Метрика Квітки: Де зберігаються безцінні історичні записи про славетний харківський рід Основ'яненків (ФОТО)

Метричні книги – це справжня знахідка для біографів, істориків та дослідників. До 1917 року парафіяльні священики фіксували в них такі важливі для кожної людини події, як народження, шлюб та смерть. В метричних книгах можна прочитати відомості про вихідців абсолютно різних соціальних прошарків – записи робилися як про заможних поміщиків, так і про найбідніших селян. Інколи серед них можна побачити імена справді відомих та визначних особистостей.

Одна з таких книг має відомості про рід видатного українського літератора, культурно-громадського діяча та літературного критика Григорія Квітку-Основ'яненка. На сьогоднішній день вона зберігається в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка. Цей рукописний фоліант являє собою збірку метричних книг села Основа Харківського повіту. Він вміщує понад 500 сторінок тексту, де зафіксовані події з 1774 по 1823 рік. Це майже 15 тисяч метричних записів про мешканців Основи – про те, коли вони народжувалися, вступали до шлюбу та помирали. На сьогоднішній день такого села не існує – у ХІХ столітті Основа злилася з Харковом.

Метрична книга колишнього села Основа під Харковом / Depo.Харків

"Хочу звернути увагу насамперед на те, що цей раритет є одночасно і національного, і регіонального значення – нашого, харківського, – підкреслив доктор філологічних наук, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань та рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка Ігор Лосієвський. – Це метричні книги села Основа, де народився і мешкав класик української літератури Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко. Метричні книги з 1774 по 1832 рік фіксували всі події в родині Квіток і не тільки. Справа в тому, що перед богом всі рівні – і поміщики, і селяни. Священик записував рядками, один за одним, селянина і поміщика. Найбільш дорогоцінний запис був зроблений за 1778 рік. Він не може не хвилювати: "20 ноября 1778 г. крещен был у Федора Іванова сина Квитки син Григорій". Записи в метричних книгах йшли щодо хрещення. Дитина ж народилася за два дня до того".

Того ж року в Основі народилося ще 47 нових мешканців, а 14 людей пішли з життя. Також було зареєстровано 10 шлюбів.

На фото: доктор Ігор Лосієвський (ОННБ)

В цих метричних книгах є запис і про шлюб самого письменника. У них було сказано, що 24 жовтня 1820 року він обвінчався з випускницею петербурзького Єкатерининського інституту Анною Вульф. Церемонія проходила в колі найближчих родичів Квітки-Основ’яненка. До свого одруження Вульф служила в Інституті шляхетних дівчат Харкова, до створення якого був причетний сам письменник. Свого часу Квітка-Основ’яненко ініціював будівництво закладу, де освіту могли отримати дівчата з найбідніших дворянських родин Слобожанщини. За словами Лосієвського, це був щасливий шлюб. Анна Григорівна, будучи освіченою жінкою з чудовим художнім смаком, для літератора стала доброю помічницею та порадницею в його професійній діяльності. Згодом письменник називатиме свою дружину не інакше як "Мій власний цензор та критик мій безсторонній".

"Тут є записи про шлюби, у тому числі, й самого письменника, і народження дітей, і народження всіх родичів, – зазначив Лосієвський. – Все тут є. Це дійсно книга, яка акумулює відомості про життя Основи, про склад населення, про конкретних сучасників нашого видатного письменника… Тут досить лаконічні записи. Вони стосуються конкретних подій в родині Квіток. І, безумовно, датування – це те, що дає змогу доповнити та збагатити літопис життя і творчості Квітки-Основ’яненка. І це дуже важливо".

На фото: Сторінка з метрики села Основа / Depo.Харків

За його словами, у ті часи село Основа належало батькові письменника Федору Івановичу Квітці. А в 1807 році воно стало власністю його брата, харківського мецената та благодійника Андрія Федоровича. Взагалі рід Квіток вважається одним із найславніших в історії Слобідської України. Імена предків письменника можна зустріти в документах слобідських полків, починаючи ще з 1660 року. Сам Квітка-Основ’яненко прославився не тільки як літератор, а й містобудівник, меценат та воєначальник. Поважала родина Квіток і друковане слово: там було прийнято колекціонувати книги, частина яких тепер зберігається в бібліотеці Короленка. Серед них є найдавніша сімейна реліквія – віршована книга Іоанна Максимовича "Богородице Діво…", видана в Чернігові в 1707 році. Вона належала Григорію Семеновичу Квітці,  а той згодом передав фоліант своєму сину Івану.

Метричним книгам, які велися на території Наддніпрянської України, була властива тричастинна форма. До першої частини записували відомості про новонароджених та новохрещених дітей, до другої – новостворені шлюби, до третьої – звістки про померлих. За словами Лосієвського, ці книги є напрочуд ціннім історичним джерелом, якому цілком можуть довіряти і сучасні дослідники. Починаючи з ХVIII століття, ведення таких документів було справою державного значення, а з 1880 року священики почали використовувати вже готові типографські форми.

На фото: портрет Григорія Квітки (Основ'яненка) / ХНАУ імені Докучаєва

Метричні книги про жителів села Основа заповнював паламар. Підхід до роботи був серйозним: спочатку він записував відомості в чорнову форму, а вже наприкінці року вносив усю наявну інформацію до двох чистих примірників та ставив на кожному свій особистий підпис. Перший залишався у церкві, другий передавався до духовної консисторії. Згодом у консисторському архіві цю книгу ретельно прошнуровували та накладали сургучеву печатку. Наприкінці річного трикнижжя зазначалося, що записані в ній відомості є абсолютно правдивими, у протилежному випадку укладач готовий понести відповідальність у вигляді штрафу.

Метричні книги також цікаві і тим, що по них можна прослідкувати зміни у державній політиці. Наприклад, за часів правління імператора Олександра І ведення метричних книг опинилося під державним контролем.

Метрична книга села Основа / Depo.Харків

"Це була така централізація, – зазначив Лосієвський. – Тоді надсилали вже готові друковані форми. Це відбувалося в кінці 1810-х – початку 1820-х. Міцніє Російська Імперія і контролює своїх підданих. Так воно було. Безумовно, зміни відчуваються. І далі вже, мабуть, сама ця практика змішаних записів також опинялась під питанням. Бо все ж таки йдеться про різні верстви населення".