Від Івана Мазепи до Данила Апостола: Чому унікальний гетьманській прапор зберігається в Харкові

На сьогоднішній день гетьманський прапор є частиною основної музейної експозиції "Слобожани", присвяченої історії українських земель – від давніх часів до буремного ХХ століття. За словами співробітників музею, цей експонат справді є унікальним.

"Таких експонатів немає в музейному зібранні України, – розповів завідувач сектору відділу науково-освітньої роботи Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова Богдан Івченко. – Це єдиний гетьманський прапор, який є зараз в країні. Є ще один гетьманський прапор в Росії. І є гетьманський прапор в Стокгольмі, Швеції. Але багато дослідників ще ставлять питання: чи гетьманський він, чи просто козацький. Той, що знаходиться в колекції Харківського історичного музею, був замовлений гетьманом Іваном Самойловичем в 1686 році. Тоді Гетьманщина ще була у складі Московського царства. І цей прапор виготовляли в спеціальній майстерні Збройної палати московського Кремля".

На той час виготовлення прапору було довгим та кропітким процесом. На нього довелося витратити близько трьох років. Це був широкий стяг площею близько восьми метрів квадратних. Древко від нього не збереглося. Коли майстри ще виготовляли прапор, на Гетьманщині вже встигла змінитися влада. У 1687 році на козацькій раді гетьманом обрали Івана Мазепу. Тому вже в 1689-му готовий стяг дістався саме йому. Із тих пір прапор був у Батурині, гетьманській столиці. У похід його не брали.

Репродукція первісного вигляду прапора Івана Мазепи

"Прапор виконував функцію символу гетьманської влади, який підтверджував, що саме цій людині від імені московських царів (а потім вже імператорів) надавалася влада на території Гетьманщини", – зазначив Івченко.

І по сьогоднішній день на прапорі можна побачити двоголового орала. Як пояснив Івченко, у ті часи і Гетьманщина, і гетьмани мали підпорядковувалися спочатку Московському царству, а вже потім – Російській імперії. Тому зображення двоголового орла мало нагадувати представникам гетьманської верхівки про те, кому вони мусять підкорятися. Щоправда, це не завадило Івану Мазепі, першому власнику цього прапору, піти війною проти російського царя.

"Потім, коли Мазепа пішов проти Російської імперії, цей прапор передали наступному гетьману – Івану Скоропадському, – розповів Івченко. – А після нього цим прапором володів гетьман Данило Апостол. Це єдиний в Україні гетьманський прапор, який зберігся до нашого часу. Це прапор, яким володіли три гетьмани – Іван Мазепа, Іван Скоропадський та Данило Апостол. А замовив – четвертий гетьман, їх попередник – Іван Самойлович".

Із часом останньому власнику, Данилу Апостолу, захотілося новіший прапор. У 1730 році він направив стяг до Санкт-Петербурга та замовив собі новіший аналог. Оригінальний прапор зберігався у Петербурзі протягом 200 років. Із тих пір багато що змінилося – влада, політичний устрій та і сама назва міста – Санкт-Петербург радянська влада встигла перейменувати на Ленінград.

"І вже в 1930 році була створена спеціальна комісія, яка займалася поверненням в Україну культурних цінностей різних років, – розповів Івченко. – У тому числі й козацького часу. І от за рішенням цієї комісії в 1930 році ціла низка експонатів, у тому числі й цей прапор, були повернені в Україну. А оскільки Харків тоді був столицею радянської України, прапор потрапив до нашого музею. Тоді він, оскільки мав столичний статус, називався Всеукраїнським столичним музеєм імені Григорія Савича Сковороди. З того часу він зберігався в музеї".

Під час Другої світової війни, у 1941 році, єдиний український гетьманський стяг був евакуйований як один з найцінніших експонатів до Уфи в Республіку Башкортостан. У 1944 році стяг знову повернути до Харкова. І з тих часів він зберігається саме тут та є окрасою музейної колекції.