Роковини трагедії МН-17: Бойовики перешкоджали збирати уламки, бо будували дот

Авіакатастрофа рейсу МН-17, що сталася 17 липня 2014 року в небі над Торезом Донецької області, стала потужним випробуванням не лише для світових політиків, які несподівано для себе зіткнулися військовою агресією щодо мирних громадян Нідерландів, Малайзії, Австралії, Великобританії та Германії, а й для українських чиновників, котрі за лічені дні мали підготувати житло, перекладачів та надати міжнародним слідчим групам приміщення, де можна було б розпочати розслідування причин авіакатастрофи.

Фото: www.svoboda.org

"Медичні візки ми збирали по харківських лікарнях"

Відпрацьованої схеми, що саме і як робити у такій надзвичайній ситуації, не існувало. Поки світова спільнота вела перемовини з сепаратистами, щоб ті дозволили вивезти тіла та уламки літака з полів поблизу Тореза і Грабового, харківські чиновники в авральному режимі шукали волонтерів-перекладачів, які б супроводжували голландських, малайзійських слідчих, родичів загиблих та домовлялися з власниками готелів, аби розселили іноземців.

- За найскромнішими підрахунками, родичів загиблих могло бути від 380 до 600 осіб. Ми знайшли 612 волонтерів і 12 психологів, які володіють англійською та французькою мовами. Психологи так і не знадобилися, а слідчі мали своїх перекладачів, - розповідає Балута. - До того ж експерти повинні були проживати всі разом, тому ми домовилися розмістити їх у готелі "Харків Палас".

- Найбільше експертів та міжнародних слідчих - близько 450-500 осіб, працювало у Харкові в липні-серпні 2014 року - саме тоді з Донбасу у вагонах-рефрижераторах привезли найбільшу кількість тіл та останків. Був час, коли їх працювало 70-100 осіб. Найменша ж група міжнародних експертів складалася з 37 осіб, - каже колишній губернатор.

Майже все знаряддя іноземні слідчі привезли з собою, а транспорт - автомобілі, вантажні машини і підйомну техніку - надала українська сторона.

Фото: www.unian.net

- Медичні візки, які потрібні для перевезення фрагментів тіл, ми збирали по лікарнях харківської області, - зазначив колишній губернатор.

"Розгубленості в експертів не було, був біль"

- Працювали міжнародні експерти в ангарі на заводі Малишева за схемою по 6 годин, іноді - по 8. Щоб зайти до приміщення, іноземним фахівцям потрібно було пройти дезінфекцію, після роботи - також. Після закінчення зміни ми дезрозчинами обробляли вже сам ангар. А потім спеціальними мастиками натирали бетонну підлогу - щоб поверхня не була пористою. Мастика потрібна, щоб плівка, якою згодом накривали підлогу, щільно притискалася до поверхні й добре лягала на стиках. А ще щоб під час ходіння по плівці експерти, одягнені у комбінезони, не посковзнулися й не впали, - пояснив Балута.

Тіла весь час знаходились у рефрижераторах. На роботу з останками йшло від 45 хвилин до 1 години 15 хвилин. Спочатку експерти візуально оглядали пакет, потім його розкривали та робили рентгенівські дослідження.

Фото: cctv.cntv.cn

- Такі запобіжні заходи на випадок "презентів" від бойовиків ДНР?

- Так, ми побоювалися, що будуть якісь презенти, наприклад, радіоміни чи міни сповільненої дії. Тому був подвійний контроль, експерти використовували сканери. Але нічого, на щастя, не знайшли. До того ж рентген робили для пошуку сторонніх предметів, як от елементів обшивки літака, у самих тілах. Елементи ураження ракети "Бук" могли також знаходитися всередині трупів. Одного разу прилад зафіксував предмет, який нагадував гранату, а потім виявилося, що це шматок пляшки з-під віскі. Також рентген допомагав визначити, яка це кінцівка, тому що повністю збережених тіл було небагато, - пригадує Балута.

Потім останки перепаковували, поміщали у труни і відправляли до аеропорту. Тіла весь час перебували в рефрижераторах. Коли робота експертів закінчувалась, приїжджав губернатор із міжнародним представником, співробітником голландської поліції, і всі разом пломбували рефрижератор.

Фото: www.unian.net

- Звичайно, працювали в респіраторах, захисних костюмах. Запах був, але не той, що ви думаєте, - запах дезінфікуючих засобів. Його можна було відчути на підході до ангару. А трупного запаху я практично не відчував, хоча бував в ангарі щодня. У мене відклався в пам'яті один момент: після дев'ятого пакету був один маленький. І там простежувався овал голови, дитячої голови (Ігор Балута за освітою лікар-педіатр - ред.). І це настільки боляче, коли ти відчуваєш горе цих людей. Узагалі дитяча смерть це важко, а коли ти розумієш, через що це все сталося... Після трагедії я бачив ролики, у яких деякі сепаратисти раділи, що падає літак. Це дуже моторошно. Я уявляю, яку напругу відчували голландські експерти.

