Нові хвороби та посилення соціальної нерівності: Як пандемія коронавірусу змінила мешканців Харкова

Багатьом довелося змиритися з тим фактом, що життя вже не буде таким, як раніше – пандемія залишила свій слід на кожному його аспекті, починаючи від фізичного та ментального здоров'я та закінчуючи соціальними інститутами. Але якими були ці зміни і чи всі вони були виключно негативними – на ці питання Depo.Харків відповідають медик, психотерапевт та соціолог.

Пандемія вдарила по здоров’ю та змінила звичний ритм життя

Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила пандемію коронавірусу надзвичайною ситуацією, а саме захворювання – найбільшим викликом всьому людству. Як розповіла національна експертка в сфері громадського здоров'я Олена Лукашевич, масштаби захворюваності на COVID-19 в Україні були нижчими, ніж у низці економічно розвинутих країн на кшталт Великобританії чи США. Проте пандемія кардинально змінила життя українців – починаючи від стану здоров'я та закінчуючи їх щоденними звичками.

На фото: Олена Лукашевич

"Найперше та найголовніше, наслідки чого ми побачимо трохи згодом – це переїдання, – розповіла Лукашевич. – Українці стали більше їсти і суттєво менше рухатися. Це визнають не тільки дієтологи, а й сімейні лікарі. Причому більше їдять не тільки ті, хто заїдає стрес солоденьким, це також стосується людей, що ведуть умовно здоровий спосіб життя. На стрес ми реагуємо по-різному. Хтось його дійсно заїдає, а хтось шукає якийсь вид активності. А оскільки ми були на карантині, то останнє не всім вдавалося, і ми потихеньку починали споживати більше їжі. Ми менше рухалися і, відповідно, запаси жирових відкладень збільшилися".

На початку пандемії українці опинилися у стресовій ситуації, і одна з початкових реакцій – заїсти його, краще чимось солодким. Тому не дивно, що в перші тижні карантину з полиць супермаркетів масово зникав не тільки туалетний папір та консервація, а й різноманітні солодощі та випічка. За словами Лукашевич, хронічний стрес по-іншому запускає гормональну систему і організм починає запасатися зайвими кілограмами. Навіть здорова їжа у великих об’ємах здатна призвести до набору маси. За весь час пандемії майже 40% людей по всьому світу стали потерпати від переїдання та надмірної ваги. Більше того, від ожиріння та супутніх хвороб помирає навіть більше людей, ніж від голоду.

Торкнулася ця проблема й України. Як зазначила Лукашевич, кожен четвертий українець має ожиріння. Усе більше молодих людей звертається до лікарів з патологіями, викликаними надмірною вагою. Наприклад, захворюваннями опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи – їхні показники зросли майже на третину. Зростає кількість випадків захворювання органів дихання. Чимало пацієнтів, які перенесли СOVID-19, звертаються до медиків з хронічними обструктивними захворюваннями, а раніше на них насамперед страждали курці та люди з професійними ризиками. Разом із тим, знизився рівень виявлення хронічних хвороб, у тому числі й інфекційних. Наприклад, на третину менше стали виявляти нові випадки туберкульозу. Це при тому, що в Україні рівень захворюваності знаходиться на епідеміологічному рівні. Ця тенденція свідчить про те, що чимала кількість хворих, яка не отримала відповідний діагноз, продовжує поширювати інфекцію в своєму оточенні.

В Україні рівень вакцинації нижчий, ніж в розвинених країнах. І це не тільки тому, що вакцини менше чи громадяни не хочуть отримати щеплення, зазначила Лукашевич. Проблема криється у великій кількості фейків. Люди або налякані плітками, або не бажають щеплюватися якоюсь конкретною вакциною. Проте ставлення до вакцинації за останні кілька місяців суттєво покращилося. Хоча фейки нікуди не зникли: минулого року в ООН провели дослідження в соціальних мережах, і близько 300 тисяч повідомлень мали ознаки фейків. Причому наративи включали не тільки маніпуляції, а й відверту брехню. А за низького рівня довіри до державних інститутів такі фейки можуть мати доволі згубні наслідки, підкреслила експертка.

Також пандемія вдарила по ментальному здоров’ю українців. Як зазначила Лукашевич, така напружена ситуація призвела до нервовості, що потягнула за собою обережність. А та у свою чергу стала причиною самотності та зменшення соціальних контактів.

"Нервовість, обережність та самотність, які витікають одна з одної, можна розглядати як нові риси характеру, – зазначила експертка. – Бо одна і та сама людина на початку та наприкінці 2020 року – це абсолютно дві різні особи. Минулого року цей міжкарантинний проміжок став ніби трохи легшим. Але ми все одно перебуваємо в очікуванні чогось гіршого восени. І це нікуди не подінеш. За минулий рік пандемія, карантин, епідеміологічні ризики і власні страхи суттєво змінили модель поведінки що дорослих, що юних людей".

