Загубити $2,5 млрд: Хто подарував Кремлю найбільший військовий контракт України

Поки Україна святкувала День Незалежності, пройшла непоміченою вкрай важлива для держави новина. На сайті російського телеканалу, який пов'язують із Міноборони РФ, з'явилася публікація про те, що Ірак підписав з Кремлем величезний військовий контракт. Директор Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Дмитро Шугаєв не вдавався в подробиці, лише зазначив, що угода передбачає поставку бронетанкової техніки для Міноборони Іраку.

Надій, що заморожений "іракський контракт" для України може бути відновлений, майже не залишилося. Офіційні особи запевняють, що жодних претензій до України в Міноборони Іраку немає. Втім, ухвала Київського райсуду Харкова вказує на наявність браку, тріщин в корпусах БТР, через які Ірак відмовився від замовлення. Ці корпуси виготовлялися товариством "Лозівський ковальсько-механічний завод", використовуючи низьколегований зварювальний дріт. Власником заводу є нині депутат від "Волі народу" Анатолій Гіршфельд. А Міністром оборони України у часи, коли іракський контракт найбільше пробуксовував, був Дмитро Саламатін, якого зараз вважають агентом РФ. Втім, про все по порядку.

Найбільше в історії України військове замовлення

Держпідприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" - дочірнє підприємство держкомпанії "Укрспецекспорт" – уклало угоду на $550 млн з Міністерством оборони Іраку ще в 2009 році. Контракт мав стати першим у низці домовленостей на озброєння іракської армії українським ВПК. За деякими даними, загальна сума контрактів, яку мала отримати Україна, сягала $2,4 млрд.

Контракт передбачав постачання протягом 3-3,5 років 420 одиниць БТР-4, 6 легких транспортних літаків Ан-32, а також проведення послуг з ремонту авіаційної техніки.

Північний конкурент

Майже одразу в російських ЗМІ з'явилися публікації про начебто проблеми з виконанням "іракського контракту" в Україні. Повідомлялося то про неякісні гармати для БТР-4, то про тріщини в броні, то про проблеми з електронікою на машинах, через що іракська сторона начебто відмовлялася приймати техніку. Цю інформацію одразу ж спростовували офіційні особи. Керівництво харківського КБ ім. Морозова, яке виготовляє новітні, розроблені самостійно українськими конструкторами БТР-4, запевняло, що до кінця 2012 будуть поставлені всі 420 БТРів різної модифікації.

Інформаційної кампанії виявилося замало. Тоді Віктор Янукович почав призначати на керівні посади в українському Міноборони та сфері ВПК колишніх громадян Росії. У 2010 році відбулося фатальне для України призначення росіянина Дмитра Саламатіна на посаду керівника держкомпанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового призначення - "Укрспецекспорт", а в 2011 році - "Укроборонпром". З лютого по грудень 2012 року Саламатін був міністром оборони України. Саме за Саламатіна "іракський контракт" почав "пробуксовувати", аж допоки не був заморожений. На початку, замість листопада 2010 року перші БТР-4, БММ-4С та БТР-4КЕ прибули до замовника лише весною 2011-го (за даними видання "Фокус" Україну за це навіть оштрафували). Згодом, у третій партії знайшли відомі тріщини в броні.

На передньому плані фото: В. Янукович і Д. Саламатін

Що з "іракським контрактом"

Основним виконавцем "іракського контракту" в частині постачання БТР-4 є державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова". Згідно офіційної відповіді підприємства на інформаційний запит, іракська сторона не повертала Україні жодної одиниці техніки. На цей час поставлено 96 бронетранспортерів БТР-4Е.

Усі українські БТР-4Е в Іраку використовують за призначенням і, що головне, жодної офіційної претензії щодо якості техніки Міноборони Іраку на висловлювало.

Під час виконання контракту щодо українських підприємств жодних фінансових санкцій не застосовувалося. На даний час "іракський контракт" не завершений, тривають переговори з "Укрспецекспортом" та замовником.

В "Укрспецекспорті" неодноразово протягом останніх п'яти років заявляли, що ведуть переговори для відновлення поставок, однак до цього часу ніякого прогресу.

Виходить дивна ситуація: ніяких претензій до України з боку Міноборони Іраку начебто немає, але по суті "іракський контракт" заморожений.

В "Укроборонпромі" також мовчать. У відповіді на інформаційний запит відповідають юридично вивіреним формулюванням, із якого зрозуміло, що відповіді по суті не буде: "Концерн є державним господарським об'єктом. Але Концерн не є суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, що фінансується з державного/місцевого бюджетів". На решту питань щодо "іракського контракту" в "Укроборонпромі" відповідають лаконічніше: не в нашій компетенції або інформація є секретною. Чому секретиться інформація про деталі виконання втраченого контракту, зрозуміло. Це нищівний удар по репутації, в тому числі й на міжнародній арені.

Водночас, у прес-службі концерну пішли назустріч і не заперечували, щоб підприємство-основний виконавець замовлення (ХКБМ ім. Морозова) дало коментар.

Претензії до БТР-4 є в українських правоохоронців

Ухвала Київського райсуду Харкова від 14 липня пояснює, чому Ірак відмовився від отримання українських БТР-4.

Зокрема, суд розглянув клопотання слідчого Управління СБ України в Харківській області в особливо важливих справах про арешт майна в рамках розслідування провадження за ст. 113 Кримінального кодексу України (диверсія).

Сторона обвинувачення просила накласти арешт на документи, вилучені під час проведення обшуку на ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" (договір поставки, графік відвантаження продукції, виробничі документи, копію рішення, щодо запуску виробництва корпусів БТР-4, зварених проволокою Св-10ГСМТ тощо).

На обґрунтування клопотань сторона обвинувачення зазначила, зокрема, що 26 лютого 2010 року Генеральний директор ТОВ "ЛКМЗ" уклав договір щодо виготовлення та поставки до ДП "ХКБМ" корпусів для бронетранспортерів БТР-4. Вказані корпуси у подальшому використовувалися для виготовлення бронетранспортерів БТР-4 для потреб армії Республіки Ірак.

Однак у зв'язку з низькою якістю продукції, а саме через наявність тріщин на корпусах бронетранспортерів, представники армії Іраку відмовилися від подальшого отримання бронетранспортерів, корпуси яких виготовлялися посадовими особами ТОВ "ЛКМЗ". При цьому частина корпусів, виготовлених згідно з вказаним договором, залишилася у розпорядженні посадових осіб ТОВ "ЛКМЗ".

Згідно з висновком Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, основною причиною виникнення тріщин на корпусах бронетранспортерів є використанням посадовими особами ТОВ "ЛКМЗ" при виготовленні корпусів низьколегованого зварювального дроту СВ-10ГСМТ.

Однак, незважаючи на вказаний факт, посадові особи ТОВ "ЛКМЗ" протягом 2014-2016 років поставили на адресу ДП "ХКБМ" не менше 12 корпусів, виготовлених ще у 2012-2013 роках згідно з вищевказаним договором поставки із використанням зварювального дроту СВ-10ГСМТ. Так, на частині з вказаних корпусів для бронетранспортерів також з'являлися тріщини.

Крім цього, частина з корпусів, які планувалося використати при виготовленні бронетранспортерів для армії Іраку, поставляється до української армії на підставі й інших договорів, зокрема договору від 29 січня 2015 року.

"Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про умисну поставку посадовими особами ТОВ "ЛКМЗ" недоброякісної військової продукції, що в подальшому призводить до ослаблення обороноздатності держави в цілому в умовах використання вказаної техніки в ході проведення АТО на сході України, а також створює реальні передумови до загибелі військовослужбовців військових частин ЗС України, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю", - йдеться в повідомленні.

Під час проведення обшуку на "ЛКМЗ" виявлено та вилучено бухгалтерські документи, що свідчать про виготовлення та реалізацію до ДП "ХКБМ" корпусів для бронетранспортерів згідно з договором поставки та додатковими угодами до нього, а також, документацію щодо виявлених дефектів - тріщин на корпусах бронетранспортерів, посадові інструкції окремих співробітників ТОВ "ЛКМЗ", які відповідають за виготовлення та якість корпусів для бронетранспортерів. Крім того, виявлена та вилучена документація, що регламентує технологічний процес виготовлення корпусів для бронетранспортерів, а також стосується виявлених дефектів - тріщин на корпусах бронетранспортерів.

Генеральний директор ТОВ "ЛКМЗ" в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань слідчого про арешти вказаного вище майна, просив повернути майно, вилучене під час проведення обшуку 11 липня 2017 року. Директор наголошував, що вилучення основної частини документації, що регламентує технологічний процес та у відповідності до яких на ТОВ "ЛКМЗ" здійснюється виготовлення корпусів станом на теперішній час, означає, що підприємство позбудеться технологічних процесів, стандартів, конструкторської документації та нормативно-правових актів, відсутність яких фактично унеможливить виготовлення броньованих корпусів та комплектуючих до військової техніки та призведе до паралічу виробничого процесу й обліку, що унеможливить виконання існуючих зобов'язань перед підприємствами системи "Укроборонпрому" та спонукатиме товариство до відмови укладати аналогічні договори, предметом яких буде виготовлення броньованих корпусів, на майбутнє.

Суд ухвалив клопотання слідчого задовольнити частково, наклавши арешт на вказане майно.

Хто та в інтересах кого

На ХКБМ не приховують, що виготовляв корпуси для БТР-4 під "іракський контракт" Лозівський ковальсько-механічний завод, що входить до індустріальної групи "УПЕК", члена депутатської групи "Воля народу" Анатолія Гіршфельда. До початку війни підприємства групи "УПЕК" мали чільні зв'язки з російським ринком.

На фото: олігарх Д. Фірташ та власник УПЕК А. Гіршфельд

У прес-службі "УПЕК" протягом двох тижнів обіцяли дати коментар, мабуть, очікуючи, що питання журналістів "розсмокчуться". Однак за час підготовки матеріалу отримати бодай якусь позицію щодо обвинувачень та обшуків на ЛКМЗ не вдалося.

Водночас, сам Гіршфельд категорично відкинув звинувачення у диверсії, але відмовився щось коментувати, швидко закінчивши телефонну розмову з кореспондентом. "Із цього приводу ви беріть коментар у тих, хто відкривав цю справу. Це досудове (розслідування – ред.), це перше, тому вам правильно у правоохоронних органів брати (коментар – ред.) із цього приводу. Я вам сказав те, що я вам сказав. Ми нічого спільного з цією статтею не маємо. До побачення!", - сказав Гіршфельд.

В органі досудового розслідування не під запис повідомили, що на цей час дійсно ведуться слідчі дії в рамках розслідування злочину за ознаками статті "Диверсія". Зараз призначена низка експертиз. Підозрюваних у цій справі на цей час немає, однак за результатами експертних оцінок причин виникнення тріщин на корпусах БТР-4 можуть з'явитися перші офіційні обвинувачення.

Жоден винний у зриві найбільшого військового замовлення для ВПК України поки не покараний. На цей час ні одна зі сторін офіційно не заявила про припинення контракту. Однак бюджет Республіки Ірак, яка перманентно перебуває у воєнному стані, навряд чи потягне кілька великих контрактів на закупку бронетехніки. Тому, щонайменше, "іракський контракт" для України відкладений не невизначений час (а, можливо, й втрачений назавжди).