- Експерти були розгублені, зіткнувшись із цією трагедією?

- Вони професіонали і серед них було багато військових. Розумієте, професіоналів видно завжди - вони свою роботу виконували дуже чітко. Хоча, коли ми потім спілкувалися після роботи, ділилися враженнями - розгубленості в експертів не було, був біль. І відповідальність - на них дивилася вся Європа. Для себе міжнародні експерти зробили висновки, хто винен у цій трагедії, але публічно уникали коментарів. Вони чудово розуміли причини катастрофи - з ними одразу прибули військові балістики.

Фото: zik.ua

"На наших складах вдалося зібрати 72% літака"

Предмети з літака також сортували за певною схемою: зовнішня чи внутрішня оболонка літака, особисті речі загиблих.

- На наших складах вдалося зібрати 72% літака. Спочатку ж планували скласти Боїнг у Києві або в Харкові. У нас є ангар на авіазаводі, який підійшов би. У такому випадку роблять повну репліку, копію літака, і на неї накладають ті залишки літального апарату, які є. Потім іноземні експерти вирішили, що робитимуть це не на території України, а в Європі, і тому наше завдання було лише впорядкувати знайдені запчастини: ліве крило, праве крило, хвіст...- розповів Ігор Балута.

- А чому не вдалося скласти всі елементи Боїнга?

- Бойовики перешкоджали збору фрагментів тіл і літака. Якщо дивитися на епіцентр катастрофи літака, то на північному сході перебувала птахофабрика. А поруч із нею - опорний пункт, дот, де сепаратисти рили траншеї і перший місяць взагалі не пускали голландських фахівців. Територія біля птахофабрики становила від 25% до 40% площі, на якій знаходилися уламки Боїнга. Бойовики вперше дозволили обстежити територію тільки через два місяці після авіакатастрофи. І то там проводили огляд їхні люди, працівники донецького МНС.

- Багатьох неприємно вразило, що в перші дні після трагедії місцеві жителі з Грабового, Тореза тягли з полів усе, що можна: мобільні телефони загиблих, косметику, речі ...

- Це справді було, тому голландці створили спеціальну групу, яка ходила з перекладачем по селах. Голландці обійшли всі населені пункти, усі вулиці, будинки, вони говорили: "Подивіться, будь ласка, раптом у когось є речі загиблих, ми будемо тут через тиждень". Іноземці поводилися дуже коректно - вони розуміли, у чому суть. І місцеві потім стали повертати вкрадені з полів речі.

Фото: zn.ua

- Охоче чи неохоче?

- Самі приносили. Багато речей повернули, був годинник, гаманці з кредитними картами, сумочки, іграшки, фотографії. Це мені розповіли наші дівчата, які працювали перекладачами в тих групах, і голландці. І потім експерти, уже взимку, подякували місцевим жителям за повернені речі загиблих у Боїнгу.

Розслідування катастрофи продовжується

16 липня Верховна Рада України ухвалила Постанову про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, національних парламентів держав світу щодо створення міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за злочин, пов`язаний зі збитим літаком авіакомпанії Malaysian Airlines, що здійснював рейс MH-17 17 липня 2014 року.

Заступник начальника Головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков заявив, що Спільна міжнародна слідча комісія має у своєму розпорядженні докази, які дають змогу притягнути до відповідальності певних осіб, причетних до збиття 17 липня 2014 року над Донбасом малайзійського авіалайнера.

У свою чергу офіційний Кремль різко виступає проти створення міжнародного трибуналу. Більше того, 16 липня під час телефонної розмови Президент РФ Володимир Путін "роз`яснив" прем`єр-міністрові Нідерландів Марку Рютте "контр продуктивність" міжнародного трибуналу щодо катастрофи малайзійського Боїнга.

Слідство у справі йде до завершення.

Довідка. 17 липня 2014 року в небі над Донецькою областю був збитий літак Boeing-777 компанії Malaysia Airlines, що виконував рейс Амстердам - Куала-Лумпур. За попередніми даними, літак було збито із зенітно-ракетного комплексу "Бук". Всі 298 осіб, які перебували на борту, загинули. Переважна більшість з них - 194 пасажири були громадянами Нідерландів, 38 - громадянами Австралії.

Літак впав у районі Шахтарська в зоні, що контролюється бойовиками. Тіла загиблих перевезли до Нідерландів для проведення впізнання та експертиз. 24 липня Україна делегувала розслідування катастрофи літака Нідерландам.