Дітям пригоди, підліткам – сильних героїв: Якої літератури не вистачає юним українцям

Діти цікавляться захоплюючими книжками, підлітки воліють читати про подолання труднощів та випробувань. А всі разом вони бажають бачити героїв, з якими можна себе ототожнювати

Про те, які сьогодні складаються стосунки у дітей з літературою, в розмові з Depo.Харків розповіла дитяча письменниця та драматургиня Юліта Ран.

– Яка зараз в Україні ситуація з дитячою та підлітковою літературною? Чи вистачає нам авторів?

– В Україні зараз існує достатньо дитячих авторів, які пишуть і казки, і різноманітну розвиваючу літературу. Інша річ, що їхні імена можуть бути не на слуху, що батьки, вибираючи між "старою доброю перевіреною класикою" і книгою сучасного автора, оберуть перше. Та й видавці часто віддають перевагу перекладній літературі, особливо якщо йдеться про книги для підлітків.

– Існує упередження, що сучасні діти не читають. Мовляв, книгу їм замінив гаджет. Але чи це так?

– Діти читають. І не тільки за програмою. В певному віці вони дуже активно читають "Поліанну", "Банду піратів" чи "Тореадорів з Васюківки", а згодом починають цікавитися фентезі і фантастикою – такою, наприклад, як "Гаррі Поттер", "Дім дивних дітей", "Володар перснів", "Хроніки Нарнії", Рей Бредбері, "Сутінки" та інше класичне і сучасне фентезі. Їх не дуже приваблює класична література, часто здаються незрозумілими і нецікавими історичні реалії, відлякують невідомі слова – і вони не хочуть робити зусилля, щось розшукувати, вичитувати, дізнаватись.

– Які книги полюбляють сучасні діти? Що їх передусцім цікавить?

– Дітей цікавлять захоплюючі сюжети і герої, з якими вони можуть себе ототожнювати. А якщо ми говоримо про зовсім маленьких, то для них важливо, аби книга була інтерактивною, щоб можна було щось в ній помалювати чи побачити доповнену реальність.

Підлітки зазвичай – дуже вибаглива аудиторія. І окрім фентезі та фантастики вони обирають серед величезного моря літератури і young adult, і перекладну літературу, і світові бестселери на кшталт "Милих костей", "Добре бути тихонею" чи "Голодних ігор".

– А що на рахунок суто підліткової аудиторії? Уже не малі, але й не дорослі? Що їх найбільше хвилює та цікавить?

– Хвилюють їх проблеми дорослішання, перше кохання, питання дружби і пошуків себе у світі. Світ сприймається підлітками, як доволі жорстке місце. Але водночас як місце, сповнене можливостей. Тому вони хочуть "брати від життя усе по максимуму" і на сторінках книг хотіли би бачити героїв, які проходять через дуже серйозні випробування і стають після цього "крутими". Крутішими, ніж були, суперменами – тоді юні читачі можуть ототожнювати себе з такими героями.

– Як, на ваш погляд, зараз викладають літературу в школах? Чи може сучасна система освіти надихнули учнів на читання?

– Школа, на жаль, не встигає за життям. Дітям дають забагато "страждань", якщо ми говоримо про українську літературу. Старшокласники, як і раніше, читають Достоєвського, Толстого – але навіщо все це сучасним підліткам? Це література абсолютно не для їхнього віку.

Що стосується надихання на читання, на любов до книг – то тут, скоріш, не система освіти може це зробити, а конкретні вчителі. Діти часто люблять предмет, тому що їм подобається вчитель, який його викладає, який яскраво, цікаво, захоплююче розповідає. Як на мене, дітям треба менше давати сухих автобіографій або намагатися зробити з класиків якісь святі ікони. А розповідати про постаті письменників так, щоб вони ставали живими, сучасними, зрозумілими дітям, і так само обговорювати сюжети і персонажів з класичної літератури.

І не будемо забувати про найважливішу річ: діти виховуються на прикладі своїх батьків. Якщо сучасні підлітки мало читають, це означає, що їхні батьки теж не читають. Діти ростуть і не бачать своїх батьків з книгою в руках.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook