Де на Харківщині знайти кварцовий кар’єр, солоне озеро та пустелю

Новорічні та різдвяні вихідні харків’яни часто намагаються провести не у форматі "випивка-закуска-диван", а й на екскурсії. Depo.Харків дізналися, чи можна це зробити, залишаючись у межах Харківської області.

Представники туристичного бізнесу говорять, що з початком бойових дій на Донбасі та погіршенням економічного становища населення харків’яни перестали масово літати за кордон.

"Кількість новорічних турів туди значно зменшилась, - підкреслює директор турагентства Олександр Пархоменко. – Якщо казати про відпочинок всередині країни, то стабільним попитом користуються Карпати. Навіть незважаючи на те, що вартість порівняно з минулорічною підвищилася. У Карпатах на сьогодні майже не лишилося вільних місць".

Зазначимо, що вартість новорічного туру з Харкова у Карпати починається від 2200 грн з людини.

А що ж Харківщина? Невже в нашій області немає чого подивитися, чому здивуватися й на чиєму фоні сфотографуватись? Відповідальні за туризм чиновники стверджують, що таки є.

"На Харківщині надпотужний туристичний потенціал, але біда в тому, що про це майже ніхто не знає, - пояснила Валентина Холодок, директор комунального закладу "Харківський організаційно-методичний центр туризму". – Об’єкти, які можна показувати туристам, є у кожному районі області. Але хто знає про кварцовий кар’єр, солоне озеро чи Кицівську пустелю? Насправді нових об’єктів не додалося, треба лише правильно побудувати туристичні маршрути. Цим ми й займаємось".

Потенційний турист може звернутись за допомогою до туристично-інформаційного центру, який знаходиться у будівлі Держпрому. Однак обласна влада, яка за це відповідає, не спромоглась знайти кошти навіть на вказівники, де той центр шукати. Є лише телефон (780-02-01), сторінка у Фейсбуці ("Харківщина туристична") та сайт (на реконструкції).

Турецький досвід

Цього року приваблювати туристів на об’єкти Харківської області вирішили у першу чергу легендами. Тобто способом, який вдало використовує Туреччина та Єгипет. Станом на сьогодні на Харківщині зібрано близько сотні історій, які систематизовані за різними напрямками. Скажімо, про кохання, НЛО чи назви річок.

"Ми зробили три маршрути: "Оповите легендами селище Буди", "Таємниці та легенди Вовчанщини" та "Від легенди до легенди", у Мерефу й Нижню Озеряну, - розповідає Холодок. – Де виявилось більше цікавого, там ми й розширили маршрути. Наприклад, на Вовчанщині лише про крейдяні гори півдесятка легенд. А там ще й джерело з дуже чистою водою, і археологічний музей…"

До розробки туристичних маршрутів підключають і студентів. Однак ті чомусь щоразу впадають у містику. Так, біля селища Буди пропонують показувати місце приземлення інопланетного корабля (навіть фото звідти є), а в Шарівці - влаштовувати для туристів нічний квест з привидами, перевдяганнями у графів, легендами про каміння, тощо.

На фото: церква в Наталівці

Варвара оскароносна

Останній маршрут, який розробили у Харкові, присвячений модельєру Варварі Карінській. Цю людину, якій наступного року виповнилося б 130 років, погано знають навіть місцеві мешканці, хоча народилася Карінська у Харкові й увійшла в історію кінематографу, отримавши "Оскар" за дизайн костюмів для фільму "Жанна Д'Арк" (1948). Щоправда, жила вона за кордоном.

"Ми назвали новий маршрут "Від веретена до "Оскара", - говорить Валентина Холодок. – Він починається від Благовіщенського собору, меценатом якого був батько Карінської, пролягає Сумською і Пушкінською (вулиці, пов’язані з нашою землячкою), потім – музей імені Шульженко і закінчується в арт-готелі неподалік. В одній з кімнат готелю навіть хочуть влаштувати будуар Карінської. Можливо, й майстер-клас якийсь з’явиться".

Сцена навиворіт

Ще один туристичний маршрут, який просувають відповідні структури, – "Театральні залаштунки". Його мета – показати театр з протилежного від публіки боку. У планах – охопити багато театрів (наприклад, ляльковий з їх чудесним музеєм), але зараз просувають конкретно оперний. Виявляється, ХНАТОБ нічого ніде не замовляє, а робить усе сам.

"Ми отримали величезне задоволення від оперного театру, - кажуть жінки, які побували на екскурсії. – Показали нове японське обладнання для сцени, як роблять перуки для вистав, як шиються костюми й оздоблюються сукні, як зблизька виглядають декорації. Навіть дали помацати колону, що з боку глядача виглядає справжньою. Усе це просто шикарно! Ще й фотографуватись дозволили".

Гастрономічні перспективи

Серед маршрутів, які ось-ось мають запрацювати на повну – поїздка на Валківщину. Там збираються розповідати туристам про унікальну місцеву глину, зводити у музей гончарства, влаштувати майстер-клас, відвідати садибу гончара Цирульника, побувати на археологічних розкопках і, можливо, покататись на конях у селі Кантакузівка.

