"Хімічна" форма найбільшого майдану України: Що варто знати про площу Свободи в Харкові

Площа Свободи – одна з найвідоміших пам'яток Харкова. Це найбільша площа України, друга за величиною в Європі та одна з 20 найбільших площ світу.

Територія площі Свободи складає майже 12 гектарів. У довжину вона досягає 750 м, а ширина її прямокутної частини – 125м. Діаметр кола за тепер вже неіснуючим пам'ятником Леніну - 350 м.

Площа зберігає історії головних подій міста. Тут проходили мітинги, зібрання та акції протестів. Але чи завжди площа носила таку назву та чому головний майдан Харкова має некласичну форму?

Ветеринарна, німецька, радянська

Площа Свободи за час свого існування не раз була перейменована. Зміна політичного устрою традиційно супроводжувалася зміною назви головної площі міста. Так, до Жовтневої революції місце нинішньої візитівки Харкова частково займала невеличка площа, яка носила назву Ветеринарна, через будівлю ветеринарного інституту поруч – нині в ній розташовано Палац дитячої та юнацької творчості. По суті, це був невеликий пустир, оточений декількома будівлями.

Проектування сучасної площі почалося 1924 року. Своєю появою площа завдячує будівництву першого радянського хмарочосу – будівлі Держпрому. А назву вона отримала на честь організатора "червоного терору" Фелікса Дзержинського, який, власне, й підписав наказ про будівництво Держпрому та площі біля нього.

Наступне перейменування площі сталося під час німецької окупації в 1942 році. Тоді майдан носив назву "Німецької Армії", а вже під час другої окупації в 1943 році площа стала носити назву "Лейбштандарте СС" на честь німецької дивізії, яка захопила Харків. Після звільнення міста площі повернули радянську назву. Сучасне найменування площа отримала вже за часів незалежної України.

"Хімічна" форма площі

Площа Свободи має форму хімічної реторти. Такі незвичні обриси вона отримала, знову ж таки, через Будинок Державної промисловості (Держпром). Для його будівництва відвели три суміжні квартали. Це поклало початок формуванню нового району з площею в центрі, яка обмежилася Держпромом. Інший край площі обмежувався вулицею Сумською. Для того, щоб надати площі більш класичної форми, її розмежували на прямокутну частину, на якій відбувалися основні міські події, та круглу, де висадили клумбу, а пізніше розбили сквер. Архітектори навіть пропонували розмежувати площу новою будівлею, але пізніше відмовилися від цієї ідеї, умовно "розділивши" площу пам'ятником Леніну.

Перший радянський хмарочос та найстаріший харківський університет

Держпром – унікальнийпам'ятник радянського конструктивізму. Він був побудований в 1926 – 1928 роках. Будівля має 13 поверхів. Її висота сягає 63 м, а разом з першою телевежею, встановленою на даху будівлі, - 108 м. Цього року Держпром увійшов до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, на площі розташовані сучасні будівлі першого Харківського університету, заснованого ще у 1804 році. Їх побудували в 1930-х роках в тому ж стилі конструктивізму з монолітного залізобетону з дерев'яними перекриттями. Будівля на площі Свободи, 4, або головний корпус ХНУ ім. Каразіна, до Другої світової мала сталу назву "Будинок Проектів" - в ній розміщувалися усілякі будівельні і проектні організації. Під час війни вона сильно постраждала і була грунтовно реконструйована в стилі сталінського ампіру, отримавши сучасний вигляд. До 1955 року, поки на столичному Хрещатику не побудували відомий "Будинок із зіркою", було найвищою будівлею України.

А в будинку напроти початково розташовувався Будинок Кооперації, потім – Академія ім. Говорова, де навчали майбутніх військових інженерів. В 2004 році будівлю також передали Харківському університету.

Початково всі три будівлі композиційно утворювали один ансамбль. Є думка, що все разом мало створювати – або створювало – враження гавані, де Будинок Проектів (ХНУ) з його високою ценральною частиною – маяк, Держпром так Будинок Кооперації (Академія Говорова) – місто на березі, а готель "Харків" – корабель, що готується зайти до порту.

Ленін та його черевики

На площі Свободи стояв один з найбільших в Україні пам'ятників Леніну. Скульптуру встановили 5 листопада 1963 року. Її висота становила 20,2 м. Висота ж бронзової фігури Леніна була 8,5 м. Своїми габаритами скульптура поступалася хіба що пам'ятнику в Севастополі. Під час Революції Гідності біля пам'ятника проходили мітинги проросійських сил. Знесли "вождя" наприкінці вересня 2014 року під час мітингу проукраїнських сил. Мітингувальники декілька годин пиляли Ілліча, потім сотні учасників мітингу двома тросами повалили пам'ятник та спробували його розбити. Після "народної декомунізації" на площі ще довго залишався постамент з "капцями" Леніна, але потім його, за рішенням міськради Геннадія Кернеса, таки демонтували. На сьогодні актуальним залишається питання, куди поділися рештки бронзового Ілліча.

Вражаючий виступ британських музикантів

У 2008 році харківська площа зібрала чи не найбільш багатолюдний концерт в історії України. Близько 350 тисяч людей 12 вересня прийшли послухати виступ легендарного гурту Queen та співака Пола Роджерса. Тоді в Харкові музиканти зібрали найчисельнішу аудиторію за всю історію існування гурту. Варто зазначити, що виступ був благодійним й безкоштовним. Музиканти не отримали гонорарів за концерт. Їх виступ був покликаний привернути увагу до боротьби зі СНІДом, через який помер соліст гурту Фредді Мерк'юрі.