За словами психологів, через пандемію люди стали менше спілкуватися. Більше того, вони стають меш потрібними один одному, їм доводиться обходитися без активного, глибокого та різноспрямованого спілкування. Що для таких соціальних істот особливо критично, бо потреба спілкуватися нікуди не зникла. Особливо сильно така соціальна ізоляція вплинула на дітей та підлітків. Як показало опитування, значна частина неповнолітніх за весь час пандемії потерпала від неприємних переживань. Десь 66,7% отримали психологічну травму, 50% – дві та більше. Найчастіше їх непокоїли хвороби батьків (24%), фінансові труднощі (22%), сімейні негаразди (18%) та вживання батьками алкоголю (17%).

Також серед неповнолітніх в чотири рази зросли показники посттравматичного стресового розладу. Причому це проявляється не тільки в спалахах агресії до оточуючих, а й до самих себе, крайнім проявом яких стають спроби самогубства. Також на дітей сильно впливає розбрат всередині родини. Жорстоке поводження, вживання батьками алкоголю чи інших психоактивних речовин, сімейні сварки, домашнє насильство – все це може потягти за собою гострий стресовий розлад та навіть призвести до ПТСР.

Люди свідомо ставляться до ментального здоров'я

Як було сказано раніше, пандемія вдарила не тільки по фізичному, а й ментальному здоров’ю українців. Як розповіла психотерапевт Ольга Клименко, кількість звернень за психологічною допомогою тільки зросла. Причому йдеться і про приватну практику, і про різноманітні групи підтримки. Ця тенденція показує, що українці стали більше дбати не тільки про фізичне, а й про ментальне здоров’я.

"Порівняно з минулим роком звернення стали більш складними, – зазначила психотерапевтка. – Люди звертаються з депресивними станами, суїцидальними думками, руйнівною поведінкою та самоушкодженнями. Але разом з тим вони звертаються та намагаються щось змінити. Це прогрес. Українці стали більше дбати про своє здоров'я. А не думати, що воно пройде само собою. Вони беруть відповідальність за своє життя та бачать можливість щось змінити".

На фото: Ольга Клименко

За словами експертки, будь-які обмеження тим чи іншим чином впливають на психіку людини. А під час тих же локдаунів їх було немало, починаючи від неможливості відвідувати театри і закінчуючи втратою роботи. Свої наслідки має і саме захворювання – люди, які страждають на постковідний синдром, часом скаржаться на депресивні настрої. А депресивні настрої, до речі, можуть перерости в депресивні стани чи навіть призвести до самої депресії. Від такої проблеми не застраховані навіть люди, які постійно оточені друзями та близькими. Адже навіть в такій ситуації вони можуть почувати себе самотньо.

"І тут важливий момент – це емоційна підтримка в родині, – зазначила Клименко. – У тому числі ваших сусідів. Особливо якщо ви знаєте, що вони живуть самі. Наприклад, можна навідатися до них, спитати, як справи і чи потрібно щось принести. Особливо якщо це літні люди. Якщо це родина, то в ній дуже важливо будувати емоційні зв’язки, підтримувати один одного. А також знижувати рівень занурення в гаджети. Це для того, щоб була можливість будувати контакти".

На своїй практиці експертка зустрічала клієнтів, у яких після захворювання на COVID-19 погіршувався психологічний стан чи взагалі виникали якісь ментальні захворювання. Проте вона зазначила зміни в ставленні пересічних українців до проблем ментального здоров'я. Раніше люди були орієнтовані на приховування психіатричного діагнозу. Наприклад, якщо у дитини були відповідні проблеми, то батьки у першу чергу намагалися приховати цей факт від оточуючих. А зараз вони більше переймаються її соціалізацією. Люди починають терпиміше ставитися ментальних розладів. Вони розуміють, що потрібно додатково спостерігатися у лікаря, приймати прописані припарити. Хтось починає проходити регулярну психотерапію, а хтось – відвідувати групи підтримки. Також за допомогою звертаються близькі хворих. Вони хочуть дізнатися, як можна соціалізувати та взагалі підтримати рідну людину.

