Жіноча "квота": Чи вплинула війна на Донбасі на бажання дівчат отримувати військову освіту

Представники військових вишів Харкова розповіли, як у них стоїть питання з гендерною рівністю

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Жіноча "квота": Чи вплинула війна на Дон…

Із поточного року дівчата отримали змогу навчатися у військових ліцеях та вишах. Хоча варто визнати, що й до цього жінки користувалися вже наявними можливостями опанувати військову спеціальність – згадати б ту ж Надію Савченко. Як проходить навчання та набір дівчат, розповіли представники харківських військових вишів.

Підполковник Ірина Юзова зазначила, що на сьогоднішній день Харківський військовий університет Повітряних Сил імені Кожедуба готує дівчат за всіма спеціальностями. Випускаються вони сержантами та мають диплом молодшого спеціаліста. Цього року дівчата були набрані на факультет протиповітряної оброни сухопутних військ. За словами Юзової, у виші значна увага приділяється питанню гендерної рівності між чоловіками та жінками. Там жінки-віськовослужбовці залучаються на всі збори та навчання, несуть службу в добовому наряді, а також призначаються на адміністративно-командирські посади.

За словами заступника начальника гімназії "Кадетський корпус" полковника Олексія Магіліна, на даний момент в закладі навчається 35 кадетів-дівчат. До цього гімназія неодноразово отримувала звернення як від батьків, так і самих дівчат, які висловили бажання навчатися у стінах кадетського корпусу. Тому цього року був затверджений набір і для дівчат також. За його словами, скарг від них чути не було. До того ж, всі дівчата відрізнялися хорошою фізичною підготовкою.

"Під час набору дівчата показали дуже гарні показники, у кожної були перевірені медичні показники, у кожної були перевірені показники по фізичній культурі, – розповів Магілін. – Крім цього, був іспит з української мови, був іспит з математики. І кращі з кращих, 35 наших найкращих дівчат вступили до кадетського корпусу та продовжують навчання. Наш навчальний заклад дуже молодий, тільки відзначив п’ятиріччя. Але думка, щоб дівчата навчались на рівні з юнаками, була дуже давно. Ми про це міркували. В цьому році нам затвердили правила прийому в Міністерстві освіти та науки України і дозволили набрати дівчат на навчання".

Начальниця навчального відділу військового інституту танкових військ НТУ (ХПІ) підполковник Анна Каракуркчі розповіла, що раніше до їх вишу дівчат не брали. Проте все змінилося, коли були відкриті спеціальності, що можуть опановуватися жінками. На сьогоднішній день всі посади рядового сержантського складу повністю відкриті для того, щоб їх обіймали та опановували жінки. Щодо конкурсу: на адресу інституту надійшло 10 особових справ дівчат, які потім прибули для складання вступних іспитів. На момент закінчення вступної кампанії на навчання було зараховано п'ять дівчат.

"Дуже важко було прийняти рішення, щоб скасувати таку чоловічу монополію та допустити на територію курсанток, – розповіла Каракуркчі. – Але всі умови щодо проживання і навчання створені. Тобто гендерна інфраструктура, як того вимагає законодавство та всі міжнародні норми, вона є. За своїми морально-діловими якостями, рівнем фізичної підготовки, розумовими здібностями наші дівчата, мабуть, дадуть фору деяким хлопцям. Тому що під час вступу рейтингові бали були досить високими. Особливо якщо ми кажемо про сертифікати ЗНО".

Вона розповіла, що судити про успіхи в навчанні можна буде хіба що після першої екзаменаційної сесії. Але якщо брати результати первинно-військової підготовки, то тут дівчата успішно впоралися. Каракуркчі зазначила, що нині дівчата мотивовані обирати саме військову службу та просуватися по ній далі.

Таким прикладом може бути командир відділення Національної академії Національної гвардії України сержант Христина Бойчук, яка пройшла в 2015 році підготовку. Тоді в складі її групи було 13 дівчат.

"Ми проходили медичну підготовку, також у нас була відкатка БТРами, у нас був марш 24-кілометровий у повному спорядженні, зі зброєю, – згадувала вона. – Була диверсійна група, яка "нападала" на підрозділ. І ми повинні були реагувати під керівництвом наших командирів. Зараз згадую себе з приємними враженнями, коли я ще була сержантом на курсі ведення підготовки вже молодого поповнення 2019-го року. Вже передавали свій досвід, згадували, як у нас була первинна підготовка. Взагалі дівчат було також чимало. У нас всі спеціальності відкриті для жінок. Вони можуть подавати документи на всі спеціальності. У нас на спецпідрозділ поступила дівчина цього року, яка раніше проходила службу в підрозділах конвоювання. Це перевезення та робота з підсудними. Вона показала дуже хороші показники в фізичні підготовці, вона має (звання) майстра спорту з дзюдо. Це насправді хороший приклад тієї гендерної інтеграції".

Бойчук переконана, що поштовхом до того, що дівчата ідуть в армію, стала війна з Росією на Сході – саме через це жінки вирішили стати на захист України. Зокрема, Бойчук поділилася своїм досвідом проходження базового курсу НАТО в 2015 році, де також була приділена увага гендерній рівності. Проводилися ці курси у виді тренінгів, в яких брали участь спеціалісти – як українські, так і закордонні. Були також присутні такі модулі, як "лідерство", "гендерні аспекти професійної діяльності", "стратегічні комунікації" та "публічні виступи". Курсанти на практиці могли відпрацювати елементи, що знадобряться в майбутній військовій кар'єрі.

"Майбутнім офіцерам це дуже і дуже потрібно, – підкреслила Бойчук. – Щодо лідерства, щодо гендерних аспектів, стратегічних комунікацій та публічних виступів. Тобто, це в першу чергу для того, щоб ми виховали справді достойних офіцерів, які мають оці навички. А представники інших країн, які зараз в НАТО, вони цим досвідом діляться. І ми ділимося з ними своїм досвідом. Тому що в дуже багатьох аспектах, враховуючи те, що у нас є війна, ми маємо більше практики".

За її словами, на сьогоднішній день гендерна інтеграція в Україні впроваджується більш широкими кроками, ніж це було в деяких сусідніх країнах. Бойчук зазначила, що минулого року на одному з навчальних заходів виступала представниця Молдови, яка повідала про їх досвід гендерної інтеграції. На той момент у них було не більше 4 половників-жінок. Крім того, Україна в цьому аспекті продовжує переймати досвід інших країн, а також ділитися своїм власним.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme