Товариський екзорцизм. Як із Харківської міськради Лесика виганяли

Коротко про головне: Андрій Лесик, який пройшов на останніх місцевих виборах у міськраду від "Відродження", став паршивою, але яскравою вівцею у фракції. Він неодноразово відзначився висловлюваннями про "криваву хунту", заявляв, що Росія не є агресором, і був помічений в організації/участі просепаратистських заходах у місті. У кулуарах на запитання "навіщо в партію взяли такого одіозного персонажа?" багатозначно скошували очі в бік першої приймальні або розпливчасто мимрили "може, згодиться".

Як говориться в старому естонському анекдоті про дохлу ворону – "не згодився". Дев'ятого травня під час покладання квітів на Меморіалі слави Андрій Лесик з'явився з георгіївською стрічкою і очікувано отримав по ніжних частинах організму. Після цього добряче бомбануло у Кернеса (Геннадій Адольфович слідкує за чистотою тренду), а ще дужче – у голови фракції Ігоря Терехова, який, подейкують, зробив на закритому засіданні фракції півгодинну доповідь з матюків. Лесика одразу виключили з лав "Відродження", а на вівторок пообіцяли позачергову сесію, щоб вивести його з виборчих списків.

"Я скажу небагато", - анонсував міський голова, відкриваючи позачергову сесію міськради, але, як завжди, сказав багато. Як і його колеги по партії, які пропісочували кандидата на звільнення більше двох годин поспіль. Тому тут будуть приведені лише найяскравіші цитати з цих відозв, гідні радянських зборів партактивів. Ніколи ще концентрація "товариського засудження" на метр квадратний не була настільки висока. Радянський Союз заволодів сьогодні міською радою весь час між гімнами України, яким відкривалася і закривалася сесія.

Кернес нагадав, що Лесик благав взяти його в партію ("дуже сильно"), що він безробітний, але розклеює свої банери на чверть мільйона гривень, що називає себе мужиком, а вийшовши з залу, дає коментарі, що йому пропонували працевлаштування, але він хотів бути тільки головним санітарним лікарем міста (што?), і, нарешті, що "дружина зверталася, що він удома нелюд і б'є жінку". Це, здається, Черчілль сказав, що скоро ті, хто бив дружин попільничками, стануть називати себе женозаступниками?

Розв'язавши та спустошивши горезвісну остапбендерівську папку з ботинковими тасьмами, Кернес втомлено відкинувся на спинку крісла і пообіцяв, що "ніхто не діставатиме як у казці кісточок із рукавів і скелетів із шаф". І додав:

- А ти бігаєш тут, як гнойова муха...

Лесик вийшов на трибуну і розповів, що його виключають з партії "за те, що він йшов з ветеранами". Він хотів сказати ще щось, але голос його зрадницьки здригнувся, а ось рука у Кернеса не здригнулася, і він вимкнув Лесику мікрофон. У відповідь дбайливець за права георгіївської стрічки дістав з кишені зім'ятий целофановий брендований кульок зі своїм ім'ям і гаслом "Совістю не торгуй", розгорнув його і показав залу. Зал байдуже мовчав.

І тут пригоріло у партактиву.

Алла Бобейко, депутат від "Відродження", головлікар 13-ї міськлікарні, широкими мазками малює образ сучасного Кропоткіна. "Нам потрібні мир, стабільність і безпека. Час одинаків, популістів минув (точно, Алло Євгенівно?). Лесик отримав аванс, а тепер шкодить команді своїми анархічними витівками".

Рецепт щастя від В'ячеслава Іллєнка, депутата від "Відродження", голови Комінтернівської райадміністрації. "Лесик жодного разу не був присутній на нарадах, не відкрив свою приймальню, не брав участь в жодному заході. Він привіз у парк Артема 39 дерев незрозумілого походження, кинув їх і поїхав, бо пішов дощ. А потім я читаю в "Фейсбуці", що Лесик висадив Алею слави. Чоловік – це людина, хто вміє визнавати свої помилки, і коли ви це зрозумієте - вам буде щастя".

Біля кулемета людина-кліше Тетяна Топчій, депутат від "Відродження", голова Фрунзенської райадміністрації: "Це питання давно стало наболілим для багатьох харків'ян... ми повірили у вас... у вашому віці ви повинні розуміти.... Ви запитаєте, де ж були ми, колеги по фракції? Ми не стояли осторонь, ми втлумачували вам прості, незаперечні істини... порушення яких спричиняє неминучі наслідки. Дуже шкода, що думка команди – скажемо просто – вами тупо ігнорувалося. Ви демонстративно порушували внутрішньофракційну дисципліну... неприборканий хлопчисько". Учительське минуле, помножене на зачіску завмага, зобов'язує.

Тетяна Поздєєва, депутат від "Відродження", хрещена мати КП "Жилкомсервіс" набагато лаконічніша: "Я думаю, що це наша помилка була. Він тільки себе позиціонує "Здрастуйте, я Андрій Лесик". А я хочу сказати: прощавай, Андрій Лесик".

Зразок толерантності – фракція "Самопоміч" у міськраді. Її голова Тарас Ситенко ніби як "за", але ніби як і "проти". Каже, "прояви сепаратизму й українофобії, які виявляв Лесик, неприйнятні. Але на сьогодні ми не маємо його заяви, немає законних підстав на позбавлення його депутатства". Тепер, мабуть, сепаратистські висловлювання враховуватимуться тільки при наявності заяви, ну ок.

Найменш переконливий голова Холодногірського району Максим Мусєєв, немає вогню в його словах. Розповідає про якусь жінку, яка поскаржилася, що Лесик збирав гроші на шкільний захід, а потім не провів його. "Жінка боялася говорити, переминалася з коліна на коліно". Страшно подумати, але навіть скаржитися на Лесика приповзають на колінах.

Перший віце-мер Ігор Терехов кращий за всіх. По-перше, сильний у резолютивній частині і постановці завдань: "Лесик - це наша помилка, яку ми всі сьогодні виправимо". По-друге, не заважає вірити в казку: "Чим запам'ятався нам Лесик? Білбордами про те, що Дід Мороз є? Лесик, Дід Мороз є, тільки коли потрібно подарувати свято харків'янам, тебе немає". По-третє, визначає тренди в антропоніміці: "Ти кажеш, що в честь тебе називають дітей? Це ганьба – назвати дитину на честь Лесика".

Кернес резюмує: "Я тобі забороняю говорити, що ти був членом нашої команди. Коли у нас з'являється воша, яка бігає, як гнойова муха, розносячи свою хворобу з бацилами і глистами, то ця людина думає, що їй дозволено. Ти лузер і просто пройдисвіт".

Депкорпус голосує, Кернес наполягає, щоб фігурант вийшов геть. Лесик зупиняється в дверях і проникливо вимовляє: "До побачення. Дякую, Геннадію Адольфовичу".

63 голоси "за", один – "проти". Соромно називати дітей на честь Лесика. Доведено депутатами Харківської міської ради.