Побиття, тортури та викрадення: Що відбувається в Білорусі

Третій місяць увага правозахисної спільноти прикута до Білорусі, де вже четвертий місяць не вщухають протести. Жорстокі побиття, затримання, катування – це ті реалії, в яких доведеться жити білоруським протестувальникам.

Перші протести розпочалися у травні 2020 року напередодні президентських виборів. Вони були пов’язані з арештами опозиційних кандидатів та їх недопущенням до виборчого процесу. Ситуація загострилася після 9 серпня, коли Олександр Лукашенко у черговий раз був оголошений переможцем президентських перегонів. Люди вимагали його відставки та проведення нових, чесних виборів. І тут стало зрозуміло, що статус "останнього диктатора Європи" дають не просто так. Уряд кинув усі сили на придушення мирних протестів та переслідування їх учасників.

Влада має намір придушити протести в будь-який спосіб

Акції протесту в Білорусі тривають досі. Основні – на вихідних, менш численні – щодня. Розгін демонстрантів здійснюється вкрай брутальними методами. У хід йдуть гумові кулі, сльозогінний газ та водомети, а побиття демонстрантів уже давно стали звичним явищем. Силовики регулярно затримують учасників мирних протестів. Причому під роздачу можуть потрапити не тільки демонстранти, а й випадкові перехожі. Самі затримані згодом розповідають про насилля, тортури та знущання з боку силовиків. За даними експертів ООН з прав людини, вже на 1 вересня було задокументовано понад 450 випадків катувань та жорстокого поводження із затриманими, включаючи сексуальне насильство та зґвалтування жінок та дітей. Як зазначила речниця Amnesty International в Україні Катерина Мітєва, учасники протестів розповіли правозахисникам чимало жахливих історій. За їх словами, під вартою людей змушували лежати в багнюці, а співробітники міліції штовхали і били їх кийками.

"Вони описували, як їх роздягали догола і піддавали садистським побиттям, поки вони чули крики інших жертв, – розповіла Мітєва. – Ці факти свідчать про широке застосування тортур та інших видів жорстокого поводження з боку білоруської влади, яка має намір будь-якими засобами придушити мирні протести. Співробітники міліції також стріляли гумовими кулями і сльозогінним газом в натовп мирних демонстрантів і демонстранток, били їх кийками та застосовували водомети. Білоруська влада явно побоюється свободи мирних зібрань та повсюдно криміналізує її, намагаючись притягнути до відповідальності сотні людей".

За даними правозахисного центру "Весна", у Білорусі вже 121 людина була визнана політичним в’язнем. Серед затриманих є громадські та політичні діячі, активісти, журналісти, правозахисники, волонтери. Міліція та КДБ не повідомляють жодної інформації про затриманих. У жовтні у місцях несвободи знаходився вже 101 політв'язень, проте їхня кількість продовжує зростати. Проти більш ніж 700 осіб були порушені кримінальні справи. За весь час мирних протестів силовики затримали понад 16000 людей.

"Олександр Лукашенко під час передвиборчої кампанії свавільно усунув і своїх конкурентів, – розповіла Мітєва. – Віктор Бабарико та Сергій Тихановський і досі перебувають у СІЗО через політично вмотивовані справи. Пізніше білоруська влада вдалася до арештів у стилі викрадення, щоб розправитися зі своїми опонентами. Очевидці стверджують, що чоловіки в масках силою заштовхали у фургон координаторку штабу Бабарика Марію Колеснікову і вивезли її до кордону з Україною. Нині вона також перебуває у СІЗО".

Люди опинилися у смертельній загрозі

Першою жертвою силовиків став 34-річний активіст Олександр Тарайковський. Він загинув 10 серпня під час акції протесту. 12 серпня в Гомелі помер 25-річний Олександр Вихор. За попередніми даними, смерть настала внаслідок багатогодинного очікування в автозаку. Погода у той момент була спекотною, а центри тимчасового утримання були переповнені. 19 серпня у військовому шпиталі Мінська помер 43-річний Геннадій Шутов. По ньому відкрили вогонь силовики під час акції протесту 11 серпня. 22 серпня у мінському парку знайшли повішеним Микиту Кривцова. Він як десять днів вважався зниклим безвісти. 3 жовтня в лікарні помер 41-річний Денис Кузнєцов. До медзакладу він потрапив з ізолятора на Окрестіна з численними травмами.

