Яким буде економічне диво Харківщини: ІТ-хаб та виробництво будматеріалів

Чиновники та силовики розлякують "іноземні гроші"

"Корупція та безкарний шабаш фіскальних та силових органів - ось що стримує іноземних інвесторів від вкладання грошей в українські підприємства", - одразу каже голова одного з найбільших продовольчих заводів Слобожанщини. Мій візаві наполягає на анонімності, хоча істину, яку він проголошує, я чую від бізнесменів уже не вперше. Його підприємство - одне з найпотужніших у східній Україні - годує декілька областей та вже не перше десятиліття демонструє відмінну якість. Але до Європи шлях закритий: там сільськогосподарський ринок переповнений власними продуктами. А якщо ж і судилося українським молочним продуктам потрапити на стіл, скажімо, шведів чи ісландців, то тільки завдяки відомим світовим маркам, які мають власні виробничі потужності у нашій країні.

Приклад із українською курятиною, яку сьогодні залюбки беруть європейські маркети, співбесідник називає недоречним. "У країнах ЄС відмовились від розведення птиці через те, що тримати її у тісноті - це негуманне ставлення до тварин. А створювати величезні вольєри - невигідно. Тому й купують курятину в Україні", - пояснив бізнесмен.

Економіка України - у зоні турбулентності

Попри відвертий песимізм попереднього співбесідника, економіст-аналітик Андрій Колпаков спостерігає непрямі ознаки поліпшення ситуації. Він наголошує: сьогодні загальний стан економіки кращий, аніж півроку тому. "Темпи падіння виробництва уповільнилися, навіть є зростання бізнесу в деяких регіонах та надходження прямих іноземних інвестицій. Якою буде ситуація за півроку, передбачити неможливо. Ми перебуваємо в зоні турбулентності як усередині країни, так і на світових ринках", - каже Колпаков.

На думку аналітика, в Україні зараз відбувається два паралельних процеси: різка зміна основних ринків збуту та, власне, локомотивів економіки. "І перший, і другий процес непередбачуваний за результатами і впливом. Уряд поки що не створив моделі для розвитку нової системи економіки", - вказує на ризик експерт.

На фото: Андрій Колпаков

Ситуація на світових біржах теж не на користь Україні: сировина, якою здебільшого торгує країна, стрімко дешевшає. Не останню роль відіграє й нестабільність у країнах арабського світу, які достатньо довго були ключовими споживачами, зокрема, українських зернових культур, курятини та металургійної продукції.

Дефолт нікому не потрібен

Дефолту будуть уникати усіма можливими засобами як українські, так і зарубіжні гравці. До того ж, ця проблема скоріше політична, вважає Колпаков. "Усім сьогодні цікаво запустити в Україні механізм інвестування", - пояснює економіст.

Щодо вкладення грошей у нашу країну, то зараз рівень їх надходження такий самий, яким був восени 2010 року. "У другому кварталі почалося незначне зростання. Компанії з усіх основних держав-інвесторів - і країни ЄС, і США - почали вкладати в Україну кошти. Але найбільше інвестицій йде із Росії, трохи їм поступаються офшори - Кіпр і Беліз, тобто де-факто це українські та російські гроші. Це вельми неоднозначна ситуація, яка може мати дуже негативні наслідки для національної безпеки", - застерігає економіст-аналітик.

Більше, ніж війна та загроза поширення військового конфлікту на всю територію України, іноземних інвесторів відлякує політична нестабільність і незрозумілі правила гри у податковій сфері на середньостроковий період.

"Потрібно продемонструвати якісно нову фіскальну систему, де будуть преференції для сфер, які стануть основними для економіки України. І це має бути не піар, не слова, а документи. До того ж правила гри не повинні змінюватися мінімум 5 років", - пропонує рецепт оздоровлення економіки Андрій Колпаков. Такі заходи, звичайно, не перетворять Україну на східноєвропейського "тигра", але й повністю піти на дно також не дозволять.

На фото: економіст Леонід Рубаненко

А ще країні потрібна дерегуляція - усім бюрократам дати по руках, вважає заслужений економіст України Леонід Рубаненко. "Бізнес уже пристосувався існувати, незважаючи на опір влади. І буде він виживати сам і витягувати країну. Банкіри теж готові давати кредити, але під реальні проекти, а не на послуги і посередництво", - зазначає Рубаненко.

Потенціал Харківщини - будматеріали та інтелект

Попри близькість до Росії та зони АТО, у Харківської області величезний потенціал для розвитку, вважають економісти. І це не лише газові родовища та традиційне сільське господарство.

"Сорос не дарма каже, що криза - найкращий час для інвестицій", - емоційно каже Леонід Рубаненко. За його словами, хоч зараз і триває війна, але ж за нею прийде час відновлення. Тому розвиватимуться підприємства зі створення будматеріалів. "Ми їздили до Луганської області - там будуть відновлювати споруди. Тому Харківській області, як близько розташованій, потрібно розвивати цю галузь. А вона далі за собою потягне все, як локомотив - і машинобудування, і металургію", - окреслює фронт робіт заслужений економіст.

До того ж на Харківщині вже були прецеденти запуску підприємств у кризовий період. Наприклад, завод із виготовлення утеплювальних матеріалів для будинків "Термолайф", який належить бізнесмену Олегу Журавському, з'явився під час падіння економіки 2008 - 2010 років. Інше виробництво, яким володіє киянин Валентин Шеветовський, побудували у Харкові навесні минулого року - це плитковий завод, і зараз там один за іншим відкриваються нові цехи, розповів Рубаненко.

На фото: нові цехи плиткового заводу

"Приватні підприємці - ніхто пропадати не збирається, усі далі йдуть. "Бісквіт-шоколад" у Харкові з прибутком працює, і "Южкабель" теж. Сидять священні корови - ФЕД і Авіазавод, дуже неповороткі, бо державні та менеджмент у них зашкарублий. На відміну від луганчан і донеччан, які переїхали до Харкова та будують бізнес з нуля", - зауважив Рубаненко.

Серед підприємств, які можна було б розвивати зараз, економісти називають і швейне виробництво у Валках, де багато років створюють спецодяг. Форма для бійців української армії чи прикордонників - таке замовлення підтримало б малий бізнес.

Основний потенціал Харківської області - це люди, а не зерно чи газ, вважає Андрій Колпаков. "Якщо перебудовувати економіку, то необхідно створювати найпотужніший регіональний ІТ-хаб, залучаючи "мізки" всієї східної України. Для цього потрібно зробити унікальну сучасну інфраструктуру, включити з боку влади "зелене" світло, провести рекламну кампанію", - окреслює напрям розвитку економіст-аналітик.

Більше новин про економіку Харкова читайте на Depo.Харків