Старовинні двері Харкова: Пам’ятки, що благають про реставрацію (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Дерево – не найбільш довговічний матеріал, і не найсучасніший. Ударостійке скло і практичний металопластик – от який матеріал обирають сьогодні для своїх дверей та вікон власники бутіків, клінік і салонів. А важкі масивні дерев’яні двері, вийшовши з моди, поступово старіють і вмирають. Тому на центральних вулицях Харкова залишилося не так вже і багато автентичних дореволюційних старих дверей, які ідеально вписувалися у архітектурні стилі будинків, спроектованих більше століття тому видатними архітекторами Олексієм Бекетовим, Олександром Гінзбургом, Віктором Величком та іншими. 

 

 

Зберегти історичну та архітектурну спадщину нашого міста мріє група харківських ентузіастів, які створили проект про популяризацію та реставрацію дверей Dveryki.Kharkiv. 

 

"Ми закохані у старовинні двері нашого міста. Бо двері – це родзинка будівлі, перше, з чим ми знайомимось, коли заходимо в дім. Двері – витончені, різних стилів, різних кольорів – виставка мистецтва просто неба. Ми мріємо зберегти красу, яка є зараз на вулицях Харкова, реставрувати ті шедеври дверного мистецтва, яким ще можна допомогти. А для цього плануємо знайти кошти та експертів, які здатні виконати професійну реставрацію", – розповідають волонтери.

 

 

А поки амбітний проект тільки шукає спонсорів та інвесторів, Depo.Харків роздивилося кілька найцікавіших старовинних дверей великих будівель у центрі Харкова. 

 

Першими в черзі на реставрацію стоять двері будинку доктора Ар’є, що на Пушкінській, 7. Вони зараз перебувають у занедбаному стані та потребують порятунку.

 

 

Вхід до будинку доктора Ар'є (фото тут і далі автора)

 

Будівля у стилі модерн по вулиці Пушкінській, 7, була зведена архітектором Борисом Корнієнком в 1910 – 1911 роках як жіноча клініка і пологове відділення доктора Ар'є. Зараз тут розташований житловий будинок із медичним закладом та аптекою на першому поверсі.

 

Вхід до будинку доктора Ар'є

 

Трохи далі по Пушкінській, у будинку 14/16, розташований Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова у стилі неокласицизму, спроектований видатним харківським архітектором Олексієм Бекетовим. Ця споруда була побудована у 1911 – 1913 роках спеціально для Харківського медичного товариства та Пастерівського бактеріологічного інституту, який став однією з найстаріших у світі науково-дослідних установ протиепідемічного профілю. Вчені Пастерівського інституту досліджували найстаріші інфекційні захворювання – холеру, дифтерію, скарлатину, тиф. 

 

У процесі проектування будинку Бекетов, консультуючись з лікарями, розробив вісім ескізів для того, щоб зручно і доцільно згрупувати різні лабораторії, кабінети та інші приміщення інституту.

 

Вхідна група до Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова на вулиці Пушкінській

 

А ми прямуємо на Площу Конституції, 22. У минулому столітті ця площа називалась Миколаївською, і тут був осередок ділового життя Харкова. Тому найбільші банки розташовувалися саме тут. Найкращу будівлю мав Петербурзький міжнародний комерційний банк, побудований архітектором Віктором Величком у 1910 – 1913 роках у еклектичному стилі. У радянські роки цю будівлю займала Центральна ощадна каса. Зараз тут розташоване харківське відділення державного Ощадбанку України.

 

Вхідні двері до Ощадбанку України на Площі Конституції в Харкові

 

За сучасною адресою Майдан Конституції, 28, в дореволюційні часи був розташований Земельний банк, побудований Олексієм Бекетовим у 1899 році у стилі неоренесансу. Зараз тут будівля Харківського державного автотранспортного коледжу. Не важко помітити, що двері такого гарного та вишукано оздобленого будинку не пасують до загального ансамблю. Дійсно, в післявоєнні роки вхідні двері були замінені більш простими. 

 

Харківський державний автотранспортний коледж

 

Перші автентичні двері, що збереглися на головній артерії Харкова, вулиці Сумській, розташовані на будинку під номером 12. На жаль, саме центральні вулиці міста найбільше страждають від знищення історичної та архітектурної спадщини. Саме тут у першу чергу міняють старі дерев’яні двері на сучасні – зі скла чи металопластика. Але двері на Сумській, 12, ще збереглися. 

 

У 1897 – 1900 роках архітектор Роман Голеніщев збудував тут двоповерховий дім у стилі флорентійського неоренесансу для Державного банку Російської імперії. У 1932 році за проектом Бекетова і Володимира Петі дім добудували ще двома поверхами зі збереженням загального стилю споруди. Зараз тут розташоване Харківське управління Національного банку України.

 

Харківське управління Національного банку України

 

Якщо ми пройдемо трохи вище, то побачимо дім на Сумській, 19 (чоловічі каріатиди на його фасаді важко не помітити). На початку ХХ століття тут був розташований прибутковий будинок Михайла Лихоніна, який провів масштабну реконструкцію щойно купленого двоповерхового будинку за проектом Михайла Дашкевича. Центральній будівлі додали ще один поверх, а фасади прикрасили в стилі раннього бароко. Зараз у цій будівлі розташовані різні комерційні організації, споруда має статус пам'ятки містобудування та архітектури.

 

Прибутковий будинок Михайла Лихоніна

 

І зовсім поруч, на Сумській, 18/20, стоїть Харківський радіотехнічний коледж, де на початку ХХ століття був розташований будинок Ради гірничопромисловців Півдня Росії. Побудували його брати Сергій та Іліодор Загоскіни у 1906 році в еклектичному стилі. Наразі цей будинок є пам’яткою архітектури.

 

Харківський радіотехнічний коледж