"Там порушуються практично всі норми": Що за 6 років Путін дав Донбасу

Про те, як зараз живеться на непідконтрольних територіях Донбасу, а також у "сірій зоні", розповів представник Уповноваженого з дотримання прав жителів Донецької та Луганської областей Павло Лисянський.

Яка зараз ситуація з дотриманням прав людини в так званій "сірій зоні"? Про що говорять місцеві мешканці?

– На сьогоднішній день ситуація складна. Тому що в населених пунктах, наближених до лінії зіткнення, відсутня інфраструктура, і тому дуже погане транспортне забезпечення районних центрів. В місцевих жителів немає можливості часто виїжджати в районні та обласні центри для того, щоб отримувати спеціалізовану медичну допомогу, тому населення похилого віку дуже часто хворіє і не може реалізувати своє право на своєчасну медичну допомогу. А "швидкі", якщо туди і доїжджають, то дуже повільно. Тож на сьогоднішній день це є проблемою. Також потрібно не забувати, що війна йде, вона не скінчалася, і автоматні постріли чути кожен день. Тому порушення прав людини там є, і в першу чергу це, звичайно, порушення права на життя, а в другу – це порушення соціально-економічних прав: медичне забезпечення, соціальний захист тощо.

Що можна сказати про окуповані території? Яка інформація до вас доходить?

– У нас є повна інформація щодо того, що коїться на окупованих територіях. Ми там працюємо через правозахисні організації, з якими у нас укладений меморандум про співпрацю. Це Східна правозахисна група, це організація "Проліска". Там порушуються практично всі норми прав людини. Там притягуються до кримінальної відповідальності за відкриту підтримку України в соціальних мережах, там у людей немає права на захист. Якщо людину затримують, то їй не дають права на адвоката, в неї відсутнє право на безпристрасний судовий розгляд. Суди там необ'єктивні. Якщо не виплачують заробітну плату, то у людини немає інструментів, як захистити свої права у законний спосіб. Тому там ситуація дуже погана і дуже напружена.

Як багато людей, які сьогодні вважаються зниклими без вісти? Чи стала відомо доля хоча б частини із них?

– Ви знаєте, питання стосовно їхньої долі є специфічним. І наразі я не володію чіткою статистикою щодо кількості зниклих без вісти. Тому що в нас відсутній доступ на окуповану територію, і ми не можемо дати об'єктивну оцінку щодо цього.

Можете навести типові випадки порушень прав людини на Донбасі?

– Звичайно, це підконтрольна територія України, Луганська та Донецька область. Був випадок, коли ув'язненим СІЗО Бахмута не давали вакцину від кору. І мені поскаржилися родичі ув'язнених. Я приїхав, зафіксував це порушення, а потім доповів це Уповноваженій з прав людини в Україні Людмилі Денисовій через свої інструменти впливу. Вона зробила так, що всіх ув'язнених через день вакцинували проти кору. Це перше. А по-друге, у нас дуже багато було випадків, коли людину незаконно затримували, а ми здійснювали вплив, який у нас є по закону. І людей просто звільняли, бо їх було затримано незаконно.

А потім був випадок, коли студентам Лисичанського медичного коледжу видали фальшиві дипломи. Там була ціла історія: закладу не продовжили акредитацію, проте студентам вони цього не сказали. І коли їм видали дипломи без реєстраційних номерів, студенти не могли нікуди влаштуватися на роботу чи вступити до іншого вишу. І що ми зробили? Ми підняли це питання і буквально через два тижні вирішили його. Дітям надали дипломи іншого медичного коледжу. Але такі ж самі і за такою ж спеціальністю. Тому їх право було поновлене.

А що стосується окупованих територій? Там же все набагато гірше…

– Стосовно окупованих територій, то там, звичайно, все набагато гірше. У нас прямого впливу немає. Уповноважена з грудня минулого року забрала більше 300 ув'язнених з окупованих територій, які були засуджені Україною, але відбували покарання там. Тому що на початок війни їх не встигли евакуювати. Було дуже багато порушень прав людини. Уповноважена їх забрала. І їй передавали більше 50 ув'язнених кожного місяця.

Взагалі, яке зараз життя на непідконтрольних територіях? Чи змінилися люди?

– Як кажуть правозахисники, Російська Федерація окупувала все. Окупувала територію, окупувала серце людини, окупувала її розум. Звичайно, п'ять років пропаганди роблять свою справу. І разом зі своєю пропагандою вони забирають все, що важливо на цих територіях, вивозять вугілля, вивозять метал та інше. Тобто повністю руйнують нашу територію.

Які наслідки залишає по собі російська пропаганди? Чи можливо потім їх якось нівелювати?

– Звичайно, потрібно працювати. По-перше, працювати з людьми, доносити їм правду для того, щоб вони бачили, займатися з ними. Це дуже важлива та кропітка робота. Наслідки пропаганди Російської Федерації будуть катастрофічними. Тому що вони посилюють її, посилюють і посилюють. Але історія знає приклади. І свого часу пропаганда Гебельса, нацистської Німеччини, була розбита. І зараз ми бачимо Німеччину успішною країною. Я думаю, що так само буде з Україною. Як у Німеччині впала стіна, так і в Україні буде цілісність території. І російські окупанти підуть з української землі.

Чи доводилося вам спілкуватися з людьми, які були під впливом російської пропаганди? Які враження у вас залишилися?

– Ну які враження? Я готувався до цього. У них є своя позиція: "Путін нас не кинув, Путін нас не залишить" і таке інше. Тобто я наводжу приклади, спілкуюся. За цей час я навчився не конфліктувати і отримувати від людини те, що мені потрібно. Тому коли в мне виходить діалог з людиною, то я не заходжу в конфлікт. Це її позиція. Я розумію, що зараз, у цій суперечці, не переможу. Тому мені потрібно це доводити за допомогою фактів та своїх справ.

Скільки зараз людей знаходяться в тюрмах так званих "ДНР" та "ЛНР"? У тому числі і тих, хто потрапив туди через свої політичні переконання?

– Немає чіткої статистики. Бо вони її нам не дають. А затримують людей практично кожен день. Кількість таких людей ми також не можемо відслідкувати. Тому якщо я скажу якусь цифру, то вона буде неточною.

Як на сьогоднішній день світова спільнота реагує на ситуацію на Донбасі?

– Ви знаєте ж, що Росія теж залучає багато інструментів для того, щоб дискредитувати Україну, український уряд та українську владу. Але на сьогоднішній день міжнародна спільнота та європейські інституції стоять на боці України. Але я прибічник того, що, окрім підтримки української спільноти, самими українцям потрібно гуртуватися задля того, щоб вирішити ці нагальні проблеми. І не розраховувати ні на кого. Звичайно, потрібно домовлятися. Щоб була і підтримка Європи, і США, і інших світових лідерів. Але в першу чергу ми повинні розраховувати на себе.