Доопрацьовується маршрут "Харків – місто космічної слави", який з’явився у вересні 2015-го. У початковому варіанті він починався біля Держпрому й закінчувався у планетарії. Зважаючи на те, що у Харкові свого часу народилось п’ять космонавтів, а на космос працювало понад 20 підприємств, розширювати маршрут є чим.

Серед перспективних проектів значиться удосконалення маршрутів про відомих людей, а також робота над так званими гастрономічними турами: не лише послухати і побачити, а й скуштувати. З конкретними стравами, які притаманні Харківщині, поки що не визначились, але національних кухонь у нас нараховується щонайменше півсотні.

"По області не працюємо!"

Ми спробували через туристичні агентства знайти місце для цікавого й пізнавального відпочинку на вихідні чи новорічні свята. І виявили, що потенційному клієнту навіть варіантів не пропонують.

"По нашій області не працюємо", - найчастіше відповідали нам, пропонуючи натомість Карпати, Єгипет чи Альпи.

Лише одного разу нам порекомендували зачекати до весни, коли знову будуть возити по стародавніх садибах і храмах Харківщини. Актуальних цін, правда, озвучити не змогли. Мовляв, у 2015 році за 10-годинну екскурсію брали по 235 грн з екскурсанта.

Схід лякає

Екскурсоводи стверджують, що зима для туризму взагалі не сезон, бо світловий день надто короткий. Зараз поїздки за межі обласного центру бувають хіба для учасників якихось конференцій. Скажімо, якщо темою є Сковорода, то їдуть у Сковородинівку.

На фото: палац у Шарівці

"Коли світлового дня вистачає, найбільшою популярністю користуються садиби: Наталівка, Шарівка, Старий Мерчик, - ділиться спостереженнями екскурсовод зі стажем Надія Акімова. – Із західним напрямком як правило, особливих проблем немає, і в Полтаву їздимо, і Гоголівські місця показуємо. А от на схід від Харкова ми далі Чугуєва не возимо. Через відомі усім події люди бояться туди їхати, незатишно себе в тому напрямку почувають".

Опитані нами представники туристичної галузі в один голос визнають: туризм на Харківщині (не у Харкові) завжди був погано розвинений. Виявляється, в інших областях (у тій же Полтавській) є якісь національні штрихи: катання на конях, реконструкції боїв, історія костюма. Під Харковом немає нічого подібного.

"Я не вірю, що на Харківщині щось зміниться, - зізнається Акімова. – Бо у нас ніхто цим не займається, не вкладає грошей. Є якісь приватні спроби типу "Розчистимо підземні ходи, будемо водити", але це – одна-дві людини".

Що стосується обласного центру, то найпопулярніший маршрут зараз – "Сім чудес Харкова". Туристам показують усі споруди, розказують про них, а потім везуть на площу Архітектора Бекетова, де встановлені макети всіх чудес.

Екскурсоводи і дороги

Проблем у цій галузі достатньо. Необхідні нормальні дороги (навіть у Сковородинівку їх немає), туалети, заклади харчування, місця для ночівлі. Зараз так звані "зелені садиби", де можуть усе це (крім асфальту) забезпечити, живуть фактично своїм життям. Турист про них майже не має інформації. Хоча там є і свої фірмові страви, і свої послуги (наприклад, порибалити чи позбирати гриби).

Екскурсоводів, кажуть, вистачає. Але і з ними трапляються негаразди. Серед представників туристичного бізнесу ходить бувальщина про те, як одного разу директори музеїв змушені були виправляти екскурсовода, який по-своєму інтерпретував факти і дати. Скандал був такий, що екскурсію ледь не висадили з автобуса десь посеред безмежних ланів Харківщини.

Довідка Depo.Харків

Кварцовий кар’єр (або Блакитне озеро) знаходиться в селі Новоселівка Нововодолазького району. Високоякісні кварцові піски добувають тут майже 100 років. Зараз цим займається гірничо-збагачувальний комбінат.

Як дістатись: залізницею до станції "Кварцовий" (Новоселівка), потім кілька хвилин пішки; на автомобілі - Дніпропетровською трасою, потім на розв’язці звернути до Нової Водолаги, за якою й знаходиться село Новоселівка.

Солоне озеро з’явилось біля села Антонівка в Кегичівському районі "завдяки" видобутку вуглеводнів. Коли свердловина дісталась газу під товстим прошарком солі, усе обладнання пішло під землю, а на тому місці утворилося озеро з дуже солоною водою. За останні півстоліття вода стала менш солоною, але й зараз має лікувальні властивості. Місцеві стверджують, що озеро бездонне.

Як дістатись: автобусом із Харкова до селища Кегичівка, далі - пішки або на попутці (близько 5 км) до села Антонівка.

Кицівська пустеля - це смуга піску зі справжніми барханами, яка знаходиться між Чугуєвом і Печенігами. Свою назву пустеля взяла від розташованого поблизу села Кицівка. Незважаючи на свою надзвичайність, місце досить небезпечне: посеред піску часто знаходять боєприпаси часів Другої світової війни.

Як дістатись: з автостанції № 6 на автобусі Харків - Печеніги, виходити на зупинці "Сніжинка" (Кицівка), потім 2 км пішки.