Як покращити своє ментальне здоров'я? Тут експертка радить зменшити перегляд контенту в соцмережах. Замість цього краще присвятити свій вільний час якомусь хобі – це дасть можливість якось "переключитися". Також бажано не забувати про фізичну активність – вона стабілізує ментальний стан. І для цього зовсім не обов’язково займатися спортом. Достатньо буде регулярних прогулянок на свіжому повітрі. Важливо дотримуватися певного режиму дня, особливо якщо людина працює дистанційно. Тоді їй краще вчасно виключити ноутбук і десь з десятої години вечора вже не писати листів та не відповідати на повідомлення. Бути онлайн 24 години на добу шкідливо для ментального здоров'я. Також тут важливий повноцінний сон. Якщо є певні порушення на кшталт безсоння чи нічних кошмарів – то з ними краще звернутися до лікаря.

Поглиблення соціальної нерівності та розвиток технологій

Пандемія коронавірусу змінила життя і на рівні соціальних інститутів. Це важко не помітити. Взяти, наприклад, освіту, коли українці масово перейшли на дистанційне навчання. Або правоохоронну систему, коли в країні з’явилися адміністративні штрафи за невиконання карантинних норм. Як розповів кандидат соціологічних наук, заступник завідувача науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності Харківського національного університету внутрішніх справ Олексій Сердюк, світ стикнувся з небаченою останніми десятиліттями біологічною катастрофою, до якої довелося пристосовуватися на всіх рівнях.

"По-перше, ми зіткнулися з економічними проблемами, – зазначив експерт. – Бо що людей зазвичай більше хвилює? Власне благополуччя. Це безпека, забезпеченість, стабільність. Нам потрібне стабільне та забезпечене існування, можливість заробляти звичними способами. Без втрати робочих місць та порушення звичного устрою життя. В суспільстві зараз сильно росте соціальна нерівність. Ще до пандемії соціологи називали її як одну з основних проблем. І не тільки вони. Більшість кризових явищ сучасному суспільстві провокує зростаюча соціальна нерівність".

За словами Сердюка, нині багато українців живе за межею бідності. І лише невеличка група людей веде розкішний спосіб життя. Внаслідок пандемії бідні стають ще біднішими, а розрив між прошарками суспільства зростає. Це, до речі, відбувається по всьому світі. Саме пандемія розкрила цю економічну нерівність. Наприклад, під час локдаунів для забезпеченої людини не було проблемою працювати чи навчатися дистанційно. Але люди, як не мали необхідних гаджетів та не могли сплатити за інтернет, опинилися за бортом. Причому навіть наявність необхідних навичок не могла зарадити цій ситуації. До того ж, пандемія зробили великі діри в бюджеті більшості країн. Хоча деяким все ж таки вдалося якось пристосуватися до нових умов.

На фото: Олексій Сердюк

"Наскільки добре українці пристосувалися? Я, як вчений, завжди тяжію орієнтуватися на цифри, – розповів Сердюк. – І у нас торгівельний баланс виріс. В економічному плані ми дуже добре ці півтора роки вийшли. У нас ВВП росте, торгівельний баланс росте. Порівняно зі всіма іншими країнами це взагалі шикарно. Економічно українське суспільство добре вийшло. Це якщо орієнтуватися на макроекономічні показники. Але в соціальному плані в нас поглиблюється соціальна нерівність".

Щодо подальших змін у суспільстві, то, за словами експерта, і соціологи, і політологи часом дають полярні прогнози. Зокрема, частина експертів говорить про ризики посилення авторитаризму. Адже це природна реакція на кризу, коли в суспільстві зростає попит на стабільність. А такі режими якраз дають тимчасову стабільність. Також експерти прогнозують, що технічний прогрес може стати загрозою для громадянських свобод. Та ж сама цифрація призводитиме до використання технологій, які полегшують контроль над громадянами.

За словами Сердюка, демократичні системи більше відповідають потребам пересічних громадян. Проте вони просто не встигають зреагувати на такий висковий темп соціальних змін. Проблема в тому, що зазичай люди не хочуть приймати щось нове і бажають повернутися до чогось звичного. Як зазначив соціолог, населення, яке потрапило у кризу, пам’ятає минулу стабільність. Тому хоче все повернути назад. Що неможливо, адже це може призвести до ще більшої кризи.

"З іншого боку, експерти дають прогнози для розвитку інновацій, – розповів Сердюк. – Тому що є велика можливість, дуже значний поштовх для того, щоб відреагувати на ці інновації. Адже ніколи наука ще не була наскільки емпірично орієнтованою та відкритою для нових знахідок, до відкриття нових закономірностей. Скільки наукової продукції ще ніколи не публікували. А також наукових досліджень, емпірично орієнтованих. Те, що називають evidence based – що базуються на доказах. Трансформують науковий ландшафт, практику суспільного та медичного управління. У медицині взагалі доказові методи вийшли на перший план. І за цим ідуть всі ніші сфери суспільного життя. І це буде посилюватися. Просто політичні рішення чи традиції програватимуть всьому новому. Відкривається вікно для вчених, відкривається вікно для інновацій".