"Усі загиблі – герої": Як харків'янам нагадали про події під Іловайськом (ФОТОРЕПОРТАЖ)

На заході були присутні бійці, котрі воювали у складі 92-ї Окремої механізованої бригади, волонтери, родичі загиблих, "пластуни" та кадети. Пам’ять про загиблих вшанували хвилиною мовчання. Більше сотні бійців, які свого часу стали частиною 92-ї бригади, отримали пам’ятні відзнаки "Іловайськ 2014". За загиблих нагороди отримали їх рідні. Тих, хто не зміг приїхати до Харкова, вшанували оплесками.

"Неважливо, чи це п'ята річниця, десята або друга, – розповів Сергій Данилов на позивний Лиса-1. – Краще зараз, ніж ніколи. Я думаю, що це може нагадати про війну. Така мета цього заходу. І взагалі, нагородження героїв – це насамперед такий спосіб показати громаді, що є люди, які ідуть попереду. І якщо людина полегла, то вона обов'язково має бути нагороджена, відзначена. Якщо людина жива, вона також героїчна, вона повинна бути відзначена. Щоб показати суспільству, як треба діяти".

За словами волонтерки Ірини Белецької, до цього дня організатори заходу готувалися близько року: збирали необхідні контакти, готували списки, домовлялися з людьми.

"Усі, хто був у складі 92-ої бригади в Іловайську – це все добровольці, – розповіла вона. – Нікого туди не посилали, вони самі туди пішли. Було 12 чоловік загиблих. Вони герої. Справа в тому, що я туди їх проводжала, я їх збирала. І ці загиблі – вони не дають мені спокою. Правда. І я хочу, щоб дітки всіх цих хлопців знали, що їх тата – герої. Для цього був влаштований цей захід. І ви бачите, скільки тут людей? Це люди, які нам допомагали, це реально народний захід. Народ збирав, народ допомагав… Це всі волонтери міста Харкова, які завжди були поруч з 92-ю бригадою".

Представник Міжнародного волонтерського фонду Микола Кіченко вже шостий рік на цій війні. Він тісно співпрацював 92-ю бригадою.

"Я думаю, це нагородження важливе для всіх, – зазначив він. – Для патріотів, для всього українського народу. Основне – це пам'ять. Щоб пам'ятали тих людей, які загинули, які віддали своє життя за незалежність, за Україну. Це дійсно патріоти. Я кажу, якби не було в 2014 році добровольчих батальйонів, не було добровольців наших, то навряд чи ми би вистояли. А потім вже був сформований підрозділ Збройних Сил України. Але першим, найбільш передовим був саме добровольчий батальйон. Ну і 92-гу бригаду ми знаємо по Іловайську, знаємо, як на території Луганської, так і Донецької області. Ми співпрацювали, всяко їм допомагали. "Кікімори", маскувальні сітки, продукти харчування, запчастини... З першого дня їх перебування в зоні бойових дій ми з ними".

За його словами Кіченка, зараз дуже важливо, щоб люди пам'ятали про ті події. Оскільки з часом Іловайська трагедія починає збуватися, а люди навіть починають мислити, що війни нібито немає. Але тим не менш вона приносить великі втрати. Волонтер розповів, що з моменту його останньої поїздки на територію Донецької області загинули чотири морські піхотинця. Також Кіченко наголосив, що зараз на часі впроваджувати військово-патріотичне виховання в навчальних закладах. Він переконаний, якщо будуть пам’ятники героїв – то буду і патріотизм, будуть і патріоти України.

"Такі заходи зближають, такі заходи допомагають психологічно розвантажитися, – розповів Данилов. – Тому що одна справа, коли бійці в своєму колі спілкуються – і це не дає їм жодного розвантаження. Інша справа, коли є цивільні громадяни, коли є дітки. І це ламає бар'єри. Людина, яка прийшла з війни, вона вже не така, як всі... Але вона така сама людина. Звичайна. У неї такі самі потреби. Але ці люди більш "оголені". Вони всі сурові. Але вони, як діти".

У серпні 2014 року під Іловайськом розгорнулися бойові дії, внаслідок яких українські військові опинилися в оточенні. Російська сторона пообіцяла гуманітарних коридор. Однак коли українські бійці почали виходити, окупанти відкрили по ним вогонь. За даними Національного військово-історичного музею, у тих боях з 7 по 31 серпня полягло 368 українських бійців, 18 досі вважаються зниклими безвісти.