Російські хімікати і безлад: Чому на Харківщині продовжують гинути бджоли

Минулого року пасічники Харківщини скаржилися на масову загибель бджіл. Мор стався після обробки полів хімікатами

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Російські хімікати і безлад: Чому на Хар…

Тоді пасічники виносили мертвих комах відрами. Така ж проблема повторилася і цього літа. Так, сотні тисяч комах загинули в червні в кількох селах Ізюмського району. Бджолярі почали звинувачувати великі фермерські господарства, які використовують отрутохімікатами. За їх словами, до бджолиного мору сусідні поля якраз були ними оброблені. Пасічники подали низку заяв до поліції за фактом порушення ветеринарних правил, а також були змушені особисто оплатити відповідні експертизи.

За словами заступника голови Союзу бджолярів Харківщини Олексія Олейника, бджоли гинуть через використання хімікатів, які б, по-хорошому, треба заборонити. Проблеми також створюють прогалини в чинному законодавстві та відсутність відповідних заборон щодо використання отрутохімікатів.

"Чому гинуть бджоли? Бо немає закону про те, якими отрутами мають користуватися сільськогосподарські виробники, – розповів він. – Україна виробляє ті, якими неможна потруїти бджіл. Але раніше багато випускалося ліків, від яких Європа давно відмовилася. Це і китайські, і російські. В Європі на них наклали табу. І всі ці ліки, від яких відмовилися, рікою, за малі гроші, пішли в Україну. Вони допомагають сільськогосподарському виробництву, але школять бджолам. І от тому ми хочемо відповідний закон".

За його словами, Спілка пасічників України створила комісії спільно з Міністерством сільського господарства. Їх представники добиваються кримінальної відповідальності для осіб, причетних до отруєння бджіл. Щоправда, на рахунок матеріальної компенсації домовитися так і не вдалося.

Олейник також повідомив, що Верховна Рада минулого скликання в першому читанні прийняла новий законопроект про захист бджільництва. Він передбачає встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства, створення умов для розвитку бджільництва та зняття соціальної напруги в регіонах з високим рівнем зайнятості в даній сфері. За словами Олейника, доля законопроекту залежить від нинішніх народних обранців, які можуть як прискорити набуття ним чинності, так і просто проігнорувати ініціативу.

Разом із тим деякі недобросовісні бджолярі також можуть використовувати шкідливі препарати. Олейник розповів, що потім вони намагаються продати свій мед в європейські країни. Його починають перевіряти, а там такі хімікати, які Європа вже давно не вживає. І цей "забракований мед" повертається назад. На президії бджолярів України свого часу був прийнятий перелік таких шкідливих препаратів. Але не всі бджолярі в гонитві за економією на це зважають.

Олейник підкреслив, що безлад у сфері бджільництва відбувається через нестачу контролю держави над використанням препаратів для обробки бджіл та полів. На сьогоднішній день дієвого закону про бджолярство, як такого, просто не існує. В європейських країнах ця сфера знаходиться під контролем: без Спілки пасічників ніхто не може продати свій мед, держава відповідає за лікування бджіл, ветеринарні служби за необхідності приїжджають та за державний кошт обробляють комах. А якщо бджоли з тих чи інших причин гинуть, то держава виплачує дотації.

Також Олейник розповів, що цей рік був неврожайним для бджолярів. З кінця травня півтора-два місяця не було дощів. До того ж, на Харківщині не вродила гречка, тому гречаний мед скоріш буде привозним. Ці всі проблеми призвели до того, що деякі бджолярі були змушені підгодовувати своїх бджіл цукром. І як результат – у поточному році на 50% було вироблено менше меду, ніж у попередньому. Олейник також зізнався, що сьогодні бджолярство переживає непростий період, а розведення бджіл стає тяжкою та невдячною справою. Через всі ці труднощі навіть досвідчені бджолярі починають зменшувати свої пасіки або взагалі покидають свою справу.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme