Експериментальна анімація: Як винаходи харків’янина принесли йому "Оскар"

На сьогоднішній день Мамут живе в США. Проте становлення його особистості та перші здобутки на ниві кіно та мультиплікації припали саме на Харків.

Але починав Мамут з посади електрика в Харківському політехнічному інституті. Після закінчення вишу в 1971 році він став працювати на кіностудії, куди потрапив випадково. Заснована вона була у 1957 році під керівництвом Володимира Зубара. Пізніше кіностудію очолював Аркадій Фаустов. Там була професійна апаратура, на якій харків’яни створювали експериментальні анімаційні фільми. Але для того, щоб зняти щось кольорове, їм доводилось їздити в Київ. Як зазначив Мамут, він із харківськими колегами створив багато ігрових та наукових фільмів, а також мультфільмів.

"Для нашої Народної Кіностудії ХПІ її засновник і покровитель Володимир Петрович Зубар дістав списаний із якоїсь військової бази трансформатор зображень аерофотознімків, – розповів Мамут. – Ми його перебудували на верстат для зйомки мультиків. При зйомці постало завдання – як зробити наїзд на кадр з гальмуванням по експоненті? Я застосував резинку від трусів, зробив мітки по експоненті та при зйомці її розтягували на різну довжину. Це був мій перший аналоговий комп’ютер. У той час проходили наукові суперечки: в майбутньому які комп’ютери будуть розвиватися – аналогові або цифрові? Окрилений резинкою, я був на стороні аналогових. Помилився. Цифрові перемогли. Сьогодні випадково виявив, що в 1946 році Джозеф Гербер випередив мене. Він причепив таку ж резинку до логарифмічної лінійки і заснував компанію Gerber Scientific. Різниця тільки в тому, що у нього була резинка від піжами, а у мене від трусів. Збіг? Не думаю".

Резинка Джозефа Гербера

Харківський мультфільм – перший у СРСР

Саме на кіностудії ХПІ був знятий перший в СРСР стереоскопічний мультфільм. Ідею його створення запропонував майор Володимир Бартенєв з військової кафедри вишу. Він розповів співробітникам кіностудії про основи стерео, після чого вони разом зняли мультик "Ванька-Встанька". Перші глядачі дивилися цю стрічку на моніторі Київської телестудії через червоно-сині окуляри. Було бажання пустити мультфільм в ефір, але у глядачів таких окулярів не було. Мамут згадував, як років двадцять тому в Нью-Йорку в Макдональдсі безкоштовно роздавали окуляри, за допомогою яких на одному з телевізійних каналів можна було подивитися маленький стереофільм. Там був застосований той самий харківський метод. Також співробітники кіностудії ХПІ створили  перший в СРСР сюжетний мультик за допомогою електронно-обчислювальної машини.

Варто зазначити, що спочатку Мамут нікуди не збирався емігрувати. В Харкові у нього було звичне життя, улюблені друзі, робота на кіностудії. Але сталося так, що в 1977 році його батьки з сестрою емігрували в США. Через рік Мамут вирушив за рідними. Вдома його охрестили "зрадником і ворогом народу", а у 1980-х роках для демонстрації робіт кіностудії ім’я Євгена Мамута навіть вирізали з титрів.

На новому місці він знайшов роботу завдяки щасливому збігу обствин. Під час працевлаштування на співбесіді був присутній Джол Хайнек, який прочитав статтю Мамута про створення першого в СРСР сюжетного мультфільму за допомогою ЕОМ. І взяв його в студію мийником плівок. Згодом у Мамута з’явилася можливість проявити свої фахові якості. Йому довірили розробляти спецефекти для фільмів "Блакитна лагуна" Рендла Клайзера та "Касандра" Роберта Грінволда.

Харківська школа в Америці

"Мені пощастило, що в нашій студії ХПІ була повна лінійка професійного 35-міліметрового чорно-білого кіно, – розповів Мамут. – Точно таке ж обладнання було і в Америці. Мені не треба було переучуватися. А навичкам я навчився у Зубара, Фаустова, Бродського і Столбового. Це були "мої університети". Велике спасибі їм за це".

Згодом він почав створювати спецефекти для фільмів різних жанрів. Серед його творчого доробку є жахи, фантастика, фентезі, драми. Зокрема, Мамут був причетним до створення таких стрічок, як "Леді-яструб", "Зеліг", "Брудні танці", "Тато – привид", "Хижак", "Зоряний Десант", "Куди приводять мрії" та "Матриця". Роботу над "Хижаком" він вважає найбільш творчою. За спецефекти до цієї стрічки в 1987 році Мамут разом з іншими трьома колегами отримав "Оскар". Він згадував, як під час створення фільму працював в середньому по 17 годин на добу, майже без вихідних і відпусток.

"Мені ніхто не повідомив, що була заявка на "Оскар", що власник (студії, – ред.) включив моє ім'я до заявки, – розповів Мамут. – В один прекрасний день я працюю на верстаті, приходить секретарка і простягає мені лист про присудження премії. Проходить день-два. Всі мовчать. Іду до господаря і кажу: "Я ось отримав такого листа". Він каже: "Я отримав теж, але поїхати ти не зможеш, бо треба терміново закінчити фільм. Про який вже оголошено, що він вийде на екрани в п'ятницю. Я поїду і привезу твій приз". Тоді я взяв свою відпустку, взяв напрокат смокінг, злітав в Лос-Анджелес, схопив свій приз і повернувся на роботу, щоб закінчити фільм вчасно. Так що всю важливість цього моменту я не відчув".

Харківський "Оскар" через 32 роки

Відчути той момент йому довелося набагато пізніше, через 32 роки після отримання нагороди. Киянин Станіслав Сукненко близько 10 років розшукував українців, які внесли вклад в розвиток Голлівуду. Він зібрав більше сотні імен. У той час уже була опублікована книга Володимира Міславського "Харків Кінематографічний", де згадувалося ім'я Мамута. Через рік по книзі Станіслава Сукненка "To Hollywood from Ukraine" кіностудією Flash Production був створений фільм "З України до Голлівуду". У листопаді 2019 студія запросила Мамута з дружиною, відомою художницею і мультиплікатором Іриною Борисовою, на презентацію цього фільму в Тернопіль, Київ та Харків.

"Ось так, через 32 роки я відчув, що я єдиний живий харків’янин, який отримав "Оскар", – згадував Мамут. – Незабутні дні. Я в цій кухні з висунення кандидатів ніколи не брав участі".

У доробку Мамута є й авторські спецефекти. Еластик-ефект, камуфляж-ефект та батик-ефект – це все його рук справа. Еластик-ефект був винайдений під час роботи в його першій компанії EFX Unlimited. Вона тоді займала дві кімнатки на сьомому поверсі будинку на Бродвеї. Тоді там працював лауреат двох "Оскарів" Джол Хайнек і Джеф Клейзер, який зараз володіє двома студіями.

"Якось Джеф мене запитав: "А ти бачив ефект зоряного тунелю в фільмі Кубрика "2001 Space Odyssey"?". Він розповів мені, як просто це було зроблено за допомогою скануючої щілини, – згадував Мамут. – Я подумав, що якщо щілину рухати не поступово, а дискретно, то можна отримати багато інших ефектів. Я назвав мій ефект Еластик-ефектом. По суті, це звичайна блукаюча маска, але замість звичайних двох масок я застосував від 100 до 1200. Це той приклад, коли кількість переходить в нову якість. Для "Хижаків" Джол запропонував використовувати лише 6-12 масок. Це додало зображенню вид лінзи Френеля. Ми назвали його камуфляж-ефектом".

За словами Мамута, весь час його робота залишалася за кадром. Хоча він мав нагоду познайомився з відомими людьми. Серед них – режисери Дуглас Трамбал, Джефрі Клайзер, Том Гасек та Родіон Нахапетов, художник по візуальним ефектам Джоел Хайнек, художниця та мультиплікатор Ірина Борисова, яка потім стала його дружиною, актори Арнольд Шварцнейгер, Ален Делон та Мілен Демонжо.

Музей анімацій "Animagic"

Присвятивши багато часу та сил кіно, Мамут не забував про анімацію. У 2002 році він став співзасновником приватного музею анімації, спецефектів и мистецтва "Animagic". Ідея його створення належить Тому Гейсеку, який з Іриною Борисовою знімав ляльково-комп’ютерний мультик для парку атракціонів "Santa's Village". У них були дуже гарні декорації і персонажі. Всі друзі приходили подивитися на цю красу. Нарешті Том заявив: "Так неможливо працювати, треба відкривати для цього музей".

"Тут якраз я приїхав забирати Ірину з роботи, почув це і вигукнув: "Гарна ідея!", – згадував Мамут. – І ми відкрили музей. Том нам подарував різні декорації і ляльки зі своєї колекції. Екскурсії в музеї безкоштовні. Уроки платні. За одну годину відвідувач робить ляльку з пластиліну, оживляє її і виводить на екран з музикою і титрами. Треба бачити цей захват людини, яка перший раз в житті стикається зі своїм ожилим творінням".

Мамут і Харків сьогодні

Проживши значну життя в США, про Харків Мамут не забув. За його словами, з цим містом у нього з дружиною багато що пов’язує.

"Ми були учасниками Міжнародного кінофестивалю "Харківській бузок" у 2012 році, – розповів Мамут. – Відбитки наших долонь серед інших майстрів кіно: Алена Делона, Людмили Гурченко, Богдана Ступки, Родіона Нахапетова і інших. На даний час ми багато працюємо над спецефектами для Харківського театру ляльок. Брали участь у виробництві ефектів для постановок "Таємниця королівського саду", "Лускунчик", "Снігова Королева". Відвідувачі нашого музею надають матеріальну допомогу різним організаціям, як, наприклад, "Януш Корчак асоціація", "Пам’ятайте нас", "Воїни України", "Харків з тобою".