"Яценюкова "Стіна" на Харківщині: Як досвід Південної Кореї адаптували під українські реалії

У травні 2015 року уряд затвердив план заходів щодо інженерно-технічного облаштування україно-російського кордону.

Тоді ж на проведення робіт з облаштування кордону в Харківській і Чернігівській областях було виділено 400 млн грн. Прикордонники звітують, що за ці гроші вони обладнали 230 км протитанкових ровів, 45 км контрольно-слідової смуги, майже 103 км рокадних доріг та 75 км захисної огорожі (з них 72 км – на кордоні Харківської області).

"Загороджувальний паркан не може зупинити танки противника, але піхоту, легкі транспортні засоби зупинить, - розповідає перший заступник голови Державної прикордонної служби України Василь Серватюк. - Ще один елемент фортифікаційного спорудження, найбільш дешевий та найбільш ефективний - протитанковий рів. Сьогодні навіть найсучасніший танк цей рів не подолає. Для того, щоб його переїхати, треба використовувати інженерні машини".

Також виділені кошти пішли на встановлення спостережних веж висотою 17,5 метрів, довготривалих вогневих точок, де прикордонники можуть переховуватись під час обстрілів та вести оборонний бій, налагодження відеонагляду (на кожній вежі - по дві IP-камери), - так званої системи "інтелектуального кордону", що поєднує інженерні споруди, сучасні технології та зменшує роль людського фактору.

Одним з елементів цієї системи також є автомобіль "Тритон", який діє на тих ділянках кордону, де нема можливості встановити стаціонарні засоби спостереження. Він здатен одночасно спостерігати за 10 цілями: на відстані до 6 км – за транспортом та на відстані до 2,5 км – за людиною. На машині також встановлено дві камери, які допомагають провести ідентифікацію цих цілей, та автоматична кулеметна установка калібром 12,7 мм, яка може вразити цілі на відстані до 2 км.

Екіпаж "Тритону" складається з трьох людей, також він може перевозити до чотирьох десантників. Такі автомобілі надійшли прикордонникам на початку квітня. Наразі дві машини використовуються на ділянці "Дергачі", загалом же Прикордонна служба має чотири таких авто.

Вся інформація зі стаціонарних камер спостереження та камер, якими обладнаний "Тритон", через систему супутникового зв’язку передається на плазмову панель, встановлену у командному центрі прикордонного підрозділу. Там цілодобово чергують шість співробітників відомства. Вони аналізують зібрану інформацію та керують діями прикордонників. Також у розпорядженні служби є два квадрокоптери.

Така система сприяє своєчасному виявленню диверсійно-розвідувальних груп, перешкоджає переміщенню зброї, боєприпасів та наркотиків. Прикордонники також стверджують, що донедавна ця ділянка активно використовувалася контрабандистами та нелегальними мігрантами, але сьогодні їх немає, тому що перейти кордон стало неможливо.

Під час облаштування кордону прикордонники вивчали досвід США, Ізраїлю, Південної Кореї, але прагнули адаптувати його під українські реалії.

"Ми можемо констатувати, що харківський напрямок в інженерному відношенні, фортифікаційному відношенні, у відношенні перекриття протиправної діяльності перекритий, - запевняє Серватюк. - У цьому році ми хочемо закінчити все по Харківській області і розпочати роботу у Луганській області, тобто найбільш загрозливі з нашої точки зору напрямки будуть прикриті. Кордон потребує такого облаштування по всьому периметру. До 2020-го року, якщо буде фінансування, ми забезпечимо такий стан інженерно-технічного облаштування по всій ділянці українсько-російського кордону".

Загалом у 2016-му році на подібні роботи на кордоні Сумській області та контрольованих ділянках кордону Луганської області в держбюджеті закладено 200 млн грн.

"Якби ці елементи були [раніше] встановлені в межах Луганської та Донецької області або в Криму, то можливо б, ми не мали таких наслідків, які маємо сьогодні", - стверджує заступник голови Державної прикордонної служби.