Хто насправді заснував Харківський університет, який носить ім'я Каразіна

Правознавець Ілля Тимковський відшукав потрібні для відкриття університету кошти, керував ремонтом майбутніх аудиторій та відкривав на Лівобережній Україні гімназії

Хто насправді заснував Харківський уніве…

Харківський національний університет, заснований у 1804 році, носить ім′я Василя Каразіна, який був ідейним натхненником створення цього навчального закладу. Саме Каразін запропонував імператору Олександру І утворити в Харкові виш, а дворянам Слобожанщини - зібрати кошти на відкриття закладу. Однак роль Іллі Тимковського, який по суті виконав усю підготовчу роботу та відкрив університет, більше 200 років залишається непоміченою.

Отримав діамантовий перстень за систематизацію російських законів

До столиці Слобожанщини Ілля Тимковський потрапив у липні 1803 року - за шість місяців до цього він отримав пропозицію від куратора Харківського навчального округу польського графа Северина Потоцького стати професором університету, який ще треба було відкрити.

Хто насправді заснував Харківський університет імені Каразіна - фото 1

Северин Потоцький

До цього ж часу український дворянин Тимковський, який народився у 1773 році у Переяславі Полтавської губернії, уже п′ять років викладав право в Сенатському юнкерському інституті в Петербурзі. Блискучий учений, за рік до переїзду на батьківщину він отримав діамантовий перстень за систематизацію російських законів.

Власне, ґрунтовну освіту Тимковський отримав ще в Україні: чотири роки навчався вдома, де йому викладали чорниці Золотоніського Благовіщенського жіночого монастиря. У 1781 році він потрапив до Переяславськії семінарії, а в 1785 році - у Київську духовну академію. Із цього закладу найсильніші студенти щороку вступали до Московського університету, аби удосконалити освіту.

У 1790 році Тимковський не лише почав здобувати знання в Росії, а й отримав першу відзнаку - срібну медаль - за письмову роботу на філософському факультеті. Це була не остання і не найвища його нагорода за наукові досягнення в Московському університеті.

Талановитого правознавця очікувала блискуча кар′єра: у 28 років Тимковський став секретарем Сенату, через рік у Міністерстві юстиції підготував проект третейського суду. Однак пропозиція Потоцького повернутися на батьківщину виявилась привабливішою за кар'єру в столиці імперії.

"Улицы для уменьшенія грязи набивали навозом"

Харків 1803 року вразив Тимковського невлаштованістю, великою кількістю гнилих халуп, які от-от розваляться, брудом вулиць та інертністю міської поліції, яка, здавалася, майже не була помітна. Купці не поспішали забудовувати місто й чекали на появу університету, аби зводити "порядочныя" споруди вже поряд із ним.

"Улицы для уменьшенія грязи набивали навозом, плотины насыпали из навозу; навоз сваливают зимою и на реку. Посему можно судить, каковы должны быть улицы, воздух и вода во всякое сырое время, а особливо осенью и весною", - ділився враженнями Тимковський у листі до куратора петербурзького навчального округу, президента Імператорської академії наук Миколи Новосільцева.

Хто насправді заснував Харківський університет імені Каразіна - фото 2

Микола Новосільцев

Попри це професор права побачив у Харкові перспективи. Якщо осушити вулиці, звести мости та будинки, а винокурні, які наповнювали повітря смородом, прибрати від міста на відстань 25 верст, то життя стане доволі непоганим, зазначив Тимковський.

Запрошеному викладачеві не вистачало меблів та дошкуляли щури

Справжні труднощі тільки-но починалися. Граф Потоцький поїхав до Європи відпочивати, наділивши Тимковського повноваженнями та залишивши його сам на сам з усіма проблемами. Харківське дворянство також відмовилося від будь-якої участі, окрім фінансової, у підготовці університету до відкриття. Так, Тимковський став єдиним розпорядником усіх заходів - від найму викладачів і купівлі підручників до облаштування університетської будівлі.

Ідейний натхненник відкриття університету Василь Каразін у цей час перебував у Петербурзі - імператор відкликав свого фаворита. До речі, Каразін і Тимковський встигли зустрітися - у Москві, де правознавець зробив зупинку на два дня, а потім із професорами Осиповским, Делавинєм та Лангом попрямував до Харкова.

Завдяки зусиллям Каразіна на потребу університету передали колишній будинок генерал-губерантора та особняк віце-губернатора Наврозова, який стояв навпроти. Наврозов був страшенно ображений, адже на той час у Харкові не було іншого такого приміщення, щоб узяти його в оренду. Віце-губернатор навіть написав скаргу до міністра внутрішніх справ. Але будинок Наврозова так і залишився університету, а чиновнику нарахували відшкодування.

Хто насправді заснував Харківський університет імені Каразіна - фото 3

Стара будівля Харківського університету на вулиці Університетській

Отже, будівля була. І навіть табличка на ній - "Государственный университет", яку, випереджаючи події, повісив Каразін. Власне, це перше, що й побачив Тимковський, приїхавши до Харкова. Однак приміщення потрібно було ремонтувати, а коштів бракувало - обіцяні пожертви на університет не збиралися вчасно. Тимковський навіть поскаржився в листі Каразіну, що втрачає час літом 1803 року, а восени та взимку ремонтні роботи проводити неможливо.

Саме тоді почали висловлювати невдоволення привезені з Петербурга викладачі. Професори Делавінь и Ланг вимагали, аби Тимковський надав їм обіцяні помешкання. Фахівцю із природознавчих наук Делавіню не було де зберігати гербарій та фоліанти, але найбільше йому ночами дошкуляли щури. Щоб трохи заспокоїти викладача, Тимковський дав йому два крісла та два стільці.

Замість друкарні Каразін направив до Харкова екіпажних майстрів та панчошних фабрикантів

Окрім загальної нестачі коштів, університет не мав підручників, за якими б навчалися студенти. Восени 1803 року Каразін повідомив Тимковському, що вже відправив до Харкова книги трьома возами і ще стільки ж готує до відправки.

Хто насправді заснував Харківський університет імені Каразіна - фото 4

Василь Каразін

При університеті збиралися відкрити і друкарню. І саме на обладнання для неї очікував Тимковський. Однак Каразін вирішив не надсилати прилади для друкарні з Петербургу. Його план полягав у тому, що до майбутнього університету приїдуть майстри, які побудують стільки типографій, скільки потребуватиме місто. Але з якогось дива Каразін також найняв фахівців, які не мали жодного стосунку до університетського навчання: екіпажних майстрів, чоботарів, капелюшників і панчошних фабрикантів. Після цього випадку йому заборонили втручатися в господарські справи.

Брак коштів змушував Тимковського звертатись не лише до харківських дворян. На заклик професора правознавства відгукнулись катеринославські та херсонські поміщики, які зібрали 100 тисяч та 40 тисяч рублів відповідно. А найближчі сусіди, дворяни Полтавщини та Чернігівщини, які були ображені, що університет відкривають не в них, не дали ані копійки.

Декілька разів через несвоєчасне фінансування відкриття вишу відкладали. Каразін, сидячи в Петербурзі, нервував та намагався підганяти Тимковського. А той відповів в одному з листів: "Я соглашаюсь быть смешным, лишь бы успел быть полезным".

Тимковський особисто екзаменував викладачів гімназій та училищ

Цікаво, що у 1804 році Ілля Тимковський отримав від графа Потоцького наказ відкрити міські гімназії. Спершу учбовий заклад з′явився у Харкові та Чернігові, потім - у Катеринославі та Новочеркаську, а згодом - у Курську, Орлі, Воронежі, Новгород-Сіверську, Таганрозі та Одесі. Одночасно із гімназіями у містах відкривали й повітові та губернські уїзні училища, які Тимковський потім відвідував та інспектував.

"Дом, в котором помещается полтавское главное училище, так обветшал и в таком запустении, что в наступающее осеннее и зимнее время едва ли можно будет учителям жить в ныне занимаемых ими покоях и ученію продолжаться в классных комнатах, если те и другія не будут защищены от стужи, морозов и ненастья починкою дверей, окон и печей. Осмеливаюсь всепокорнейше просить ваше сіятельство приказать огородить двор хотя б плетнем и починить ворота, не только для пристойнейшаго виду, но более для порядочнаго входу в дом и для целости дров и других находящихся на дворе вещей", - написав Тимковський у листі до генерал-губернатора Олексія Куракина після відвідин училища на Полтавщині.

Окрім умов навчання професор правознавства цікавився й рівнем підготовки викладача та учнів, особисто екзаменував учителів та їхніх підопічних. Також професор вимагав надання коштів на обладнання бібліотек при навчальних закладах невеличких міст.

Хто насправді заснував Харківський університет імені Каразіна - фото 5

Ілля Тимковський

Відкривав Імператорський університет

Нарешті 17 січня 1805 року розпочався навчальний процес в Імператорському університеті. На честь свята Тимковський навіть вірш написав, проте видатним твором його назвати важко. Каразін на торжестві не був присутнім. У цей час він перебував під слідством у Петербурзі через розтрату коштів, призначених на відкриття університету: на гроші, зібрані дворянами, Каразін придбав картини та надіслав до Харкова ремісників, взагалі не пов′язаних із навчанням.

Із колекції гравюр, які обрав Каразін, з'явилася перша картинна галерея в Україні. До речі, сьогодні більша частина тих творів перебуває в Харківському художньому музеї. Але можновладці вважали, що казенні гроші можна було витратити на щось інше, наприклад, підручники.

Ілля Тимковський після відкриття університету став деканом відділення "нравственных и политических наук"; членом правління вишу, співробітником цензурного та училищного комітетів. Він викладав право у Імператорському університеті до літа 1811 року, коли звільнився у зв′язку з хворобою.

Після того, як Тимковський залишив Харків, він оселився із дружиною у її родинному маєтку у Турхановці, що на Чернігівщині. Працював 6 років уїзним суддею у Глухові, а потім його призначили директором гімназії Новгород-Сіверська, яку він, до речі, і відкривав. Не дивно, що за часів Тимковського освітній рівень у начальному закладі значно виріс. Відомий правознавець зробив обов′язковими вступні іспити та іспити по закінченню навчального року. І якщо у 1833 році у гімназії було 126 учнів, то вже за 5 років їх стало 454.

100 років тому в Харкові дискутували, чи гідний Каразін пам′ятника

Якби Василь Каразін не відкрив університет у Харкові, доля міста була б геть іншою, вважає більшість сучасних істориків. Ймовірно, Харків так і залишився би провінційним невеличким містечком. Університет зробив його освітнім та науковим центром.

Хто насправді заснував Харківський університет імені Каразіна - фото 6

Пам'ятник Василю Каразіну в Харкові

Однак майже 100 років тому у столиці Слобожанщини тривала досить гостра дискусія стосовно ролі Каразіна і чи гідний він пам′ятника.

- Скульптуру зробили, але науковці, публіцисти та акули пера обговорювали зловживання та розтрати коштів Каразіним. Крім того, Василь Назарович не дотримався слова ніколи не брехати імператору, він зловживав його довірою - і це вважалося дуже негативним фактором. У Харкові Каразін заявив, що наказ про створення університету вже підписано, а Олександру І повідомив, що харківське дворянство готово пожертвувати кошти на виш. Із сучасного погляду, це не велика брехня, проте на початку 19 сторіччя це сприймалось інакше. Імператор, звісно, підписав наказ про створення університету, однак монарх більше не бажав особистих зустрічей із Каразіним. І через гостру дискусію навколо цих історичних фактів встановлення пам'ятника засновнику відклали на три роки, - зауважує доктор історичних наук, професор ХНУ ім. Каразіна Дмитро Чорний.

Більше новин про життя Харкова читайте на Depo.Харків

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"