста, щоб робити висновки з об'єктивної реальності. Під кінець року Михайло Маркович пробує себе в жанрі хокку, дописуючи в "Твіттер". Однак і тут натикається на екзистенційну бездушність і несприйняття навколишнього середовища. Добкін так і не зрозумів, чого діти не пишуть Януковичу замість Діда Мороза, і чому Кернес пішов на вибори від "Відродження", а не від "Опоблоку".

Безперечно, до цього списку раклів можна зарахувати й давно відомого харківського грантоїда, а нині так званого "офіційного представника МЗС ДНР" Костянтина Долгова, який на російських ефірах постійно балаболить, як йому погано жилося в Харкові, і утримувану понад 1,5 роки в Харківському СІЗО екс-мера Слов'янська Нелю Штепу, яка вірить, що стане наступним Президентом України, однак Добкіна з Бондаренком їм, вочевидь, не перемогти. Не той розмах, не той політ фантазії.