Сергій Жадан: У поняття "фашистське суспільство" кожен вкладає щось своє

Коротка розмова із Жаданом пройшла під час "Дебатів про Європу", що 11-12 грудня проходили у харківській Муніципальній галереї. Письменник став партнером заходу в Харкові, куди в ці дні з'їхалися більше 30 знаних європейських митців та інтелектуалів для того, щоб обговорити питання спільного майбутнього України та Євросоюзу.

- Сергію, які перспективи для примирення Донбасу та решти України?

- Я думаю перспективи не дуже втішні, але вони є. Навіть, якщо вони мінімальні, за них потрібно хапатися, потрібно думати, як їх реалізувати. Насправді, дуже складно. Якщо говорити серйозно і відверто, перспективи не виглядають райдужними. Питання навіть не у якомусь військовому вирішенні та політичних компромісах, а питання в тому наскільки ми в принципі готові жити з людьми, які зараз знаходяться з того боку фронту.

- Які, на Вашу думку, є моменти, що об’єднують донбасців із рештою українців?

- Багато речей сталися й стаються до сьогодні, які є неприйнятними для людей. Скажімо, момент переходу на бік ворога, момент державної зради, момент підтримання тих чи інших речей, які лежать у площині воєнних злочинів. Однак спільне я бачу в нашому довоєнному існуванні. Україна існувала 24 роки без війни, Україна не воювала і не збиралася, як на мене, воювати. Було дуже багато речей, які нас поєднували. Потрібно згадати про ці речі, потрібно якимось чином їх актуалізувати, нагадати про них людям, які про них забули. Тому що все-таки тих речей, які об’єднують, їх набагато більше.

Зрозуміло, що з людьми, які перейшли якісь межі, буде сьогодні дуже важко знаходити якісь точки дотику, точки перетину. Тут навіть проблема не в тому, чи ми зможемо це знайти, проблема в тому, що ми просто приречені на цей пошук.

- Чи варто Україні сподіватися на якусь допомогу Євросоюзу у вирішенні питань на сході країни?

- Це та теза, яку я й раніше говорив, це те, що є очевидним: не треба ні на кого покладатися. Треба покладатися перш за все на себе і розраховувати, що в якихось моментах тебе хто також підтримає. Слід, очевидно, розраховувати на якусь підтримку Європи, але сподіватися, що Європа вирішить за нас наші біди й наші проблеми, не слід. Це неправильно і просто не конструктивно, не прагматично й нераціонально.

- Що є спільним для громадян України, європейців і мешканців Донбасу?

- Більшість речей людей поєднує. Люди керуються в принципі подібними якимись бажаннями, подібними прагненнями, дуже подібними переконаннями. Бажання жити в зоні комфорту, бажання мати свої свободи і права, бажання жити у відкритому демократичному суспільстві – це поєднує всіх. Навряд чи хтось хоче жити у фашистському суспільстві. Інша річ, що ми вкладаємо у поняття "фашистське суспільство". І тут починаються розбіжності, тут є початок наших дискусій. Тому що кожен вкладає щось своє.

Довідка Depo.Харків. Сергій Жадан – харківський поет, письменник, перекладач, громадський активіст. Один із найбільш впливових українських інтелектуалів. Народився в Старобільську Луганської області. Автор романів "Депеш Мод", "Ворошиловград" (книга року 2010 з версією ВВС), "Месопотамія", поетичних збірок "Цитатник", "Ефіопія", "Життя Марії" та інших. Із 2000-го року - президент Асоціації українських письменників. Активний організатор українського літературного життя, учасник мультимедійних арт-проектів і акцій громадянської непокори (у тому числі - один з координаторів харківського Євромайдану взимку 2013-2014 років, комендант наметового табору в Харкові під час Помаранчевої революції 2004 року, організатор акції проти закону "Про захист суспільної моралі" 2011 року). Кандидат філологічних наук.

"Debates on Europe 2015. Сусідство в Європі - перспективи спільного майбутнього" - серія конференцій, які в різних містах Європи проводять Фонд С. Фішера, Німецька академія мови та поезії і Культурний фонд Allianz (S. Fischer Stiftung, Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung и Allianz Kulturstiftung). Головний європейський медіапартнер - Eurozine, мережа європейських культурних журналів.

Участь у "Дебатах про Європу" в Харкові беруть участь більше тридцяти європейських інтелектуалів: письменники, журналісти, науковці та громадські діячі з України, Німеччини, Австрії, Данії, Швеції, Литви, Латвії, Естонії, Білорусі, Росії, Боснії і Герцеговини. Серед них - письменники Інго Шульце, Сергій Жадан, драматург і режисер Маріус Івашкевічус, поет і психіатр Борис Херсонський, скандально відома луганська поетеса Олена Заславська, художник Сергій Захаров (Мурзилка), який побував в полоні у "ДНР" за картонні фігури в Донецьку, історики Ярослав Грицак, Міхаель Столайс, редактор OSTEUROPA Фолькер Вайксель, журналісти-міжнародники Олена Фанайлова, Сергій Іванов, Сенад Печанін, Інго Петц, колишній заступник міністра культури України Олеся Островська-Люта та інші.