Недавня загибель 31-річного художника та активіста Романа Бондаренка стала черговою смертю, яка збурила громадське суспільство. 11 листопада Бондаренка схопили невідомі особи на подвір’ї власного будинку. Вони були вбрані у цивільний одяг, а обличчя були прикриті масками. Як згодом розповіли свідки, ті люди знімали звідусіль біло-червоно-білі стрічки. Це і привернуло увагу Бондаренка. На нього напали та відвезли з дому на мікроавтобусі, схожому на ті, що використовують силовики. Згодом Бондаренка доставили до лікарні. Чоловіка сильно побили, його стан був вкрай тяжким. Наступного дня, не приходячи до тями, Бондаренко помер. навіть сам Лукашенко не втримався від коментарів з приводу смерті активіста: він заявив, що загиблий на момент смерті був сильно п’яним. Цю версію спростували лікарі "швидкої". А в МВС назвали цю подію "дворовим конфліктом" і "конфронтацією поглядів", а нападників – "небайдужими громадянами".

"У Білорусі відбувається страшна ситуація, – підкреслила засновниця та керівниця антикризового центру "Білоруський дім" в Україні, представниця білоруської діаспори Олена Філатова. – У Білорусі влаштували геноцид проти власного народу. Все це відбувається через силові структури та силовими методами… Люди, які виходять на вулицю, вони опиняються під смертельною загрозою. Недавня ситуація з Романом Бондаренком показала, що людина не може бути в безпеці навіть на подвір’ї власного дому. Його забили силові структури, це достеменно відомо. І вся світова спільнота обурена цим випадком".

Як зазначають в Amnesty International, білоруська влада вже неодноразово використовувала таких людей в цивільному для нападів на демонстрантів та активістів. Причому ці особи носять маски, що не дозволяє їх ідентифікувати. За словами Мітєвої, є підстава вважати, що цим замаються співробітники служби безпеки. Проте жоден з нападників так і не був офіційно ідентифікований або притягнутий до відповідальності.

До білоруськомовних – "особливе" ставлення

"У цій ситуації жодна людина в Білорусі не може перебувати в безпеці, – розповіла Філатова. – Її можуть забити на смерть у будь-якому місті. Порушення у виконанні тих наказів, які дозволяють використовувати проти мирного населення зброю, які дозволяють використовувати світло-шумові гранати. Нам відомо, що вони також дуже шкодять здоров’ю і наносять серйозні травми. Є величезна кількість фотографій, де людині нанесена така травма, яка вже не дає їй повноцінно виконувати якісь базові речі. Шкода здоров’ю дуже серйозна. У цьому сенсі головне порушення – це порушення права людини на життя. Це конституційна норма, яка закріплена в Білорусі. Але на сьогодні, на жаль, люди не захищені. І з боку держави не робиться жодного кроку, щоб гарантувати людині право на життя".

За її словами, на сьогоднішній день не існує офіційної інформації щодо кількості постраждалих. Але згідно з даними центру "Весна", 27 тисяч білорусів потрапили під репресії. Травми отримали кілька тисяч людей. Філатова розповіла, що після затримань людей починають бити вже в автозаку. До місць утримання під вартою вони приїжджають вже з травми, де знову піддаються побиттям.

"Люди розповідали, що білоруськомовні білоруси помічаються хрестом, – розповіла Філатова. – І до них "особливо" ставляться – б’ють більше за інших. Люди, які беруть участь у страйках, також зазнають катувань. І таким чином влада намагається "перевиховати" людей через силу, щоб вони змінили свої погляди. Тобто коли людина потрапляє до рук силових структур – починаються катування. І це, на жаль, стосується кожного. Тому коли йде пропозиція перевірити документи в однієї державної організації, люди реагують достатньо погано. Тому що це свідчить про те, що вона, скоріше за все, буде закатована".

Ситуація в країні наскільки загострена, що змушує людей шукати притулку за кордоном. За словами Філатової, тільки за останні три з половиною місяці до України в’їхало близько 25 тисяч білорусів. Представники "Білоруського дому" тут знаходять їм житло, забезпечують харчуванням і супроводом психолога, допомагають виїхати в інші країни. "Білорусам необхідна увага міжнародної спільноти й рішуча позиція проти попередньої влади, – підкреслила Мітєва. – Насамперед це дипломатичний тиск: це невизнання результатів виборів у Білорусі,  що уже зробили країни Європейського Союзу. Це висловлення чіткої позиції на міжнародних майданчиках. Україна також приєдналася до західних країн, які не визнали Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі".

Санкції проти Олександра Лукашенка та низки білоруських високопосадовців вже запровадили ЄС, Велика Британія, Канада, Литва, Латвія та Естонія. Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає. Він, як і раніше, шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна.