ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Що українці з діда-прадіда роблять на Великдень

На Великдень віряни намагаються дотримуватися низки обрядових елементів святкування
Depo.
12 квітня 2015 09:33
ФОТО: depo.ua
Що українці з діда-прадіда роблять на Великдень
Що українці з діда-прадіда роблять на Великдень

Великдень у пересічних громадян асоціюється з певними атрибутами - пасками та писанками.


Вважається, що найкращий час для варіння писанок - чистий четвер. Паски ж печуть протягом усього тижня.

За народними віруваннями, ту писанку, яку ви отримали першою на Великдень, слід зберегти, оскільки вона має чарівну силу - охороняє від злого ока, може запобігти пожежі або й припинити її.

Народ вірить, що в тому разі, якщо всю великодню службу вистоїш у церкві з крашанкою, усе уважно слухатимеш й не почнеш при цьому дрімати, то ця крашанка матиме дуже довгий "термін придатності" - не зіпсується навіть через багато років.

Пасхальна ніч в українських народних традиціях

У ніч перед Великоднем парубки розводили вогонь і стежили, щоб він горів усю ніч, світив янголам-хранителям, які зараз над землею низько літають і за порядком наглядають. Вогонь палили не тільки надворі - у кожному домі родина запалювала символічну свічку й підтримувала вогонь до самого ранку.

Священики цього дня одягають світлий церковний одяг замість повсякденного темного. До початку утрені священики, відповідно до стародавніх традицій, обкурюють церкву фіміамом. Це на знак ушанування благодаті, що люди отримали через Христове Воскресіння. Під час великоднього богослужіння в церкві запалюють усі світильники.

Люди ж цілими родинами відвідують службу та святять великодні кошики з пасками, крашанками та іншою їжею.

Потаємні бажання, загадані під час великоднього богослужіння, мають магічну силу, як і майже все, що пов'язане із цим чудовим святом. У відповідь на священикове "Христос воскресе!" треба не відповідати "Воістину воскресе!", а загадати заповітне бажання - і воно обов'язково здійсниться.

Вітати одне одного - христосуватися - люди починають одразу після великоднього богослужіння. Звичай велить цілуватися, обмінюючись крашанками. Приклад подають священики, які правлять службу (зазвичай великодню службу править не один, а кілька священиків).

Уживати алкогольні напої протягом цього періоду вкрай небажано. Старі люди говорять, що п'яницю Бог покарає - і буде людина ходити весь наступний рік наче вві сні або во хмелю.

Прийнято в цей день поминати померлих родичів або тих, про кого невідомо зараз нічого. Якщо родина все ще очікує зниклих членів, то слід заховати в сухому теплому місці шматок великодньої паски й три крашанки. Усе це треба прикрити висохлою материнкою, яка є символом вічної надії.

Після великоднього обіду люди йдуть на цвинтар - привітати померлих родичів зі Світлим Воскресінням Господнім, залишають на могилах родичів і друзів паски та крашанки, щоб діти забирали та поминали.

У деяких регіонах України зберігається звичай обливатися водою у великодній понеділок, він так і називається - обливальний понеділок. Здебільшого дістається дівчатам, оскільки хлопці в цей день не тільки дотримуються народних традицій обливання водою, а й користуються нагодою в такий спосіб позалицятися. Корені цієї "обливальної традиції" - у вірі в очисну силу води.