Загублені ключі та скручені ручки: Як пустун Кернес бавиться, рік "відкриваючи" раду (ФОТО, ВІДЕО)

Харків'яни стали вимагати активної участі в засіданнях міськради після Революції Гідності. Під час Майдану містяни намагалися прорватися до зали засідань, куди депутати, чиновники і запрошені потрапляли лише за списками. Охорона мерії їх не пропускала. Так під час протестів із вимогами відкрити двері мерії у грудні 2014 року депутата Володимира Скоробогача спіткала "народна люстрація" – його кинули до сміттєвого бака.

Тоді під тиском громадськості меру Геннадію Кернесу довелося погодитися на участь активістів у засіданнях і на виконання національного гімну на початку засідань. Але з часом ажіотаж вщух, і в сесійній залі знову залишилися лише чиновники й наближені до них "люди зі списків". Іншим, хоч вони й щоразу подають заяву на участь заздалегідь, приходить відмова. Начебто немає місць у залі. За минулий же рік сесії міської ради відзначилися кількома гучними протестами. Depо.Харків згадав, як це було.

"Пропащі ключі"

Нова хвиля невдоволення, викликана закритістю харківської міськради, сталася минулого червня. Тоді до міськради своєчасно не змогли потрапити представники громадськості та деякі депутати, а також одіозний "медведчуковець" Андрій Лесик. Двері були заблоковані, одразу і відмовку вигадали – загубилися ключі від міськради. Відкрили двері лише після особистого розпорядження Кернеса. Поліція згодом розпочала кримінальне провадження за статтею "Перешкоджання депутатської діяльності". Щоправда, підозри нікому так і не оголосили. І навряд чи оголосять.

Без ручок і з закритими дверима

Не обійшлося без протестів під час наступної сесії у вересні 2017 року. Активісти підготувалися заздалегідь – із собою принесли стільці та гучномовець. Весь час скандували: "Відкрийте раду". Та двері мерії зачинилися одразу, щойно до будівлі заїхав міський голова. А біля дверей вишикувався кордон правоохоронців. Містяни пробилися через кордон, але тут з'ясувалося, що на дверях головного входу до будівлі міськради скрутили ручки. Активісти припускали, що ручки викрутили спеціально перед сесією. Тим часом у залі депутати встигли розглянути більш як півсотні питань приблизно за годину. Без пояснень та суперечок.

"Любити Харків, звітувати для людей".

Вимагали безперешкодного доступу на сесію активісти та члени організації "Харківський антикорупційний центр" й у лютому цього року. На пікет під стіни мерії прийшли близько 10 осіб. Вони тримали плакати з написами "Відкрита рада", "Хочемо бачити звіт мера", "Любити Харків, звітувати для людей". Але до зали їх традиційно не пустили.

Маріонетка для депутатів

А от у квітні активісти прийшли не з пустими руками. Пікетувальники принесли із собою іграшки-маріонетки. Учасники акції запитували в депутатів, які проходили у міськраду, чи згодні вони з необхідністю вільного доступу до сесійної зали. Тим, хто відповідав негативно, намагалися вручити ляльку-маріонетку у вигляді песика. Щоправда, посадовці від таких подарунків відмовилися. До зали активістів традиційно не пустили, на другому поверсі в коридорі виникла штовханина між містянами та охоронцями.

Димові шашки, газ та потрощена мерія

Найзапеклішою виявилася учорашня боротьба за "Відкриту раду". Під вікна Кернеса прийшли кілька сотень активістів. Вони спробували прорватися до зали, але виникла сутичка. Під час штовханини охоронці мерії в коридорі розпилили невідомий газ. Двоє співробітниць міської ради потрапили до лікарні. У мерії потрощили портрети, пошкодили сходи, колони та доріжки. Двері до сесійної зали одразу забарикадували, але туди став проникати розпилений газ. Із хустинками та відкритими вікнами, однак сесію провели. А поки депутати розглядали порядок денний, пікет тривав на вулиці. Там у хід пішли димові шашки. Заступника мера, "страстотерпця" Андрія Руденка (кілька років тому під час сесії Кернес відвісив йому копняка) й узагалі покатали у сміттєвому баку.

До ради приїхали рятувальники та поліція. Останні відкрили провадження за статтею хуліганство. У в мерії підрахували збитки – більш ніж 2 млн грн.

І хоч Кернес заявляє, що на сесії представники громади потрапляють, їх там ніхто не бачить, і, вочевидь, порожні місця та "списки" заповнюються працівниками муніципалітету. Тож навряд чи міськголові варто дивуватися, що за умови відсутності закону у стінах Харківської міської ради акції протесту стають більш радикальними.