ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Перший протест та знищена церква: Де у Харкові шукати "судову" площу

На нинішньому майдані Героїв Небесної Сотні гуляли свята, судили злочинців та боролися з робітничими повстаннями

Depo.
31 березня 2018 18:00
ФОТО: depo.ua

Майдан Героїв Небесної Сотні – площа в історичній частині Харкова. Вона розташована між Московським проспектом, вулицею Плеханівською й проспектом Гагаріна. Історія цієї площі нараховує більше двох століть і зберігає таємниці робітничих повстань та радянської брехні.

Від Михайлівської площі до майдану Героїв

Площа, яка тепер називається Майданом Героїв Небесної Сотні, з'явився в Харкові наприкінці ХVІІІ століття. Раніше це був в'їзд у місто, але із будівництвом Михайлівської церкви тут з'являється площа, яка отримує таку ж назву. У святкові дні площа була місцем народних гулянь, тут виступали мандрівні циркові трупи. На початку ХІХ століття на Михайлівській почали торгувати сіном, тож в народі її перейменували на Сінну площу. У другій половині ХІХ століття площу знову перейменовують. Цього разу – на честь генерала Російської імператорської армії Міхаїла Скобелева, який прославився під час російсько-турецької війни 1877-1878 років. А після більшовицького перевороту майдану дають ім'я революціонера Миколи Руднєва. Більшовики стверджували, що й могила організатора терору українського народу облаштована тут. У 2015 році, після декомунізації, площу назвали на честь загиблих Героїв Небесної Сотні.

Історія знищеної церкви

Михайлівська церква, яка, власне, і дала життя майдану, була зведена ще 1711 року. Тоді її називали однією з найкрасивіших дерев'яних споруд міста. Наприкінці століття поруч із дерев'яною церквою звели кам'яний храм Архангела Михаїла, тоді ж почали розбудовувати Михайлівську площу. Простояла церква майже два століття. Але за часів радянської влади її закрили. Будівля занепала, і в 1970-х роках її знесли. За часів незалежної України на цьому місці планували звести новий храм, але поки це залишилося лише у планах.

Перший робітничий протест у Харкові

Саме на Михайлівській площі сталися ключові події першого в історії міста бунтівного повстання робітників і ремісників. Це сталося 17 квітня 1872 року. Причиною був арешт поліцейськими містян, які брали участь в святковому гулянні. Обурені арештами робітники і ремісники подалися до будівлі поліцейської дільниці і вимагали звільнення затриманих. Не зумівши розігнати присутніх, поліцейський пристав наказав пожежному обозу виїхати в кар'єр на площу, просто в натовп. Тоді під копитами коней чимало людей загинуло, ще більше отримали поранення та каліцтва. Серед них – жінки і діти.

Ця подія буквально сколихнула громадськість. Харків'яни розгромили канцелярію поліції і квартири поліцейських чиновників, а потім рушили до поліцейської частини на Миколаївській площі. Аби придушити обурених мітингувальників, мобілізували всю поліцію міста, пожежний гарнізон і війська, викликані з інших міст. Щоб заспокоїти громадськість, харківський губернатор наказав почати судове слідство у справі поліцейського пристава. Влітку 1873 року його почали судити. Проте Феміда не знайшла в діях пристава складу злочину і виправдала його.

Як відомий архітектор звів у центрі площі судовий будинок

У самому центрі Майдану Героїв Небесної Сотні стоїть будинок Апеляційного суду Харківської області. Його звели на початку минулого століття за проектом видатного архітектора Олексія Бекетова. Будівлю судових установ (перша назва споруди, – Ред.) зводили три роки, і урочисто відкрили у 1902-му. Подейкують, що будинок спорудили саме тут через згаданий вище бунт робітників, аби в подальшому уникнути буйних зібрань. Після Визвольних змагань початку ХХ століття і перемоги "червоних" будівлю суду передали військовому відомству, тож сюди почали приїздити більщовицькі армійські керівники: Клим Ворошилов, Семен Будьоний, Григорій Котовський та навіть Йосип Сталін.

Фейкова могила радянського ката

Саме на цьому майдані була могила більшовика Миколи Руднєва – до 2015 року площа носила його ім'я. Стверджували, що 1919 року, після смертельного поранення і першого поховання в російському Царицині, Руднєва перезахоронили в Харкові на тоді ще Сінній площі. Поруч поставили й пам'ятник. І якщо пам'ятник активісти "декомунізували" ще 2015 року, то могильна плита залишається на площі й досі.

Після перейменування майдану заговорили про перепоховання останків Руднєва. Активісти наполягали – треба провести ексгумацію та прибрати могилу радянського революціонера з майдану Героїв Небесної Сотні.

Рішення про перепоховання у міськраді ухвалили 30 листопада 2017 року. А вже за п'ять днів могилу розкопали. І тут з'ясувалося, що останків Руднєва в землі немає. У могилі більшовика знайшли лише сміття. Прибрати могильну плиту у міськраді обіцяють цієї весни. Активісти ж пропонують створити на площі відкритий простір в пам'ять про загиблих героїв Майдану.

Більше новин Харкова читайте на Depo.Харків

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook