Рік декомунізації: як Харків із боями позбавлявся від радянського минулого

21 травня виконується рік із набрання чинності закону про декомунізацію - за цей час мапа Харкова суттєво змінилася

Рік декомунізації: як Харків із боями по…

9 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла пакет із чотирьох законів про декомунізацію, таким чином долучившись до практики, поширеної серед країн колишнього соцтабору та деяких пострадянських республік. 15 травня документи підписав президент Петро Порошенко, а 21 травня вони офіційно вступили в силу. Згідно з законами, під заборону в Україні, зокрема, потрапляла комуністична символіка - радянські герби, прапори та пам'ятники, гімни СРСР та УРСР, гасла компартії і топоніми, пов'язані з тоталітарним режимом. На виконання закону Верховна Рада дала місцевим радам півроку.

У Харкові перейменуванням зайнялася топонімічна комісія при міськраді. "Ми проводимо аналіз закону і наших дій у зв'язку з його прийняттям. Навіть кількісно складно сказати, скільки топонімів потрібно змінити. За попередніми підрахунками, їх близько 200", - повідомив наступного дня після прийняття закону секретар комісії Олексій Хорошковатий.

У червні міська влада звернулася до парламенту для того, щоб продовжити терміни виконання закону. "На це потрібні великі кошти", - запевнив віце-мер Ігор Терехов.

У липні в місті нарахували 41 будівлю, з якої необхідно демонтувати комуністичну символіку, шість пам'ятників і п'ять меморіальних дощок, що підпадають під дію закону, а також 163 вулиці (ще 77 - під питанням), які підлягають перейменуванню. Крім того, в міськраді заявили про необхідність змінити назви більшості районів міста.

Рік декомунізації: як Харків із боями позбавлявся від радянського минулого - фото 1

Із заводу "Турбоатом" знімають мозаїку із зображенням Леніна та Маркса

У листопаді, коли до кінця терміну, відведеного Верховною Радою, залишалися лічені дні, в Харкові організували громадські слухання щодо перейменування. У теорії кожен житель міста з паспортом міг прийти на збори свого району та проголосувати "за" або "проти" того чи іншого запропонованого варіанту.

Однак, вже перші загальноміські слухання, проведені 11 листопада в ККЗ "Україна", ознаменувалися скандалом. Активісти, які стверджували, що на захід насильно звезені бюджетники та працівники комунальних підприємств, понад дві години вимагали від головуючого в лічильній комісії віце-мера Ігоря Терехова включити до її складу своїх представників і висували власні варіанти з перейменування. Особливе роздратування в них викликали пропозиції міської влади перейменувати Жовтневий район міста на Жовтневий, Дзержинський - на Дзержинський, а Фрунзенський - на Фрунзенський. У підсумку слухання були перенесені на наступний день.

12 листопада пристрасті розпалилися ще більше - вже на самому початку зборів зав'язалася бійка між місцевими активістами, які намагалися прорватися на сцену, і молодиками  в камуфляжі, які її охороняли. Зрештою Терехов перервав слухання і заявив, що рішення про перейменування топонімів буде приймати міськрада.

Видео: Корень в квадрате

Резонансне "перейменування" в мерії провели вже наступного дня.

"Дзержинський район буде перейменований на честь лікаря-невролога і психіатра, доктора медичних наук, професора Владислава Едмундовича Дзержинського (брата Фелікса Дзержинського - прим). Фрунзенський район отримає назву на честь лейтенанта Тимура Михайловича Фрунзе - льотчика-винищувача 161-го винищувального авіаційного полку. Жовтневий район носитиме назву місяця, в якому Україну звільнили від фашистських загарбників", - незворушно відзвітували в міськраді.

Через тиждень, за день до цейтноту, міськрада на сесії ухвалила рішення про зміну назв 173 вулиць, чотирьох парків і станції метро. Так наприклад, проспект Леніна було перейменовано на Науки, проспект Ілліча - на Новобаварський, проспект 50-річчя СРСР - на Ландау, вулицю Петровського - на Ярослава Мудрого, вулицю Енгельса - на Різдвяну, вулицю Карла Маркса - на Благовіщенську, бульвар Слинька - на Жасміновий бульвар, площу Руднєва - на Героїв Небесної Сотні, парк Артема - на Машинобудівників, вулицю Спартака (марксистської організації "Союз Спартак")… на Спартака (на честь вождя і лідера рабів за часів повстання проти Римської республіки). Станцію метро "Радянська" перейменували на "Майдан Конституції".

Рік декомунізації: як Харків із боями позбавлявся від радянського минулого - фото 2

Колишня станція "Радянська". Фото В'ячеслава Мавричева

У той же час питання з районами "зависло в повітрі".

"Райони будуть перейменовані розпорядженням Харківського міського голови, коли я вивчу це питання", - зазначив міський голова Геннадій Кернес.

Незважаючи на це, 3 лютого 2016 року міськрада все ж таки змінила назву трьом районам Харкова: Ленінський став Холодногорським, Орджонікідзевський - Індустріальним, а багатостраждальний Дзержинський - Шевченківським. Перейменували також ще 48 вулиць, наприклад, вулицю Анрі Барбюса – на Юри Зойфера, вулиця Котлова – на Велику Панасівську, а вулиця Раднаркомівську – на Жон Мироносиць.

Крапку в декомунізації поставив губернатор Ігор Райнін. 17 травня 2016 року він підписав розпорядження, згідно з яким райони міста отримали географічні назви: Жовтневий став Новобаварським, Комінтернівський – Слобідським, Фрунзенський – Немишлянським, Червонозаводський – Основ'янським (таким чином, без змін лишилися тільки Киїйвський та Московський райони). Перейменовані були й п’ять станцій метрополітену, назви яких викликали серед городян гарячі дискусії: Маршала Жукова – на Палац спорту, Метробудівників імені Ващенка – на Метробудівників, Площа Повстання – на Захисників України, Пролетарська – на Індустріальну, Радянської Армії – на Армійську. Крім цього, назву змінили гідропарк (Жовтневий - на Удянський), а також 52 вулиці й провулки. Серед них: проспект Маршала Жукова - на Петра Григоренка (у червні 2015 року Райнін казав, що назва залишиться без змін), проспект Правди – на Незалежності, вулиця Соціалістична – на Волонтерську, майдан Міліціонера – на Національної гвардії, вулиця Павла Лебедєва – на В'ячеслава Чорновола.

Рік декомунізації: як Харків із боями позбавлявся від радянського минулого - фото 3

Влад Зубенко, на честь якого перейменували одну з "комуністичних" вулиць Харкова

Не обійшлося й без курйозів – наприклад, перейменували й вже перейменовану вулицю Червоноармійську, котрій міськрада, всупереч законам про декомунізацію, минулого року дала ім'я Миколи Конарєва - міністра шляхів транспорту СРСР, який чотири роки був членом ЦК КПРС. Розпорядженням губернатора вулиця отримала назву на честь загиблого Героя Небесної Сотні, харків’янина Євгена Котляра. Ім’я іншого загиблого євромайданівця з Харкова, Владислава Зубенка, отримала вулиця Тимурівців.

"Я думаю, що ми ставимо на цьому крапку. Не жирну крапку. Ми й далі будемо вивчати цю ситуацію", - підсумував рік декомунізації голова Харківської ОДА Райнін.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook