Підпал, напади і суди: Як харківські активісти боронять волонтерський пункт від Кернеса

Намет встановили за часів Євромайдану на тому самому місці, де проходили масові напади тітушок на мітинги, а також де розпочалася Революція гідності в Харкові. І з тих пір там ведеться непереривна волонтерська робота.

По-перше, намет постійно нагадує про війну на Донбасі, яку часто воліють не помічати. По-друге, там збирають допомогу для військових. Проте за шість років стало зрозуміло, що його існування не всім до вподоби. І в першу чергу – міській владі. Досить серйозна атака на волонтерський намет була здійснена в травні 2019 року. Тоді харківська міськрада підготувала судовий позов з вимогою демонтажу волонтерського пункту. Однак досягнути бажаного не вдалося: суд вирішив залишити без задоволення позов щодо обмеження права на мирне зібрання із використанням намету.

"Якщо ми живемо в демократичному суспільстві, ми маємо право на пікет, на протест, на мирні зібрання, – підкреслив співкоординатор харківського Євромайдану Борис Редін. – Для того, щоб проводити мирні зібрання, нам не потрібно жодного дозволу – достатньо просто про це повідомити. Кернес спробував нас прибрати. Але ми виграли суди. А чому виграли? А тому, що ми діємо згідно із законодавством, нічого не порушуємо, діємо на захист України. Але комусь це муляє. Хтось хоче нас прибрати. Або загнати кудись за стіну чи ще щось. Але ми стоїмо на тому самому місці, де починалися напади на адміністрацію. Там дуже багато людей ходить, вони це все бачать. Ми стоїмо, як прапор. Трималися, тримаємося і будемо триматися. А хто хоче нас прибрати і чого – вони самі того не розуміють".

За словами учасника харківського Євромайдану Сурена Кочаряна, влітку була реальна спроба прибрати намет. Яка, при цьому всьому, робилася нібито "від імені народу". Крім того, волонтерам довелося зіткнутися з неодноразовими підпалами, нападами на активістів та різноманітними нападками в соціальних мережах.

"Я сам там відчергував два роки, – розповів Кочарян. – Були всякі підходи, провокації. Про деякі ми не оголошуємо. Не хочеться накаляти ситуацію. Бо Харків – непросте місто. Таке відбувається часто. Якщо не підпал, то напад на наших чергових, це навіть було зафіксовано. Досить часто нападали. І, до речі, якось поліція не дуже жваво реагувала, хоча це центр міста. Через нагнітання ситуації хотіли прибрати наш намет. Бо він буцімто заважає ремонту або тому, що нагадує про війну. Ніби її немає. Крім того, були люди, які чесно кажучи, явно були спеціально підіслані, щоб спровокувати ситуацію".

"Одного разу наїхали машиною, побили стенд, – згадував Редін. – Але машину побили більше за нього. Всяке було. Ми стоїмо на людному місці. І є люди, які не хочуть нас бачити. Ясна річ, що це буває регулярно, але я не приділяю цьому великого значення. Мені більше до вподоби випадки, коли ми проводили якісь великі акції".

На жаль, до сьогодні залишається актуальним питання безпеки. Особливо під час нічних чергувань. Волонтери наголошують, що у випадку провокацій охорона намету буде посилена. Також будуть залучатися нові люди, які готові взяти на себе чергування. Крім того, в разі потреби до захисту намету може долучитися і юридична служба.

"Щодо захисту намету, ми будемо слідкувати за ситуацією, – підкреслив Кочарян. – Ми бачимо, що зараз це йде навіть не з боку Кернеса. Він, звісно, буде намагатися робити різні провокації. Але він поки заспокоївся. У нього зараз інша проблема – все про Жукова не може забути. А щодо загрози намету, то останній допис, який я бачив, може йти від так званої "Зе-команди". Під яким "соусом" це буде, поки що незрозуміло. Але такі варіанти є. Так що будемо гуртуватися, будемо слідкувати за ситуацією".

За словами волонтерів, перехожі реагують на намет по-різному. Хтось просто пройде повз, а хтось підійде та поцікавиться. Активісти називають Харків дуже пасивним містом. Причому зараз не всі харків’яни розуміють, для чого намет взагалі потрібен. Бо навіть люди, які є симпатиками Майдану, говорили, що він вже виконав свої задачі.

"Намет стоїть саме тому, що він як форпост, – говорить Редін. – Доки ми тут стоїмо, доти ситуація незмінна. Я вам гарантую, що якщо, не дай боже, нас знесуть – очікуйте велику атаку на Харків. Ми самі по собі не підемо. Це однозначно. Якщо з нами щось трапиться – я не знаю… Можете продавати квартири, підшукати собі місце для переселенців тощо. Бо це ознака того, що Харків готують до здачі. І з таких речей все починалося на Донбасі. Люди не вірили, допоки вони (путінські бойовики, – не прийшли) не прийшли".

За його словами, у Росії залишаються плани розділити Україну, і Харків в цьому плані відграє не останню роль. Причому намет є своєрідним маркером, стабілізуючим фактором, який просто неможливо оминути. Волонтери переконані, що це місце треба захисти, що не можна здавати свої позиції. Інакше це буде дуже негативний сигнал для всього міста. І хороший – для Москви.