На Харківщині за мотивами легенд розроблять нові туристичні маршрути

Проект, пов'язаний з народними повір'ями та байками, у Харківському організаційно-методичному центрі туризму започаткували у листопаді 2014 року. За півроку за допомогою мешканців нашого регіону фахівцям вдалося зібрати близько сотні легенд, за мотивами яких в перспективі планують розробити нові туристичні маршрути.

З "царського" колодязя пила Катерина II

"Серед зібраного матеріалу є як відомі, так і маловідомі повір'я, - розповіла кореспонденту Харків.depo.ua директор Харківського організаційно-методичного центру туризму Валентина Холодок. - Наприклад, легенду про "царський" колодязь, який знаходиться при в'їзді в село Великі Бучки, записав краєзнавець Янишевський зі слів старожилів Сахновщинського району. Люди з вуст в уста передавали, що біля цієї криниці зупинялася напитися води сама імператриця Катерина II, подорожуючи південними землями Малоросії. Катерині II так сподобалась вода, що вона навіть наказала набрати її в дорогу".

Кіріченкова криниця в Ізюмі зцілює хворих

Немало в нашому регіоні й цілющих джерел з цікавими історіями. Так Кіріченкова криниця відома далеко за межами Ізюму. Якщо вірити народному переказу, колись давно в Ізюмському полку служив козак на прізвисько Кіріченко, у якого дочка народилася сліпою. Козак довго молився Богу і Пресвятій Богородиці та одного разу отримав одкровення - викопати у дворі колодязь. Тільки-но він приступив до роботи, як з-під землі забило чудотворне джерело, вода якого дарувала прозріння болящім. Люди кажуть, що цілюща вода й досі дарує розраду всім нужденним.

Перетворював дитячий гамір на музичні шедеври

"А от відомий композитор Петро Чайковський дуже полюбляв степові простори Гранкіно у Зачепилівському районі. Приїздив сюди у гості до свого брата Модеста, який працював у маєтку пана Конраді вчителем, - продовжує Валентина Дмитрівна. - Чайковський черпав натхнення зі звуків, що наповнювали степові простори, молодий сад. Коли цього було недостатньо, від виходив на сільську вулицю, збирав ватагу дітлахів, купляв їм солодощі і просив, щоб вони голосно гралися. Гамір, що вони вчиняли, лягав нотними значками на папері, перетворюючись на музичні шедеври".

Один з приїздів Петра Чайковського в Гранкіно припав на свято врожаю. Чоловіки й жінки, прочувши що на святі буде столичний панич, одяглись як найкраще. От тільки коли заграли музики, дівчата роззулися, бо боялися черевики порвати, і пішли у танок. Танцювали так завзято, що до крові ноги постирали. Цей факт наштовхнув композитора на створення опери "Черевички".

Полковник замурував непокірну доньку в стіні

"Містична й дуже сумна історія пов'язана з Балаклеєю, - інтригують у обласному організаційно-методичному центрі туризму. - Балакліївський краєзнавчий музей розміщений у найстарішій будівлі міста - особняку, побудованому ще на початку ХIХ століття, де живе привид дівчини".

За легендою у полковника Ново-Серпухівського полку Степанова була дочка-красуня, яка дуже любила співати, виходячи на балкон. Одного разу вона почула прекрасну мелодію, озирнулася і побачила юнака, який грав на сопілці. Молоді закохалися, але батько дівчини не захтів благословити пару. Дізнавшись, що донька, не дивлячись на заборону, продовжує зустрічатись з парубком, полковник вирішив жорстоко покарати доньку, замурувавши її в стінах будинку. З того часу в особняку Степанових ночами іноді можна почути чарівну мелодію, а на балконі побачити привид дівчини.

Велесова книга зберігалася в садибі Великого Бурлука

Головна пам'ятка Бурлука - садиба старовинного слобожанського роду Донець-Захаржевських. Не зважаючи на те, що від величного палацу, портика з колонами, парку та храму залишився тільки будинок, з цією садибою пов'язано безліч легенд та історій. В одній з них говориться, що саме тут улітку 1919 року була знайдена Велесова книга - дерев'яні дощечки, поцятковані незрозумілими письменами. Пристрасті навколо яких не вщухають і досі - одні вважають їх містифікацією, інші - унікальним пам'ятником дохристиянського слов'янського письма. На жаль, дощечки були втрачені в роки Другої світової війни, збереглося лише кілька відбитків.

Поблизу Хорошевського городища шукають скарби

"Мандрувати по Слобожанщині стежинами легенд можна не один тиждень, навіть у Харкові чи пригороді, - посміхаються у центрі туризму. - Одне з місць, в якому сконцентровано багато цікавих історій - Хорошевське городище. Саме тут шукали коня із золотою збруєю та золотими підковами чи золоту бабу-скульптуру. Також говорили про підземний хід, яким чотири вершники зможуть проїхати аж до Полтави. Ходили чутки навіть про прокляте місце, де зариті багатства розбійного отамана".

За словами співробітників, в одній з найпоширеніших у Хорошево легенд говориться, що останній власник городища, коли йшов звідси, то зарив свою шапку й рукавиці. Хто їх знайде, отримає скарби, заховані в шести підземеллях. Після того, як сюди стало приїздити багато любителів легкої наживи, місцеві вигадали "охоронну" легенду - начебто всі шукачі скарбів гинули за загадкових обставин. Причому хорошевські підземелля - це окрема тема. Крім захованих скарбів тут розповідають про діри, в яких хтось або щось зникає. Начебто колись поряд з монастирем на Гуляй-горі стояла церква,яка одного разу зникла під землею. Кажуть, якщо прикласти вухо до землі, то можна почути церковну службу.

До речі, долучитися до проекту та поділитися цікавими історіями міст, сіл та районів області можуть усі бажаючі. Для цього потрібно звернутися в обласний туристсько-інформаційний центр, який розміщується в Держпромі на площі Свободи (4-й під'їзд, 1-й поверх) чи "оживити" легенду на сайті //omctur.kh.ua/.